Mmakaje

Категорія: Економіка

  • Пенсійний стаж можна підтвердити навіть без документів: кого торкнуться нові правила

    Пенсійний стаж можна підтвердити навіть без документів: кого торкнуться нові правила

    В Україні спростили процедуру підтвердження страхового стажу для призначення пенсії. Тепер громадяни, які втратили трудову книжку або не мають необхідних записів про роботу, зможуть підтвердити відповідні періоди за допомогою державних електронних реєстрів, додаткових документів або свідчень колишніх колег. Особливі умови передбачили для українців, які постраждали від війни та окупації.

    Про це 10 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Відповідне рішення оприлюднили на офіційному сайті Кабінету Міністрів.

    За словами очільника уряду, головна мета змін — не допустити ситуацій, коли людина втрачає право на пенсію лише через відсутність документального підтвердження трудової діяльності.

    Насамперед Пенсійний фонд використовуватиме інформацію з державних електронних реєстрів. Якщо необхідні відомості вже містяться в інформаційних системах, громадянам не потрібно буде повторно підтверджувати їх паперовими документами.

    Якщо інформації в реєстрах немає, враховуватимуть трудову книжку та інші документи, які підтверджують роботу.

    Зокрема, це можуть бути архівні довідки, виписки з наказів роботодавців, відомості про нарахування заробітної плати, трудові договори та документи про банківські перекази зарплати.

    Найважливіше нововведення стосується українців, у яких документи не збереглися взагалі. У таких випадках трудовий стаж може підтверджуватися свідченнями щонайменше двох людей, які працювали разом із заявником.

    Пенсійний фонд також сприятиме пошуку колишніх колег, які можуть підтвердити періоди роботи.

    Варто зазначити, що механізм підтвердження стажу свідками існував і раніше. Тепер уряд додатково врегульовує його застосування та розширює можливості для людей, які втратили документи.

    Окремий порядок передбачено для громадян, які працювали на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових дій.

    Він також поширюватиметься на випадки, коли кадрові архіви та інші документи були знищені внаслідок російських обстрілів.

    Це особливо актуально для переселенців, працівників зруйнованих підприємств та людей, які були змушені залишити свої домівки без можливості забрати трудові документи.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про перехід України до електронного обліку трудового стажу, який має зменшити залежність пенсійної системи від паперових трудових книжок.

    Також видання пояснювало, скільки страхового стажу необхідно для виходу на пенсію у 2026 році.

    Нагадаємо, у 2026 році для призначення пенсії за віком у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо його недостатньо, право на пенсію може виникнути пізніше — залежно від накопичених років роботи та сплати страхових внесків.

    Водночас нові правила не означають автоматичного зарахування будь-якого періоду роботи без перевірки. Пенсійний фонд оцінюватиме наявні відомості та документи відповідно до встановленого порядку.

    Уряд наголошує, що зміни мають насамперед захистити пенсійні права українців, які постраждали від війни, а також спростити процедуру призначення виплат для всіх громадян, які не можуть надати повний пакет трудових документів.

  • 20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    Блокування платежів місцевих громад через Державну казначейську службу може спричинити серйозні проблеми з опаленням, водопостачанням, громадським транспортом і роботою критичної інфраструктури по всій Україні. За даними Асоціації міст України, йдеться про обмеження використання приблизно 20 мільярдів гривень. Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький попередив, що наслідки такого рішення можуть стати катастрофічними напередодні опалювального сезону.

    За словами Кудрицького, блокування розрахунків місцевих бюджетів може запустити ланцюгову реакцію проблем, наслідки якої відчують мешканці українських міст.

    Насамперед під загрозою опиняється робота комунальних підприємств, які щоденно потребують коштів для закупівлі пального, газу, реагентів, запасних частин та оплати праці персоналу.

    Особливо небезпечною така ситуація є для прифронтових міст, зокрема Сум, Харкова, Конотопа, Краматорська, Запоріжжя та Херсона, де критична інфраструктура регулярно потерпає від російських обстрілів.

    Кудрицький наголосив, що навіть короткочасне припинення платежів може порушити роботу цілих комунальних систем.

    Наприклад, підприємства теплопостачання ризикують накопичити борги за газ. У такому випадку відновлення постачання може ускладнитися необхідністю погашення заборгованості.

    Подібні проблеми можуть виникнути і з громадським транспортом. Якщо місцеві підприємства не зможуть оплачувати пальне, електроенергію або заробітну плату працівникам, це створить ризик зупинки автобусів і тролейбусів.

    Ще один можливий наслідок — затримки сплати податків і розрахунків із підрядниками. На думку екскерівника «Укренерго», такі труднощі можуть накопичуватися та потребуватимуть значно більше часу для подальшого врегулювання.

