Mmakaje

Категорія: Політика

  • Єрмак: Мирний план – не просто бажання, а ретельна та конкретна пропозиція

    Єрмак: Мирний план – не просто бажання, а ретельна та конкретна пропозиція

    Український глава Офісу Президента, Андрій Єрмак, в статті для швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung підкреслив, що мирний план Президента Володимира Зеленського є не просто переліком бажань України, а виваженою та детальною пропозицією. Єрмак висловив переконання, що навіть постійні бомбардування з боку Росії та висловлювання Путіна не залякують Україну, і що країна має перемогти у цьому конфлікті.

    Глава Офісу Президента розповів про російський повітряний терор останніх днів, зауважуючи, що режим, що вдається до невибіркового насильства, виявляється військовою слабкістю. Єрмак осудив повітряний терор Росії та вказав, що це виглядає як спроба Путіна здобути перевагу перед майбутніми виборами, представляючи себе як сторону, що прагне миру.

    Навпаки, Україна продовжує працювати над мирним планом разом з іншими країнами, обговорюючи його деталі та справедливі аспекти. Єрмак підкреслив, що це не просто бажання України, а виважена пропозиція, яка набуде легітимності завдяки участі інших країн.

    Учасники обговорень, за словами Єрмака, вже продемонстрували велику волю до відновлення миру та забезпечення справедливості. Єрмак висловив надію, що активність світу у боротьбі з російським вторгненням надасть українцям можливість жити в безпеці.

  • У Давосі відбувається четверта зустріч радників з нацбезпеки щодо Української Формули світу

    У Давосі відбувається четверта зустріч радників з нацбезпеки щодо Української Формули світу

    Голова Офісу президента України, Андрій Єрмак, оголосив про проведення четвертої зустрічі радників із національної безпеки у швейцарському Давосі, у якій беруть участь представники 81 країни.

    Представники 39 країн Європи, 18 країн Азії, 12 країн Африки, 6 Південної Америки, 3 Північної Америки та 2 Океанії взяли участь у цьому важливому заході. Єрмак зауважив, що це позитивний сигнал і вказав на постійне зростання кількості країн, що приєднуються до спільної роботи над загальним планом дій, що базується на українській Формулі світу.

    “Сьогодні в Давосі ми обговорюємо світовий порядок та справедливість. Я висловлюю подяку Швейцарії за їхню участь у консультаціях та швидке приєднання до роботи”, – зазначив він.

    Єрмак наголосив, що ця зустріч є логічним продовженням попередньої зустрічі на Мальті, де було розглянуто перші п’ять пунктів української Формули світу. На Давоській зустрічі планується обговорити ще п’ять пунктів, серед яких виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації та повторення конфлікту, а також підтвердження завершення війни.

    “Ми повинні визначитися щодо подальших дій і погодити формат проведення Глобального саміту світу. Потрібна платформа, яка зафіксує конкретні етапи нашого комплексного плану. Щоб рухатися вперед, нам необхідно узгодити формат проведення Установчого саміту світу”, – додав Єрмак.

    На зустрічі у Давосі також заплановані спеціальні сесії для розвитку п’ятьох пунктів Формули миру, які були представлені на Мальті, зокрема у сферах продовольчої безпеки та гуманітарних аспектів війни.

    Раніше повідомили, що президент Володимир Зеленський виступить з особливим зверненням на Всесвітньому економічному форумі у Давосі 16 січня.

  • Геннадій Боголюбов: кармічний зв’язок українського мільярдера з Коломойським та американською Фемідою

    Геннадій Боголюбов: кармічний зв’язок українського мільярдера з Коломойським та американською Фемідою

    Геннадій Боголюбов у відповідь на питання про “дружбу з Коломойським”, в одному із численних інтерв’ю каналу МЕНОРА, назвав свої стосунки з Ігорем Валерійовичем “дуже серйозним кармічним зв’язком”. Що не дивно, з огляду на той факт, що крім спільного бізнесу двох українських мільярдерів пов’язують санкції та загроза екстрадиції до США.

