Mmakaje

Категорія: Політика

  • ТЦК знатиме майже все. Як Рада змінила військовий облік українців для мобілізації

    ТЦК знатиме майже все. Як Рада змінила військовий облік українців для мобілізації

    Верховна Рада ухвалила закон, що має впровадити в Україні повноцінний електронний облік військовозобов’язаних. Довго ці зміни наполегливо просували міністерство оборони і генеральний штаб Збройних сил. Не в останню чергу для вдосконалення мобілізації.

    У вівторок, 16 січня, закон, попри тривалі дискусії в сесійній залі, підтримали 249 депутатів.

    Хоча перший закон про створення електронного реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” ухвалили ще 7 років тому, повноцінна цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася.

    Через це, наприклад, неопоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на фронті, працівники ТЦК (територіальні центри комплектування, колишні військкомати) виписували повістки і навіть намагались притягнути до відповідальності як ухилянтів.

    Крім того, військовозобов’язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої дані в ТЦК, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання.

    Профільний заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року.

    “Завдяки верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані”.

    Однак для удосконалення механізмів верифікації і внесення інформації в реєстр міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту №10062. Його в міністерстві назвали “критично важливим”.

    “Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу”, – йшлось у заяві відомства.

    Що передбачає законопроєкт?

    Слід зауважити, що в першому читанні проєкт закону №10062 ухвалили ще на початку листопада минулого року. Але при підготовці до другого читання у нього внесли сотні правок, які суттєво змінили текст документа.

    Однак основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру “Оберіг”.

    Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд за кордон та повертатись, а також інформацію про адміністративні правопорушення і кримінальне переслідування.

    Також в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю.

    Крім того, в “Оберегу” буде інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях.

    Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов’язаного.

    Персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім’ї.

    Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців.

    Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі і вимагала збирання великої кількості паперових довідок.

    Закон пропонує перевести це в електронний формат.

    Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

    Статус УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду).

    Також в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

    Забагато даних?

    Головне юридичне управління парламенту, аналізуючи законопроєкт, заявило, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції.

    Мова йде про те, що ст. 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише “в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.

    “Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей та мети, для яких вони зберігаються”, – зазначається у висновку юруправління.

    Будь-яке опрацювання персональних даних повинно бути законним та правомірним, а фізичні особи повинні бути обізнані про те, що їхні персональні дані збирають, наголошується в ньому.

    Крім того, забороняється опрацювання персональних даних стосовно стану здоров’я, якщо внутрішнє законодавство не забезпечує відповідних гарантій;

    Ці ж самі зауваження стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них.

    Така чутлива інформація, зауважує юридичне управління, оброблятиметься “протягом невизначених законом строків”, і не буде “передбачуваною та прогнозованою” для володільців персональних даних”.

    Про непропорційне зростання персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, говорить і парламентська опозиція.

    “До другого читання в проєкті посилили надмірне втручання в приватне життя, наприклад, внесли поправку про реєстр боржників, адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду)”, – заявила представниця “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко.

    Сервери за кордоном

    Ще одним спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних “хмарних технологій” для зберігання і обробки даних з реєстрів міноборони.

    Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України.

    Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання “хмарних технологій” країн НАТО:

    “Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та генерального штабу Збройних сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки”.

    Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції “Голос” Роман Костенко каже, що це недопустимо.

    “Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни!”, – наголосив він.

    “Це приклад “простих рішень”, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо”.

    Міноборони, своєю чергою, заявляє, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО допоможе Україні.

    “Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури)”, – кажуть в Міноборони.

    Також це, за словами Міноборони, прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

    Колишній заступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега також наголосив на проблемі із “закордонними серверами”.

    “Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення”, – заявив він.