    Раніше Асоціація міст України повідомила, що громади зіткнулися з обмеженнями платежів ще з 9 вересня.

    За твердженням організації, через це ускладнилося фінансування ремонтів пошкодженої інфраструктури, закупівлі пального для екстрених служб, підготовки пунктів незламності та придбання обладнання для медичних і освітніх закладів.

    1 жовтня Асоціація міст України звернулася до уряду з вимогою розблокувати платежі.

    Представники місцевого самоврядування наголосили, що затримки розрахунків можуть негативно позначитися на підготовці громад до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Водночас Кабінет Міністрів пояснює запроваджені обмеження необхідністю забезпечити фінансування першочергових потреб держави в умовах нестачі бюджетних ресурсів.

    Згідно з урядовим рішенням, у разі підтвердженого дефіциту фінансування пріоритет надається видаткам на оборону, обслуговування боргу, пенсії, заробітні плати та соціальні виплати.

    Обмеження мають застосовуватися за визначених фінансових умов, а не автоматично до всіх платежів.

    Кудрицький пов’язує бюджетні труднощі, зокрема, із невиконанням реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Однак це його оцінка причин дефіциту, а не офіційно встановлений висновок.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Мінфін переніс фінансування на 39 млрд грн для захисту енергетики та будівництва укриттів.

    Також видання писало про нестачу коштів у Києві для підготовки до зими.

    Таким чином, на тлі російських атак на енергосистему та наближення холодів обмеження фінансових операцій місцевих громад створюють додаткові ризики для стабільної роботи комунальної інфраструктури.

    В Асоціації міст України закликають уряд терміново врегулювати ситуацію, щоб громади могли використовувати власні кошти для забезпечення життєво необхідних послуг.

    Наразі немає підтвердження, що прогнозовані Кудрицьким масштабні зупинки комунальних служб уже відбулися по всій країні. Йдеться про ризики, на які звертають увагу представники громад та енергетичної галузі.

  • Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    На Дніпропетровщині масштабна корупційна справа навколо реконструкції водогону на понад 129 мільйонів гривень дійшла до суду. За версією антикорупційних органів, організована група під час повномасштабної війни заробляла на відновленні критичної інфраструктури, закуповуючи труби за ринковими цінами та перепродуючи їх комунальному підприємству з націнкою понад 200%. Особливої уваги цій історії додає особа ймовірного організатора: за даними НАБУ, місцевого підприємця, який контролював компанію-підрядника, розшукує Федеральне бюро розслідувань США за майнові злочини.

    9 жовтня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно повідомили про скерування обвинувального акта до суду. Йдеться про ймовірне заволодіння бюджетними коштами, виділеними на реконструкцію водогону в Кам’янському районі Дніпропетровської області у 2022–2023 роках.

    Про новий етап кримінального провадження повідомляється на офіційному сайті НАБУ.

    За інформацією слідства, схема розпочалася з отримання контролю над державним замовленням. Учасники ймовірної злочинної групи забезпечили перемогу підконтрольного товариства в тендері на реконструкцію водогону, після чого компанія уклала договір із комунальним підприємством.

    Формально йшлося про виконання робіт, необхідних для відновлення важливого інфраструктурного об’єкта. Проте, як вважають детективи, основною метою учасників схеми було не лише виконання договору, а й отримання незаконного прибутку завдяки штучному збільшенню вартості матеріалів.

    Найбільшу частину витрат за контрактом становила закупівля трубної продукції. Саме на цьому етапі, за даними НАБУ, і відбувалося ймовірне заволодіння коштами.

    Підконтрольна учасникам схеми компанія через іншу фірму-посередника закуповувала труби безпосередньо у виробника за звичайною ринковою вартістю. Після цього продукцію перепродавали комунальному підприємству за цінами, завищеними більш ніж утричі.

    Інакше кажучи, труби, які виробник продавав за одну суму, до замовника доходили вже з величезною націнкою. Різниця між реальною вартістю матеріалів і сумою, зазначеною в документах, за версією слідства, ставала незаконним доходом учасників схеми.

    У результаті комунальне підприємство зазнало збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    При цьому детективи встановили, що гроші не просто залишалися на рахунках компанії-підрядника. За версією правоохоронців, організатор схеми разом із керівником підконтрольної фірми надалі легалізували отримані кошти, переводячи їх на рахунки інших пов’язаних підприємств.

    Такий механізм дозволяв ускладнювати відстеження руху грошей та створювати видимість звичайних господарських операцій.