    В той час, коли Ігор Коломойський переховується від екстрадиції в СІЗО СБУ на Аскольдовому, його давній бізнес партнер Геннадій Боголюбов подорожує Європою користуючись яхтами та літаком групи “Приват”.

    В контексті можливості “вільного пересування” Боголюбова варто відзначити той факт, що ніхто крім Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова не володіють інформацією про структуру та точний розмір активів групи “Приват”. А після посадки Ігоря Валерійовича в СІЗО, єдиним хто має всі доступи та може вільно розпоряджатись активами лишається Боголюбов.

    Коломойський та Боголюбов володіють величезним конгломератом, який зазвичай називають “група Приват”, хоча юридично такої групи не існує. Після націоналізації ПриватБанку у 2016 році, в складі так званої групи “Приват” залишилось крім крупних активів на кшталт заводів та ГОК, безліч анонімних офшорних компаній діяльність яких неможливо відслідкувати, а значить неможливо арештувати чи відібрати. В інтерв’ю Українській Правді від 2010 року, Ігор Коломойський сам називає їх з Боголюбовим групу компаній “Приват” фантомом.

    Скріншот інтерв'ю Ігоря Коломойського для Української Правди
    Скріншот інтерв’ю Ігоря Коломойського для Української Правди

    А починався бізнес “Приват” в українському Дніпропетровську. Серед учасників фондового ринку існує “легенда”, що в далекі 90-ті Коломойський разом з партнерами відкрив компанію-реєстратора цінних паперів, з самими найнижчими тарифами в регіоні. Звісно більшість акціонерних товариств перейшла на обслуговування саме до нього. Через деякий час Коломойський з партнерами провели аудит усіх компаній що обслуговувались у їх реєстратора, обрали самі перспективні бізнеса, після чого рейдернули, переписавши на нового власника. Так розпочиналось сходження групи “Приват”.

    Ця історія могла б так і залишитись однією з “легенд 90-тих”, якби не ряд аналогій з ПриватБанком.

    ПриватБанк досить швидко став самим крупним банком України завдяки високому рівню сервісу та низьким тарифам. Користуватись послугами ПриватБанку було комфортно та вигідно, але згодом вияснилось що основні акціонери Коломойський-Боголюбов вивели з банку мільярди через кредити, що поставило банк на межу банкрутства.

    Україна була вимушена приватизувати ПриватБанк, в тому числі через наполягання МВФ. Тоді говорили, що ПриватБанк занадто великий щоб збанкрутувати. Варто відзначити, що у Високому Суді Лондона до сих пір йдуть суди між уже державним ПриватБанком та екс-власниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Рішення у справі очікується ближче до літа цього року.

    Але основна проблема Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського це санкційні списки та суди в США, штат Делавер. Як повідомляють інформовані джерела, ФБР занялись Коломойським-Боголюбовим після того, як у серпні 2014 року відбулося розмивання частки їх уже екс-партнера, відомого єврейського мецената Вадима Шульмана у Warren Steel Holdings LLC, що Шульман фактично підтвердив у великому інтерв’ю для Економічної Правди.

    Згодом американська Феміда, не без участі Шульмана та його друзів з Atlantic Council, та з урахуванням судових слухань в штаті Делавер уже за участю державного ПриватБанку вирішили трактувати справу Коломойського-Боголюбова як фінансові злочини: відмивання коштів у США. Така позиція дозволяє не тільки конфіскувати всю нерухомість групи Приват у США, а й передбачає екстрадицію підозрюваних.

    По одній із версій, популярній серед українського політикума, саме через ризик екстрадиції до США ігор Коломойський вибрав “перечекати” важкі часи в СІЗО СБУ на Аскольдовому. Тим часом Геннадій Боголюбов провів ряд зустрічей, в тому числі в інтересах Ігоря Коломойського. Зокрема, на початку серпня 2023 року Богулюбов зустрічався з Романом Абрамовичем в Ізраїлі. По одній із версій, темою зустрічі між Боголюбовим та Абрамовичем була спроба переграти ситуацію по екстрадиції Коломойського до США.