  • План гуманітарного реагування ООН для України на 2024 рік представлений

    План гуманітарного реагування ООН для України на 2024 рік представлений

    Сьогодні, 15 січня, Організація Об’єднаних Націй (ООН) представила План гуманітарного реагування по Україні, як повідомляє офіційний канал Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

    У Женеві ООН та її партнери звернулися до донорів із проханням виділити протягом 2024 року 4,2 мільярда доларів для надання підтримки 8,5 мільйонам громадян України, які постраждали від війни, а також українським шукачам притулку та громадам, що їх прийняли.

    Зазначений План розрахований на фінансування на суму 3,1 мільярда доларів і спрямований на допомогу громадянам України через Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA).

    Заступник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань та Координатор надзвичайної допомоги ООН, Мартін Гріффітс, відзначив необхідність забезпечення гуманітарної допомоги Україні, особливо враховуючи труднощі, з якими стикаються діти, що живуть біля лінії фронту.

    Верховний комісар ООН у справах біженців, Філіппо Гранді, наголосив на важливості захисту та надання підтримки шукачам притулку в приймаючих країнах. Агентство ООН у справах біженців (UNHCR) координує Регіональний план реагування для тих, хто тимчасово залишив Батьківщину, і для цього потрібно 1,1 мільярда доларів.

    Загалом, План ООН передбачає надання підтримки приблизно 10,8 мільйонам українців в Україні та європейському регіоні, які найбільше потребують допомоги. Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук висловила сподівання на успіх гуманітарного плану на 2024 рік, підкреслюючи його важливість в умовах тривалої війни та потребу у підтримці внутрішніх переселенців та українців, що залишили країну.

  • У Давосі Україна та Швейцарія узгодили спільне комюніке

    У Давосі Україна та Швейцарія узгодили спільне комюніке

    Під час консультацій у Швейцарії, що проходили у Давосі, США та Україна дійшли згоди щодо спільного комюніке. Зазначено, що безпека України визнається невіддільною частиною світової та регіональної безпеки, а війна проти неї є ключовим дестабілізуючим фактором у світі.

    У документі закликано до інтенсивування мирних зусиль для завершення конфлікту та подолання наслідків криз, породжених війною. Спільнота повинна робити все можливе для подолання цих викликів у всьому світі.

    Також в комюніке зазначено, що всеосяжний, справедливий і стійкий мир для України та світу повинен грунтуватися на Статуті ООН, резолюціях Генеральної Асамблеї ООН та ключових принципах міжнародного права.

    Зустріч стала підготовкою для майбутньої зустрічі лідерів країн та урядів, яка має створити універсальну основу для спільного бачення та шляхів досягнення всеохопного, справедливого та міцного миру для України. Також планується проведення тематичних зустрічей на різних рівнях для підготовки детальних пропозицій для лідерів. Зустрічі проходять у межах четвертої зустрічі радників із питань національної безпеки та політичних радників з участю керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака.

    Президент України Володимир Зеленський виступить на Всесвітньому економічному форумі у Давосі 16 січня.

  • Україна переможе незалежно від партійної приналежності наступного президента США, – Кулеба

    Україна переможе незалежно від партійної приналежності наступного президента США, – Кулеба

    Глава Міністерства закордонних справ України, Дмитро Кулеба, висловив впевненість у тому, що незалежно від партійних зв’язків майбутнього американського президента, Сполучені Штати продовжать підтримувати Україну через врахування стратегічних інтересів.

    Під час відповіді на питання щодо подальшої підтримки України з боку Вашингтона після виборів президента США, Кулеба відзначив, що, хоча історично демократи виявляли менший інтерес до конфлікту з Росією, президент Джо Байден виявив велике розуміння України та активно допомагає країні.

    Водночас, глава МЗС вказав, що республіканці традиційно демонструють більшу готовність боротьби з Росією, і підкреслив, що можливий кандидат-республіканець, Дональд Трамп, має відмінні погляди на відносини з Україною та Росією.

    Дмитро Кулеба заключив, що допомога Україні відповідає стратегічним інтересам Сполучених Штатів, і наголосив, що країна зуміє перемогти незалежно від того, хто очолить американську президенцію.