    Особливо резонансною обставиною стало те, що бенефіціарний власник товариства, яке отримало підряд, перебував у міжнародному розшуку.

    Як повідомляє НАБУ, це відомий місцевий підприємець, який мав вплив на керівника комунального підприємства. Водночас його розшукує Федеральне бюро розслідувань США у зв’язку з майновими злочинами.

    Саме вплив на керівництво комунального підприємства, за версією детективів, міг відіграти важливу роль у реалізації схеми.

    Водночас у повідомленні НАБУ від 9 жовтня не зазначено прізвища підприємця. Тому пов’язувати справу з конкретною особою без додаткового документального підтвердження було б передчасно.

    Історія цього провадження триває вже понад півтора року.

    У січні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи із чотирьох осіб, які, за версією слідства, заволоділи коштами, призначеними для відновлення водогону.

    Тоді правоохоронці оприлюднили подробиці механізму завищення цін, а також відео, схему й фотографії, пов’язані з розслідуванням.

    Організатора групи затримали у процесуальному порядку, передбаченому статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Учасникам провадження повідомили про підозри за статтею 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

    У жовтні 2025 року слідство отримало подальший розвиток. Антикорупційні органи повідомили про нові підозри ще кільком учасникам ймовірної схеми.

    Серед них — заступник директора проєктної організації, заступник директора товариства, яке перемогло в тендері, та керівник фірми-посередника, через яку здійснювалася закупівля труб.

    Організатору групи додатково інкримінували легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Керівнику фірми-прокладки також повідомили про підозру за відповідними положеннями статті 209 Кримінального кодексу України.

    Це означає, що правоохоронці досліджували не лише сам факт можливого заволодіння бюджетними коштами, а й подальший рух грошей між пов’язаними підприємствами.

    У грудні 2025 року НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування.

    Після цього матеріали справи готували до наступного процесуального етапу, і 9 жовтня 2026 року антикорупційні органи повідомили про передавання обвинувального акта до суду.

    Таким чином, від першого публічного повідомлення про викриття групи до скерування справи на судовий розгляд минув понад рік і вісім місяців.

    Тепер саме суд має дослідити представлені стороною обвинувачення докази, заслухати позиції учасників провадження та встановити, чи були вчинені інкриміновані злочини.

    Окремої уваги заслуговує те, що ймовірна схема реалізовувалася у 2022–2023 роках — у період, коли Україна вже протистояла повномасштабному російському вторгненню.

    Відновлення водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури в таких умовах має особливе значення. Стабільна робота водогонів необхідна для забезпечення населення водою, функціонування лікарень, підприємств і комунальних установ.

    Саме тому закупівлі матеріалів для реконструкції таких об’єктів потребують прозорості та контролю за використанням бюджетних коштів.

    Водночас не кожне відхилення між закупівельною та кінцевою ціною автоматично свідчить про корупцію. У звичайних господарських операціях вартість продукції може включати транспортування, зберігання, монтаж, гарантійні зобов’язання та інші витрати.

    Проте в цьому випадку антикорупційні органи стверджують, що виявили саме організовану схему заволодіння бюджетними коштами, а не звичайну комерційну націнку.

    За даними детективів, компанія-переможець тендеру та посередник перебували під контролем пов’язаних осіб, а завищення вартості матеріалів було частиною попередньо організованого механізму.

    Сума встановлених слідством збитків — понад 129 мільйонів гривень — також є однією з ключових обставин кримінального провадження.

    Разом із тим наразі немає офіційного підтвердження, що всю суму завданих збитків уже відшкодовано або що суд ухвалив рішення про її стягнення.

    Не повідомляється також про остаточний результат реконструкції самого водогону та його нинішній технічний стан.

    Справу можна розглядати в ширшому контексті проблем із використанням бюджетних коштів на відновлення інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про корупційну схему на будівництві фортифікацій у Дніпропетровській області, де правоохоронці встановили ймовірне розкрадання близько 14 мільйонів гривень через завищення цін на будівельні матеріали.

    В іншому матеріалі видання звертало увагу на контракти вартістю понад 1,5 мільярда гривень на обладнання для енергосистеми, які отримала компанія з незначною попередньою господарською активністю.

    Ці історії не пов’язані безпосередньо з провадженням щодо водогону, однак порушують спільне питання: наскільки ефективно контролюється використання державних грошей під час виконання великих інфраструктурних контрактів.

    Зокрема, особливе значення мають прозорість тендерів, перевірка кінцевих бенефіціарів компаній, аналіз ринкової вартості матеріалів та контроль за пов’язаними підприємствами.