    Щодо самого Геннадія Боголюбова, то “кармічні зв’язки” з Коломойським та американською Фемідою загрожують також йому та членам його родини. Зокрема, розлучення Боголюбова з його дружиною Софією багато хто вважає фіктивним, з метою захистити сім’ю від санкційного тиску та конфіскації майна.

    Разом з тим, по інформації наших джерел з Офісу Президента, в непростій для Боголюбова ситуації на допомогу прийшов Андрій Єрмак разом з його Лондонськими друзями: за суму в 3 мільярди доларів США активами, Геннадій Боголюбов матиме час на вирішення непростих “кармічних” ситуацій. Своїх та партнера.

  • Вихід Мар’яни Безуглої із “Слуги народу”: Що чекає бунтівну депутатку, яка критикує Залужного та підтримує Зеленського

    Вихід Мар’яни Безуглої із “Слуги народу”: Що чекає бунтівну депутатку, яка критикує Залужного та підтримує Зеленського

    Заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, депутатка від “Слуги народу” Мар’яна Безугла оголосила про свій вихід із партії, фракції та посади в комітеті. Це рішення вона прийняла після декількох скандалів та конфліктів, зокрема щодо її висловлювань щодо головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.

    “Слабка фракція та партія у війну мені не потрібна”, – визнала депутатка у своєму офіційному заявленні 10 січня. Вона також висловила невдоволення тим, що не бажає отримувати “квоту заступника голови комітету”.

    Безугла звинуватила своїх колег в тому, що вони “встромляють ніж в спину”. Навіть при тому, що 10 січня більшість не змогла провести голосування про відкликання її з посади в оборонному комітеті.

    Вона висловила звинувачення у “замовчуванні проблем” своїми однопартійцями та висунула обвинувачення в “зраді” голові оборонного комітету Олександру Завітневичу, який є членом родини президента Зеленського.

    Завітневич відмовився коментувати ситуацію, вважаючи заяви Безуглої “фейковими маніпуляціями”.

    Мар’яна Безугла, народилася 17 травня 1988 року в Києві, представниця “Слуги народу”, оголосила свій вихід з партії, фракції та посади в комітеті з питань нацбезпеки і оборони. Її батько, Володимир Олексійович Безуглий, є засновником кількох підприємств, включаючи завод “Граніт” і благодійний фонд.

    Мар’яна отримала освіту в медичному університеті імені Богомольця та працювала в районній поліклініці. У 2015 році її мобілізували на фронт, і вона служила як бойовий медик в 128-й окремій гірничо-штурмовій бригаді ЗСУ.

    Після повернення до Києва у 2016 році вона працювала в Міністерстві оборони, де брала участь у реформуванні медичних служб Збройних сил. У 2019 році вона почала свою політичну кар’єру, перемігши вибори на київській Оболоні від “Слуги народу”.

    Призначена заступником голови комітету з питань нацоборони, безпеки і розвідки, Безугла стала активно займатися спеціальними питаннями, включаючи реформу Служби безпеки України та розслідування “вагнергейту”. Спроба спецоперації з арештом 33 найманців російської компанії “Вагнер” стала предметом скандалу, а комісія під її керівництвом не знайшла відповіді на питання щодо витоку інформації та зриву операції.

    Під час повномасштабного вторгнення в Україну Мар’яна Безугла потрапила під увагу громадськості через декілька неоднозначних випадків. Особливу контроверсію викликало її відвідування фронту та перебування на командних пунктах під час активних бойових дій, зокрема, під час важких боїв за Сєвєродонецьк і Лисичанськ в червні минулого року.

    Незважаючи на критику та негативну реакцію з боку військових і політиків, Безугла вказувала, що її візити на фронт не мали на меті втручання в роботу військових. Замість цього вона стверджувала, що бажала вивчити потреби військових, щоб краще враховувати їхні інтереси у своїй депутатській діяльності.

    Починаючи з осені 2023 року, Безугла стала фігурою публічного заочного конфлікту з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, який користується високим рівнем підтримки в українському суспільстві.