  • ООН закликає виділити $4,2 млрд на допомогу громадам в Україні і біженцям

    ООН закликає виділити $4,2 млрд на допомогу громадам в Україні і біженцям

    ООН та партнери закликають донорів виділити $4,2 млрд на гуманітарну допомогу Україні

    Організація Об’єднаних Націй та її союзники 15 січня закликали донорів віддати загалом $4,2 млрд на гуманітарну підтримку постраждалим від війни громадам в Україні та українським біженцям у 2024 році. З цієї суми $3,1 млрд призначені для допомоги близько 8,5 млн осіб в Україні, а $1,1 млрд – для біженців та приймаючих громад за межами країни.

    Депутат генсекретаря ООН із гуманітарних питань Мартін Гріффітс, представляючи щорічний гуманітарний план підтримки України у Женеві, висловив серйозну турботу щодо дітей, що живуть у зоні конфлікту, і закликав до надання більшої гуманітарної допомоги Україні.

    За даними ООН, понад 14,6 млн осіб в Україні, що складає близько 40% населення, будуть потребувати гуманітарної допомоги у 2024 році через російське вторгнення.

    Українські регіони регулярно піддаються атакам з боку російських військових, призводячи до численних жертв та поранень серед мирного населення. Росія нібито заперечує свою причетність до цивільних обстрілів.

  • Китай висловлює підтримку всім ініціативам, спрямованим на відновлення миру в Україні

    Китай висловлює підтримку всім ініціативам, спрямованим на відновлення миру в Україні

    Китай висловлює вітання та підтримку всім ініціативам, спрямованим на відновлення миру в Україні, та заявляє про намір продовжувати співпрацю з міжнародним співтовариством у пошуках політичних шляхів врегулювання конфлікту. Про це повідомила речниця Міністерства закордонних справ Китаю, Мао Нін, на прес-брифінгу, коментуючи відсутність представника Китаю на зустрічі щодо Української формули миру в Давосі.

    Мао Нін підкреслила, що Китай прагне підтримувати зв’язок зі всіма сторонами конфлікту та виступає за конструктивну роль у пошуках політичного врегулювання кризи. Вона висловила переконаність, що позиція Китаю стосовно “кризи в Україні” відзначається послідовністю та чіткістю, де основна ідея полягає у вирішенні ситуації шляхом переговорів.

    “Ми вітаємо та підтримуємо всі зусилля, спрямовані на відновлення миру в Україні”, – додала дипломат.

    Відповідаючи на запитання щодо можливості зустрічі Прем’єр-міністра Китаю Лі Цяна з Президентом України Володимиром Зеленським на форумі у Давосі, Мао Нін зазначила, що наразі немає інформації про це.

  • Вимагаючи “стан війни”: переваги та відмінності від воєнного стану за аналізом противників мобілізації

    Вимагаючи “стан війни”: переваги та відмінності від воєнного стану за аналізом противників мобілізації

    “Доти, поки не буде оголошено стан війни, будь-яка масова мобілізація вважається протизаконною, – стверджують деякі громадяни, додаючи: – Яким правом держава може мобілізувати населення, коли війна з Росією офіційно не оголошена?”. Такі аргументи стають предметом активних обговорень у соціальних мережах.

    Користувачі соціальних мереж часто відзначаються відповідями на такі твердження, наголошуючи: “Кожного разу, коли хтось починає говорити про “некоректну мобілізацію” чи “неконституційний воєнний стан”, я хочу запропонувати йому висловити це в Бучі, наприклад”.

    Щодо стану війни та його визначення в українському та міжнародному законодавстві, деякі питання залишаються відкритими. Юристи та експерти висловлюють різні точки зору. Деякі вказують на те, що українське законодавство передбачає можливість введення воєнного стану без оголошення війни, зокрема в разі агресії. Інші експерти визначають стан війни як формальний акт, який повинен бути оголошений, перш ніж вживати масові мобілізаційні заходи.