    У випадку реконструкції водогону на Дніпропетровщині саме ймовірні порушення на цих етапах, за версією правоохоронців, і дозволили завдати комунальному підприємству збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    Тепер масштабна справа про «золоті труби» переходить до суду. Сторона обвинувачення має довести, що завищення вартості було частиною організованого злочинного механізму, а обвинувачені — отримати можливість захистити свою позицію.

    Попри серйозність наведених слідством обставин, усі фігуранти справи вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Результат цього провадження покаже, чи вдасться притягнути до відповідальності осіб, яких слідство вважає причетними до ймовірного заволодіння мільйонами гривень, призначених для відновлення критично важливого водогону.

  • Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    У суботу, 10 жовтня, у частині регіонів України продовжать діяти графіки відключень електроенергії через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас режим обмежень для населення зміниться: замість цілодобових погодинних відключень їх планують застосовувати з 06:00 до 23:59. Для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться чинними протягом усієї доби.

    Про це ввечері 9 жовтня повідомила НЕК «Укренерго». Інформацію про запланований режим також оприлюднили 24 Канал та TrueUA.

    За даними енергетиків, погодинні відключення для побутових та інших категорій споживачів передбачені в обсязі від однієї до двох черг.

    Це означає, що у визначені години оператори систем розподілу вимушено обмежуватимуть електропостачання окремих груп споживачів, щоб зменшити навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас у компанії попередили, що ситуація може змінюватися залежно від стану обладнання, обсягів доступної електроенергії та наслідків нових російських обстрілів.

    Коли вимикатимуть світло 10 жовтня

    Згідно з оголошеним «Укренерго» режимом, для побутових споживачів графіки погодинних відключень застосовуватимуть із 06:00 до 23:59.

    Обмеження діятимуть не по всій Україні одночасно, а в окремих регіонах, де ситуація з електропостачанням залишається складною.

    Для промислових підприємств і бізнесу графіки обмеження потужності передбачені з 00:00 до 23:59.

    Таким чином, у нічні години для населення планується певне послаблення режиму відключень, хоча для комерційних споживачів обмеження залишаються цілодобовими.

    Важливо: проміжок із 06:00 до 23:59 не означає, що кожна оселя залишатиметься без світла майже 18 годин. Це загальний період, протягом якого можуть застосовуватися відключення. Конкретна тривалість залежатиме від черги, регіону та оперативних розпоряджень енергетиків.

    Також одна або дві черги відключень не означають одну чи дві години без електроенергії. Черга — це група споживачів, на яку поширюються обмеження за визначеним графіком.

    Чому Україна знову повернулася до відключень

    Основною причиною залишається пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських ракетних і безпілотних атак.

    Протягом останніх днів російські війська неодноразово завдавали ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії.

    Це створює додаткові труднощі для енергетиків, оскільки навіть за наявності достатньої генерації пошкоджені мережі можуть не дозволяти передавати електроенергію споживачам у необхідних обсягах.

    Особливо складною залишається ситуація в регіонах, де внаслідок атак пошкоджено високовольтне та розподільче обладнання.

    Впродовж 9 жовтня в частині України застосовували посилені обмеження електропостачання. Для окремих споживачів їхній обсяг збільшували до 2,5 черги замість раніше запланованих двох.

    На цьому тлі повідомлення про скорочення періоду погодинних відключень 10 жовтня стало певним пом’якшенням запланованого режиму, хоча повністю відмовитися від обмежень енергосистема поки не може.

    Росія атакувала два енергооб’єкти ДТЕК на Дніпропетровщині

    Додаткове навантаження на енергосистему спричинили нові удари російських військ по Дніпропетровській області.

    За інформацією компанії ДТЕК, увечері 8 жовтня близько 20:00 ударні безпілотники типу Shahed атакували один з енергетичних об’єктів підприємства «ДТЕК Дніпровські електромережі».

    Унаслідок вибуху пошкоджено вікна адміністративної будівлі та виникло займання трави на території об’єкта.

    Наступного ранку, 9 жовтня, приблизно о 05:36 російські війська атакували інший енергооб’єкт реактивним безпілотником.

    Цього разу було пошкоджено енергетичне обладнання, стався витік оливи та пожежа.

    На щастя, працівники компанії не постраждали.

    Попри обстріли, енергетики продовжують ремонтні роботи. За повідомленням ДТЕК, протягом двох діб фахівцям вдалося відновити електропостачання для 11,9 тисячі родин у 18 населених пунктах Дніпропетровської області.

    Докладніше про наслідки атак повідомляється на офіційному сайті ДТЕК.

    Від екстрених відключень до погодинних графіків

    Ще вранці 9 жовтня в Києві та частині Київської області діяли аварійні відключення електроенергії.