    Депутатка Мар’яна Безугла висловила претензії щодо якості планування війни на 2024 рік та мобілізації громадян до Збройних сил. Наприкінці року вона критикувала головкома ЗСУ за різні аспекти, такі як “радянізація” української армії, недостатньо розроблений план контрнаступу, а також збереження на посаді Павла Ткачука, очільника Національної академії сухопутних військ. Такі заяви викликали негативну реакцію багатьох політиків, військових і суспільства.

    Безугла також звинувачує військове керівництво в покриванні неефективних генералів, зокрема, Героя України Василя Зубанича. Це спричинило вимоги від депутатів опозиції щодо її відкликання з комітету по нацбезпеці. Президент Зеленський заявив, що це складне питання, і наголосив на необхідності приділяти увагу державним справам, а не внутрішнім конфліктам між чиновниками.

    Мар’яна Безугла, депутатка від “Слуги народу”, може виявитися у подібній ситуації, як колишній посадовець Олексій Арестович. Як колись видатний представник офісу президента, Арестович зазнав скандалу та звільнення, після чого радикально змінив свою позицію та почав критикувати Зеленського. Подібний сценарій розгортається із Безуглою, яка теж стала обличчям і голосом влади, але тепер публічно критикує свою партію, обвинувачуючи в “зраді”.

    Однак політолог Володимир Фесенко вважає, що, на відміну від Арестовича, Безугла не має політичних перспектив через втрату рейтингу, зумовлену конфліктом із головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Фесенко зауважує, що амбіції Безуглої відображаються у військовій сфері та підтримці президента Зеленського.

    Зеленський для депутатки – авторитет, якого вона захищає і не критикує. Фесенко порівнює цю відданість з бультер’єром, готовим “вчепити й розірвати будь-кого” заради господаря. Зараз Безугла поки не розкриває свої майбутні плани, обіцюючи продовжувати підтримувати ініціативи президента, але уникає деталей.

    Через конфлікт із Залужним Безугла вирішила вийти з фракції “Слуга народу”. Її відкликання з посади заступниці голови оборонного комітету також залежить від рішення Верховної Ради. Партійна голова Олена Шуляк визначить долю Безуглої в партійних структурах.

  • В Україні час грає на руку Росії

    В Україні час грає на руку Росії

    Бойові дії в Україні тривають ось уже майже другий рік, і швидкого їх закінчення очікувати не доводиться, пише Die Welt.

    До того ж у глави Кремля Володимира Путіна є всі підстави для “бравірування”, адже Заходу не вдалося ізолювати Росію, а її економіка виявилася набагато стабільнішою, ніж очікувалося.

    Москва може похвалитися і перемогами на полі бою. Вона успішно відбила українську контратаку і до того ж зайняла стратегічно важливе місто Мар’їнка. Також Росія значно збільшила виробництво зброї, а ось ЗСУ відчувають гострий дефіцит техніки і особливо боєприпасів. Пов’язано це багато в чому з тим, що зараз підтримка Києва з боку Заходу почала слабшати.

    США і ЄС зараз занадто занурені у свої внутрішні проблеми. До того ж частину ресурсів відтягнув на себе Ізраїль. Та й загалом Захід охопила втома від бойових дій, і там дедалі частіше замислюються над можливістю мирних переговорів.

    Росія ж, навпаки, змогла заручитися підтримкою нових партнерів, а саме країн так званого Глобального Півдня. Китай, Південна Африка, Індія та Бразилія не підтримали санкції проти Кремля. До того ж Москва поглиблює військову співпрацю з Нью-Делі та Тегераном.

    Усередині країни підтримка Володимира Путіна також зросла, а ось тиск на Володимира Зеленського, навпаки, наростає. Його обіцянки перемоги, а також вступу до ЄС не збулися. Мобілізаційні заходи в країні вкрай непопулярні. Також він перебуває в конфлікті з військовим керівництвом країни. Усе це також грає на руку Росії.

  • У скандальному законопроєкті про мобілізацію зміни стосуватимуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном

    У скандальному законопроєкті про мобілізацію зміни стосуватимуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном

    Профільний Комітет ВР продовжує розглядати законопроєкт про мобілізацію.