    Ця дискусія відображає загальний інтерес до питань правового регулювання воєнного стану та мобілізації, а також підкреслює необхідність уточнення та доповнення законодавства для відповіді на сучасні виклики і загрози.

    Чому це важливо?

    Розмови про те, чи Україні слід було оголосити війну Росії, або чи владі слід встановити “стан війни”, а не лише воєнний стан, тривають практично з моменту повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

    З початком обговорень про урядовий проєкт нових правил мобілізації в Україні, ці дискусії виходять на новий рівень. Противники мобілізації часто використовують такі наративи для обґрунтування своїх позицій. Також висловлюється думка, що офіційно оголошений стан війни надавав би міжнародній спільноті та судам додаткові правові підстави у справах, пов’язаних з компенсаціями, поверненням полонених та притягненням до відповідальності осіб, вчинивших воєнні злочини.

    Які відмінності між воєнним станом та станом війни в Україні?

    В українському законодавстві термін “стан війни” використовується обмежено та лише у двох визначених місцях. Відсутність докладних тлумачень створює прогалини в розумінні цього поняття. Конституція згадує “стан війни” у розділах про повноваження Верховної Ради, яка оголошує й заключає мир за поданням Президента, та про повноваження Президента, який вносить подання щодо оголошення стану війни та у разі агресії приймає рішення щодо використання Збройних Сил.

    Закон “Про оборону України” визначає, що після оголошення стану війни або фактичного початку воєнних дій встановлюється воєнний час, але сам термін “воєнний час” законодавцем не роз’яснено.

    Навпаки, концепція “воєнного стану” укладена у деталях як у Конституції, так і в окремих законах. Введений 24 лютого 2022 року на три місяці, воєнний стан регулярно продовжується, надаючи політичному та військовому керівництву, а також місцевій владі, повноваження для протидії агресії. Цей стан дозволяє обмежувати конституційні права та свободи людини, і на відміну від стану війни, в законодавстві не визначено обмежень на кількість продовжень його дії.

    Експерти та юристи, які були запитані ВВС Україна, наголошують, що питання мобілізації та оголошення стану війни або його відсутності – це дві різні речі, які не пов’язані між собою.

    Військовий експерт Центру Разумкова, Олексій Мельник, зазначає, що конституція та закони про оборону та мобілізацію чітко формулюють всі необхідні процедури. Він вказує на те, що в Україні діє воєнний стан з 2022 року, який був оголошений згідно з конституцією та рішенням парламенту. Експерт підкреслює, що воєнний стан надає владі повноваження для проведення мобілізації, яка вже відбувається від часу вторгнення Росії у 2022 році.

    Юрист Борис Бабін зазначає, що з моменту введення воєнного стану всі необхідні повноваження для мобілізації надані владі згідно з чинним законодавством. Він нагадує, що вже в 2014 році в Україні оголосили часткову мобілізацію під час анексії Криму Росією, і ця практика була проведена відповідно до законодавчих процедур.

    Чи повинна була Україна оголосити війну Росії? Зважаючи на те, що Росія вторглася в Україну без офіційного оголошення війни, охарактеризувавши це як “спеціальну військову операцію”, виникає питання: чи не мала Україна сама оголосити стан війни з Росією для полегшення вирішення питань щодо міжнародної допомоги, компенсацій та звільнення полонених?

    Згідно з міжнародним правом, термін “стан війни” вперше виник у Конвенції про відкриття воєнних дій, прийнятій у Гаазі в 1907 році. Згідно з цією конвенцією, стан війни повинна оголошувати сторона, що напала, а не країна, яка стала об’єктом агресії.

    Однак важливо відзначити, що відсутність оголошення війни формально не робить державу менш агресивною. Міжнародне право чітко визначає дії, які є актом агресії, незалежно від оголошення війни.

    Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, використання збройної сили першою державою вже є достатнім свідченням акту агресії.