    У таких умовах звичайні графіки не застосовуються, оскільки енергетики повинні оперативно обмежувати навантаження, щоб запобігти масштабнішим аваріям.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про ситуацію в столиці у матеріалі «Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють».

    Проблеми з електропостачанням виникали також 6 жовтня, коли «Укренерго» після зміни ситуації в енергосистемі повернуло погодинні відключення в окремих регіонах.

    Про це видання писало в публікації «Світло почнуть вимикати вже з 15:00: „Укренерго“ повертає графіки».

    Повернення до планових графіків після аварійних відключень дозволяє споживачам краще організувати побут та роботу. Проте це не означає повного відновлення енергосистеми.

    Якщо ситуація погіршиться, диспетчери можуть знову застосувати аварійні заходи.

    Де перевірити свою чергу та актуальний графік

    В «Укренерго» наголошують, що конкретні години відключень потрібно перевіряти через офіційні ресурси місцевих операторів систем розподілу.

    Саме обленерго отримують диспетчерські команди та формують графіки для конкретних адрес.

    У Києві та Київській області інформацію можна перевірити через сервіси ДТЕК, в інших регіонах — на сайтах і офіційних сторінках відповідних операторів.

    Енергетики також закликають українців ощадливо споживати електроенергію після її відновлення.

    Зокрема, рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних приладів, оскільки різке збільшення навантаження може створювати додаткові проблеми для обладнання.

    Доцільно завчасно заряджати телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, особливо якщо відключення відбуваються кілька разів на добу.

    Чи можуть змінити графіки протягом 10 жовтня

    В «Укренерго» попереджають, що оголошений напередодні режим не є остаточним на всі години наступного дня.

    Тривалість і масштаб відключень можуть коригувати залежно від оперативної ситуації в енергосистемі.

    На це впливають наслідки російських атак, стан пошкодженого обладнання, можливості передачі електроенергії та рівень споживання.

    Тому навіть за наявності попередньо оприлюдненого графіка можливі зміни.

    Станом на вечір 9 жовтня заплановано, що 10 жовтня погодинні відключення для населення в частині регіонів діятимуть із 06:00 до 23:59, а для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться цілодобовими.

    Енергетики закликають стежити за офіційними оновленнями, адже стабільність електропостачання найближчими днями залежатиме від стану пошкодженої інфраструктури та подальшої безпекової ситуації.

  • BYD та інші китайські гібриди опинилися під ударом: ЄС готує нові торговельні правила

    BYD та інші китайські гібриди опинилися під ударом: ЄС готує нові торговельні правила

    Європейський Союз та Китай досягли попереднього взаєморозуміння щодо торгівлі гібридними автомобілями після напружених переговорів у Пекіні. Домовленості з’явилися на тлі погроз Брюсселя обмежити імпорт китайських машин, які дедалі активніше витісняють європейських виробників із ринку.

    Про результати переговорів 9 жовтня повідомило Міністерство торгівлі Китаю, передає Reuters.

    Переговори тривали два дні за участі єврокомісара з питань торгівлі Мароша Шефчовича та міністра торгівлі КНР Ван Веньтао.

    Китайська сторона заявила, що країнам вдалося знайти спільне розуміння щодо торгівлі гібридними автомобілями відповідно до правил Світової організації торгівлі.

    Водночас конкретних параметрів домовленості поки не розкрили. Тому говорити про остаточне скасування можливих обмежень або запровадження нових правил імпорту зарано.

    Причиною загострення торговельних відносин стало стрімке зростання постачань китайських автомобілів до Європи.

    За даними Reuters, протягом року до вересня імпорт підзаряджуваних гібридів до ЄС зріс на 86%, тоді як ціни на них знизилися приблизно на 20%. Понад половину цього імпорту забезпечує Китай.

    Європейські виробники побоюються, що дешевші китайські автомобілі посилюватимуть конкуренцію та скорочуватимуть їхню частку ринку.

    Ще до завершення переговорів Брюссель розглядав можливість запровадження імпортних квот на китайські гібриди. Також обговорювалося добровільне обмеження експорту з боку самого Китаю.

    Особливе занепокоєння європейських посадовців викликають компанії, які після запровадження додаткових мит на китайські електромобілі у 2024 році почали активніше просувати гібридні моделі.

    Серед таких виробників — BYD та MG Motor.

    Окремою темою переговорів залишаються цінові зобов’язання китайських автовиробників. Ідеться про механізм, за якого компанії погоджуються продавати автомобілі не дешевше визначеного рівня в обмін на можливість уникнути частини додаткових мит.

    Однак остаточні умови такого механізму ще обговорюються.