    І може ухвалити рішення щодо нього найближчими днями, – повідомив нардеп Чернєв. Нардепи визнають, що в законопроєкті є норми, які порушують Конституцію, і недостатньо опрацьовані положення.

    “Завдання – щоб це був збалансований законопроєкт, не репресивний. Так, там усе ж таки мають бути якісь репресивні заходи, але більше – мотиваційних заходів”,– заявив Чернєв.

    Цікаво, це як – “Приходь у ТЦК, а то гірше буде?”

    Чернєв підтверджує, що обговорюється демобілізація військовослужбовців, які відслужили 36 місяців з 24 лютого, незалежно від того, проходять вони службу за контрактом чи були мобілізовані.

    Також у законопроєкті пропонується замінити строкову службу на 3 місяці базової підготовки та 2 місяці спеціалізованої підготовки.

    Наразі законопроєкт розглянутий комітетом приблизно на 80%, і його можуть рекомендувати ухвалити ВР у 1-му читанні та доопрацювати до 2-го читання. А можуть розглянути перероблений “комітетський” законопроєкт (але це треба стати його ініціаторами та взяти на себе депутатам відповідальність), або відправити законопроєкт Міністерству оборони на доопрацювання.

    Також Чернєв повідомив, що зміни в мобілізації стосуватимуться чоловіків за кордоном. Однак зараз щодо цієї категорії українців у законодавстві “поки що більше запитань, ніж відповідей”. Судячи з усього, проблема кадрового наповнення в ЗСУ стоїть досить гостро.

    На ці заяви вже реагують у Європі. Так, міністр юстиції та захисту прав споживачів Марко Бушман Німеччини вже заявив, що законодавство Німеччини не дає змоги видавати Україні чоловіків, які виїхали в Німеччину, щоб не підпасти під мобілізацію…

  • “Зростання корупції та нелегальний відтік населення”: у Раді розповіли про наслідки жорсткої мобілізації

    “Зростання корупції та нелегальний відтік населення”: у Раді розповіли про наслідки жорсткої мобілізації

    Нові законодавчі ініціативи, що передбачають більш жорстку мобілізацію, спровокують нову хвилю нелегального відтоку населення, а також призведуть до зростання небувалої корупції, що для української держави матиме вкрай негативні наслідки. Про це заявив нардеп від фракції “Слуга народу” Георгій Мазурашу.

    Парламентар зізнався, що категорично проти поданих у Раду Кабміном за запитом військового керівництва законопроєктів 10378/9 щодо посилення мобілізації (і покарання за ухилення). Більше того, він розцінює ці ініціативи як прояв “совковості” і спробу посилити “рабовласницьку філософію” в законодавстві.

    “Якби військове керівництво ставило за мету реальне підвищення нашої обороноздатності, то вони мали б ініціювати зовсім інше. Варто було б прибрати сліди примусу, щоб навіть громадянам, які з різних причин не можуть/хочуть служити/воювати, не було сенсу якось ховатися від військкоматів. Усі б спокійно ходили в ТЦК або заочно уточнювали свої облікові дані. А ТЦК спокійно виконували б свою функцію – пошук і робота з тими, які реально можуть бути корисними в армії, які за своїми фізичними і морально-вольовими якостями потенційно готові виконувати бойові завдання”, – пояснив він.

    Мазурашу наполягає: не можна силою людей змушувати йти служити й захищати Батьківщину. Навпаки, впевнений нардеп, жорстка мобілізація спровокує вкрай негативні для держави явища.

    “”Така” мобілізація, у сенсі “совкова” (коли розрахунок на погрози і примус, коли намагаються тупо виконувати кількісні плани, абсолютно наплювавши на якість), уже тепер дуже шкодить і громадянам, і армії, і економіці, і країні загалом…”, – наголосив Мазурашу.

    Зокрема, така ситуація призведе до нового відтоку населення, причому переважно нелегального. До того ж, зазначає політик, відбудеться зростання корупції, оскільки ті, хто не бажає йти воювати, всіма способами уникатимуть мобілізації.