    Таким чином, на міжнародному рівні стан війни не впливає на кваліфікацію російської агресії проти України.

    Борис Бабін, юрист і експерт, наголошує, що з 2022 року в Україні існує воєнний стан, який був введений відповідно до конституції та рішення парламенту. Він підкреслює, що цей стан дозволяє владі проводити мобілізацію відповідно до чинного законодавства.

    Українська влада на даний момент не вважає за необхідне вживати законодавчих заходів для оголошення стану війни, вважаючи, що чинне законодавство є достатнім для забезпечення захисту країни від агресії та проведення загальної мобілізації.

  • Умєров ініціює створення міжнародної групи для виведення російських військ з України

    Умєров ініціює створення міжнародної групи для виведення російських військ з України

    Міністр оборони Рустем Умєров взяв на себе ініціативу створення Міжнародної Робочої Групи для розробки механізму виведення російських військ із території України. Про це повідомив сам міністр оборони України.

    “Я висловив пропозицію щодо створення Міжнародної Робочої Групи на рівні міністрів оборони та радників з питань національної безпеки, з метою спільної розробки механізму виведення військ”, – заявив міністр.

    Умєров зауважив, що українська формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, вже залучила у співпрацю 83 країни світу.

    Під час форуму в Давосі сьогодні міністр презентував 6-ий пункт “Формули миру”: “Виведення російських військ з території України”.

    “Я наголосив на тому, що неможливо домовлятися про відновлення суверенітету та територіальної цілісності України без повного виведення та роззброєння російських військ та терористичних організацій із тимчасово окупованих територій”, – пояснив він.

  • Завтра президент Зеленський розпочне робочий візит до Швейцарії

    Завтра президент Зеленський розпочне робочий візит до Швейцарії

    Президент України Володимир Зеленський запланував робочий візит до Швейцарії, який розпочнеться 15 січня. У рамках цього візиту він планує провести зустрічі з головами обох палат парламенту, лідерами політичних партій та президенткою Швейцарії.

    Окрім цього, президент братиме участь у Всесвітньому економічному форумі та проведе низку двосторонніх зустрічей. Раніше в ЗМІ з’явилися повідомлення про можливий візит Зеленського до Швейцарії для участі в Міжнародному економічному форумі у місті Берн. Тривалість візиту може становити не менше двох днів.

    Лідер України також планує виступити з особливим зверненням під час свого візиту. Цей візит став можливим підтвердженням інформації від президента Всесвітнього економічного форуму, Берге Бренде.

  • Зеленський планує укладати безпекові угоди із іншими країнами після подібної угоди з Великою Британією

    Зеленський планує укладати безпекові угоди із іншими країнами після подібної угоди з Великою Британією

    Після успішного підписання безпекової угоди із Великою Британією, президент України Володимир Зеленський висловив надію на укладення подібних угод із іншими країнами. Наразі Україна розпочала переговори з Румунією щодо укладання двосторонньої безпекової угоди.

    Президент Зеленський вважає, що підписана угода з Великою Британією надає додаткової впевненості під час захисту від російської агресії і закріплює міцні безпекові позиції України до моменту її вступу в НАТО. Зазначивши, що Велика Британія стала першою країною, із якою була укладена подібна угода, президент закликав продовжувати працювати із міжнародними партнерами для забезпечення безпекового зростання України.

    За інформацією пресслужби Офісу президента, 13 січня розпочалися переговори з Румунією щодо укладання двосторонньої безпекової угоди. Румунія стала дев’ятою країною, яка розпочала такі переговори і висловила підтримку незалежності, територіальній цілісності та європейському шляху України.

    Варто відзначити, що підписана угода із Великою Британією 12 січня передбачає підтримку України в поточних та можливих майбутніх конфліктах з Росією, зокрема, щодо військової допомоги. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що угода є взаємною, і Україна також готова захищати свого союзника та партнера у разі потреби.