    Торговельна суперечка виходить далеко за межі автомобільного ринку. Євросоюз також прагне скоротити значний дисбаланс у торгівлі з Китаєм.

    За інформацією європейських посадовців, торговельний дефіцит ЄС у відносинах із КНР перевищує мільярд євро щодня.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше заявляла про необхідність застосування доступних торговельних інструментів для захисту європейської промисловості.

    Водночас Франція та Німеччина виступили з ініціативами посилення захисту єдиного ринку ЄС від різкого зростання імпорту.

    За підсумками нинішніх переговорів сторони також домовилися продовжити консультації щодо електромобілів, мит та інших торговельних питань. Наступний раунд регулярних переговорів запланований на березень 2027 року.

    Отже, Євросоюз і Китай зробили крок до зниження торговельної напруженості, але остаточної угоди щодо імпорту гібридів поки немає. Чи запровадить Брюссель квоти та інші обмеження, залежатиме від результатів подальших консультацій.

  • Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    В Україні знову прискорилося зростання споживчих цін. У вересні 2026 року річна інфляція досягла 10%, тоді як у серпні становила 8,1%. Лише за місяць товари та послуги в середньому подорожчали на 2,1%. Найбільш відчутним стало зростання цін на яйця, пальне, транспорт та освітні послуги.

    Про це 9 жовтня повідомила Державна служба статистики України, дані якої оприлюднило Forbes Ukraine.

    За підсумками січня–вересня споживчі ціни зросли на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас базова інфляція, яка відображає стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,8% у річному вимірі.

    Найбільший стрибок серед продуктів продемонстрували яйця — лише за вересень вони подорожчали на 43,6%. Також зросли ціни на цукор, сало, молоко, рибу, м’ясо, соняшникову олію та продукти переробки зернових. Для окремих категорій місячне подорожчання становило від 1,7% до 8,3%.

    Водночас деякі сезонні продукти стали доступнішими. Фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%.

    Суттєво зросли витрати українців на транспорт. За рік відповідні послуги та товари подорожчали на 26,9%. Особливо різко зросли ціни на пальне та мастила — на 46,2% у річному вимірі та на 5,2% лише за вересень.

    Автодорожні пасажирські перевезення за рік подорожчали на 41,7%, що створює додаткове фінансове навантаження для людей, які щодня користуються громадським транспортом.

    Не оминула інфляція й освітню сферу. У вересні вартість освітніх послуг зросла одразу на 17,4%. Найпомітніше подорожчала вища освіта — на 23,3% за місяць.

    Комунальні послуги також продовжили дорожчати. У категорії житла, водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива ціни збільшилися на 6,3% за рік. У вересні головними чинниками стали підвищення вартості водопостачання та каналізації.

    Національний банк раніше погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10%. Регулятор також попереджав, що нові російські атаки на логістичну інфраструктуру можуть додатково посилити ціновий тиск.

    Таким чином, вересневі показники свідчать про відчутне прискорення інфляції в Україні. Найбільше зростання цін позначається на повсякденних витратах громадян — харчуванні, транспорті, навчанні та оплаті послуг.

  • Україна та Британія готують нові оборонні проєкти: у столиці відкрили центр оборонного співробітництва

    Україна та Британія готують нові оборонні проєкти: у столиці відкрили центр оборонного співробітництва

    У Києві відкрили Kyiv Business Centre — спеціалізований британський бізнес-центр, який має стати постійним майданчиком для співпраці оборонних компаній України та Великої Британії. Його головне завдання — сприяти запуску спільних виробництв, розвитку військових технологій та залученню інвестицій в українську оборонну промисловість.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    Новий центр працюватиме за трьома основними напрямами: промисловість, інновації та інвестиції. Він має забезпечити прямий контакт між британськими компаніями, українськими виробниками, представниками державних структур та потенційними інвесторами.

    Зокрема, британський бізнес зможе отримувати інформацію про актуальні потреби українського оборонного сектору, знаходити партнерів і розглядати можливості для реалізації спільних проєктів.

    Водночас українські підприємства отримають додатковий канал виходу на британський ринок. Через Kyiv Business Centre вони зможуть шукати закордонних партнерів, налагоджувати виробничу співпрацю та розглядати відкриття дочірніх структур у Великій Британії.

    За інформацією Міноборони, між українськими та британськими компаніями вже налагоджено понад 40 великих партнерств. Новий центр покликаний розширити цю співпрацю та зробити її більш системною.

    Kyiv Business Centre створено за підтримки британського уряду в межах сторічного партнерства між Україною та Великою Британією. Ініціатива передбачає поглиблення довгострокової взаємодії двох держав, зокрема у сфері оборонної промисловості та технологічних розробок.