    “Зрозуміло, що люди, які з різних причин навіть в умовах війни не бачать себе в армії та якимись “безмежними” діями ТЦК не дають працювати на економіку (а отже, і на обороноздатність), шукають, як вирватися з цього специфічного варіанту “рабства”. Частина просто переховується, що теж ніяк не сприяє зміцненню обороноздатності, а навпаки. А дехто шукає і знаходить варіанти як “вирватися з рабства” (таке формулювання не раз чув, і це дуже боляче). І фактично гроші, які могли так чи інакше піти на підтримку економіки і ЗСУ, опиняються в кишенях злодійкуватих людей, які або через схеми в Державній (прикордонній) системі, або “псячими стежками” випускають громадян за кордон”, – пояснив він.

    Мазурашу підкреслює, що своїми діями влада не тільки не сприяє поверненню біженців в Україну, а рівно навпаки.

    “Точніше, схоже, назад хочуть повернути тих, хто мириться з роллю “рабів держави”. А от реальних представників вільного народу вільної країни тут уже не дуже бачать”, – зазначив він.

    Водночас парламентарій акцентував увагу на тому, що у держави немає фінансових коштів на проведення посилених мобілізаційних заходів. Також співрозмовник не виключає і новий Майдан через невдоволення населення примусовою мобілізацією.
    “Не виключено, що навіть у нашій команді можуть бути зацікавлені в допомозі ворогам. І якщо дуже постаратися (як тепер і роблять), то “такою мобілізаційною роботою” та іншими “закручуваннями гайок” можна довести справу і до такого подарунка агресорам, як черговий “Майдан” або якісь інші внутрішні протистояння”, – підсумував він.

  • Список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію опублікувала Мар’яна Безугла

    Список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію опублікувала Мар’яна Безугла

    Після консультацій з військовим керівництвом у парламенті вирішили не виносити на голосування урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації та відправити його на доопрацювання автору.

    Тепер уряд має змінити найбільш скандальні норми з урахуванням зауважень. А потім знову внести документ в парламент.

    Обговорення законопроєкту тривало кілька останніх днів. До останнього не було ясно, чи буде парламент ухвалювати його хоча б в першому читанні, чи заверне його зовсім.

    Сьогодні нардеп Мар’яна Безугла опублікувала список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію:

    “⁃ виключити вимогу надання військовозобов’язаними місця проживання при укладенні трудового договору;

    ⁃ виключити антиконституційні норми про внесення до реєстру боржників;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення усім особам з інвалідністю, у тому числі ІІІ групи;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення для військовозобов’язаних, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю, у тому числі ІІІ групи;

    ⁃ повернути відстрочку для усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, як у чинному законі;

    ⁃ виключити відстрочку чинним народним депутатам України;

    ⁃ виключити відстрочку працівникам підприємств, установ і організацій Міністерства оборони України, правоохоронних органів;

    ⁃ вилучити норми звільнення поліцейських і прокурорів у зв’язку з призовом на військову службу;

    ⁃ повернути на військовий облік осіб, прийнятих на службу в правоохоронні органи;

    ⁃ запровадити бронювання органів прокуратури, правоохоронних органів, органів системи правосуддя та досудового розслідування, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування в Порядку, визначеному Кабміном, із чітким визначенням професій і посад;

    ⁃ уточнити надання відстрочки здобувачам освіти виключно за умови її послідовного здобуття без урахування спеціальності (професії);

    ⁃ надати відстрочку особам, зарахованим на навчання в інтернатуру;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації для науковців і викладачів за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки;

    ⁃ виключити норму щодо надання повноважень місцевим органам виконавчої влади ухвалювати рішення про надання військовозобов’язаним відстрочок від мобілізації;

    ⁃ вилучити норму щодо військово-транспортного обов’язку для ФОПів;

    ⁃ вилучити норму про обов’язкове проходження громадянами лікування згідно з рішенням ЛКК або відповідного ТЦК;