    Окрему увагу сторони приділяють використанню українського бойового досвіду для розвитку сучасних військових технологій.

    Раніше повідомлялося, що 12 британських оборонних компаній отримають доступ до української платформи Avengers Labs, яка дозволяє тренувати й тестувати моделі штучного інтелекту на даних із реального поля бою.

    Такий формат співпраці відкриває нові можливості для вдосконалення безпілотних систем та інших технологічних рішень оборонного призначення.

    Відкриття Kyiv Business Centre не означає автоматичного запуску нових заводів або укладення конкретних контрактів. Однак центр створює організаційну основу для подальших домовленостей між українськими та британськими підприємствами.

    На тлі тривалої війни розширення міжнародної промислової співпраці залишається одним із напрямів розвитку українського оборонного сектору, який потребує нових технологій, виробничих потужностей та інвестицій.

  • Під Києвом створять індустріальний парк за 474 млн грн

    Під Києвом створять індустріальний парк за 474 млн грн

    У Київській області планують створити новий індустріальний парк «Море», на розвиток якого передбачено залучити майже 474 млн гривень. Проєкт має забезпечити до 500 робочих місць та об’єднати підприємства харчової, машинобудівної, металообробної й енергетичної галузей.

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Море» до державного Реєстру індустріальних парків. Про це 9 жовтня повідомило Міністерство економіки та довкілля України.

    Новий виробничий майданчик розташується на території Пристоличної сільської громади Бориспільського району Київської області. Ініціатором створення парку виступило ТОВ «Терра Буд Девелопмент».

    Загальна площа території становитиме 10,9631 гектара. На ній планують розмістити підприємства різних галузей промисловості, створити необхідну інфраструктуру та залучити інвесторів.

    Попередній обсяг інвестицій оцінюють у 473,74 млн гривень. Фінансування передбачене за рахунок ініціатора проєкту, керуючої компанії, приватних інвесторів, майбутніх учасників парку та державних механізмів стимулювання.

    Основними напрямами діяльності стануть виробництво харчових продуктів і напоїв, машин та устатковання, металевих виробів, будівельних матеріалів із глини, а також розвиток альтернативної енергетики.

    За оцінками уряду, реалізація проєкту дозволить створити до 500 нових робочих місць. Водночас зазначена кількість є прогнозною і залежатиме від фактичного залучення підприємств та запуску виробництв.

    Заступник міністра економіки та довкілля Віталій Кіндратів наголосив, що створення нових індустріальних парків демонструє готовність українського бізнесу інвестувати у виробництво навіть під час війни.

    За даними міністерства, в Україні зареєстровано вже 127 індустріальних парків, а загальний обсяг залучених інвестицій у цей сектор перевищує 45 млрд гривень.

    Київщина продовжує розширювати мережу промислових майданчиків. Зокрема, у липні 2026 року уряд включив до Реєстру індустріальний парк «Будшляхмаш» у Броварах. Його розвиток також передбачає створення до 500 робочих місць у машинобудуванні.

    Водночас включення «Моря» до державного Реєстру поки не означає завершення будівництва чи фактичного надходження всіх запланованих інвестицій. Наступними етапами стануть облаштування території, залучення резидентів і запуск виробничих потужностей.

  • «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    Українська оборонна промисловість, яка за роки повномасштабної війни здійснила безпрецедентний стрибок у технологічному та виробничому розвитку, стикається зі штучними перепонами на шляху до світових ринків. Чинна фінансова модель експорту озброєння, закріплена на законодавчому рівні, містить критичні бар’єри, що фактично унеможливлюють повноцінний продаж вітчизняної зброї за кордон. Про це під час фахового розбору заявив голова Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс, колишній заступник міністра економіки у 2022–2024 роках Ігор Фоменко.

    За словами експерта, головна проблема полягає у змісті урядової постанови, яка безпосередньо регулює процедуру продажу озброєнь і військової техніки на експорт. Замість того, щоб створити сприятливий економічний клімат для підприємств, документ закладає суттєвий фінансовий бар’єр. Хоча формально механізм експорту було розблоковано та запущено, передбачені ним економічні умови роблять зовнішньоекономічну діяльність для багатьох компаній оборонно-промислового комплексу (ОПК) нерентабельною або надмірно ризикованою.

    Військовий експерт Валентин Бадрак, коментуючи цю ситуацію, наголошує, що відкриття експорту є питанням фізичного виживання для української «оборонки». На сьогодні виробничі спроможності вітчизняних приватних і державних підприємств значно перевищують фінансові можливості державного бюджету України. Держава об’єктивно не здатна викупити все, що можуть виробити українські заводи — від сучасних безпілотних систем до бронетехніки та засобів радіоелектронної боротьби. Відтак, вихід на зовнішні ринки є єдиним системним джерелом залучення обігових коштів, необхідних для масштабування ліній, закупівлі іноземних комплектуючих та інвестування у новітні науково-дослідні розробки.

    Проте закладені в урядовій постанові фінансові обтяження, зокрема високі збори за видачу дозволів на експорт, працюють як справжній «зашморг». Виробники змушені стикатися з умовами, за яких левова частка прибутку від потенційного експорту може нівелюватися регуляторними платежами, а сама процедура стає економічно невиправданою. Це позбавляє українську зброю конкурентоспроможності на глобальному ринку, де ціна та швидкість постачання відіграють ключову роль. Законодавчі рамки, замість захисту державних інтересів, де-факто грають проти вітчизняного виробника, змушуючи окремі компанії шукати альтернативні юрисдикції для релокації свого виробництва.

    Ця кризова ситуація вже набула такого розголосу, що привернула увагу вищого військово-політичного керівництва країни. Нещодавно Рада національної безпеки і оборони України була змушена направити до Кабінету Міністрів офіційні пропозиції щодо термінового доопрацювання цієї урядової постанови, аби усунути штучні перепони. Якщо уряд найближчим часом не змінить підходи до фінансової моделі збройового експорту, Україна ризикує не лише втратити потенційні мільярди доларів валютної виручки, але й суттєво загальмувати технологічний розвиток власного ОПК у найбільш критичний момент війни.

  • Ескалація в Ормузькій протоці: кількість атак на нафтові танкери сягнула максимуму від початку війни

    Ескалація в Ормузькій протоці: кількість атак на нафтові танкери сягнула максимуму від початку війни

    Загострення військового конфлікту на Близькому Сході продовжує завдавати масштабних ударів по глобальній енергетичній логістиці. У період з 28 вересня по 5 жовтня в районі стратегічно важливої Ормузької протоки було зафіксовано щонайменше 12 цілеспрямованих атак на комерційні танкери. Мішенями стали судна, що транспортують сиру нафту, а також скраплений природний газ (LNG) і нафтопродукти. За даними західних розвідувальних служб та Об’єднаного морського інформаційного центру (JMIC), цей показник став абсолютним тижневим антирекордом від початку масштабних бойових дій між Сполученими Штатами та Іраном, які розгорнулися наприкінці лютого 2026 року.

    Ормузька протока є однією з найважливіших транспортних артерій світу, критичним «вузьким горлом» (chokepoint), через яке до початку відкритої фази війни проходила майже п’ята частина всіх світових постачань нафти та значна частка скрапленого газу. Зростання інтенсивності атак відбувається на тлі спроб країн Перської затоки збільшити експорт енергоносіїв, аби стабілізувати світові ринки. Проте агресивні дії в акваторії протоки фактично паралізують вільне судноплавство, змушуючи світових перевізників іти на безпрецедентні ризики та змінювати логістичні маршрути.

    Військово-морські сили США та британська служба морської торгівлі фіксують системний характер нападів. Аби уникнути виявлення та потенційного ураження, чимало екіпажів змушені порушувати стандартні міжнародні правила навігації, проходячи протоку з вимкненими транспондерами автоматичної ідентифікаційної системи (AIS). Попри такі заходи безпеки, уникнути трагічних інцидентів вдається не завжди. Зокрема, нещодавно Міністерство закордонних справ Індії повідомило про поранення 12 членів екіпажу на борту танкера On Peace, що йшов під прапором Панами, внаслідок влучання невідомого снаряда під час транзиту акваторією.

    Міжнародні експерти з морської безпеки розцінюють цю ескалацію як свідому військову стратегію Тегерана. Регулярні атаки демонструють намір іранської сторони ствердити свою силову присутність уздовж ключових транзитних шляхів та використати загрозу глобального енергетичного дефіциту як інструмент геополітичного тиску на Захід. Такі дії вже призвели до стрімкого зростання страхових премій для суден, що заходять в акваторію Перської затоки, та суттєвого збільшення вартості фрахту.

    Подальша дестабілізація в Ормузькій протоці становить пряму загрозу не лише для регіональної безпеки, але й для стабільності світової економіки. Перебої у постачанні енергоносіїв здатні спровокувати новий виток інфляції в країнах-імпортерах, насамперед у Європі та Азії. В умовах відсутності дієвих дипломатичних механізмів стримування безпека глобального судноплавства у регіоні залишається критично вразливою, перетворюючи кожне проходження комерційного судна через протоку на потенційну зону бойових дій.