    ⁃ вилучити норму про уточнення своїх облікових даних громадянами протягом 20 днів з дати продовження мобілізації;

    ⁃ виключити повістки електронною поштою;

    ⁃ визначити дискрецію щодо звільнення військовослужбовців залежно від служби в зоні бойових дій або в тилу;

    ⁃ запровадити підставу для звільнення з військової служби військовослужбовців, родичі яких загинули під час участі в АТО;

    ⁃ уточнити статті Кримінального кодексу України, за якими дозволено за бажанням призивати за мобілізацією засуджених осіб;

    ⁃ включити відтермінування запровадження вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції в частині проходження базової військової підготовки або військової служби;

    ⁃ скоротити строки звільнення строковиків після ухвалення закону та запровадити надання відтермінування до 25 років, або 6 місяців у разі звільнення у віці понад 25 років;

    ⁃ розпочати базову загальновійськову підготовку в закладах вищої освіти всіх форм власності з 2025 року;

    ⁃ розпочати базову військову службу в рік, що настає за роком, у якому припинено або скасовано правовий режим воєнного стану;

    ⁃ застосувати вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки;

    ⁃ привести у відповідність до Конституції повноваження Президента в частині видання указів”.

  • Україна та Британія підписали історичний договір про безпеку

    Україна та Британія підписали історичний договір про безпеку

    Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали історичний безпековий договір між Україною та Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Цей документ став першим у сфері безпекових угод та є втіленням домовленостей, досягнутих на Вільнюському саміті НАТО.

    Договір, який має назву “Угода про співробітництво у сфері безпеки”, передбачає безпекові зобов’язання Великої Британії щодо України до її вступу в НАТО. Це дозволяє Україні отримати гарантії безпеки від одного з країн-партнерів.

    Президент Зеленський висловив переконаність, що, якби подібні гарантії були отримані у 1991 році, війна в Україні могла б бути уникнена. Він наголосив на важливості цього документа як справжнього кроку до зміцнення міжнародної безпеки та співпраці.

    З свого боку Ріші Сунак відзначив, що це “перше з безпекових запевнень”, які Україна отримує, та підкреслив роль Великої Британії в наданні Україні летальної зброї та інших важливих ресурсів.

    Договір передбачає дію протягом десяти років із можливістю продовження. Однак у випадку вступу України в НАТО, дія безпекових зобов’язань завершиться та буде інтегрована в систему Альянсу.

    Що ще відомо наразі:
    -гарантована щорічна фінансова допомога в розмірі 2,5 млрд фунтів ($ 3 млрд). Це найбільша допомога від Британії з лютого 2022.
    -розширюється співпраця у розвідці та кібербезпеці;
    -це перший договір у сфері безпекових угод на виконання домовленостей у Вільнюсі між НАТО і Україною.

    Цей документ є важливим кроком на шляху України до зміцнення міжнародного статусу та безпеки.

  • У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    Колосальна напруга, в якій конфлікт в Україні тримає країну, знайшла відображення і в конфлікті навколо вкрай непопулярного законопроекту про мобілізацію, пише Politico. У четвер кабінет міністрів України відкликав резонансний законопроект про нові правила мобілізації з Верховної Ради. Очікується, що скоро кабмін подасть до Ради доопрацьований проєкт закону з урахуванням пропозицій від депутатів.

    У Києві зазначають, що цього року українській армії знадобиться додатково близько півмільйона осіб. Однак законопроєкт настільки непопулярний серед українців, що політики бояться брати за нього відповідальність. Навіть Володимир Зеленський воліє, щоб законопроєкт про мобілізацію пропонував уряд, а не він сам.

    Як пише видання, місяці воєнних дій, які коштували десятків тисяч життів, але не принесли істотного результату, корупційні скандали в армії та відчуття втоми як усередині країни, так і серед союзників України призвели до того, що початковий ентузіазм українців вступати в лави ЗСУ випарувався.

    Більше того, дедалі частіше в Києві розмірковують про економічні наслідки нової масштабної мобілізації для країни. Практично весь державний бюджет України витрачається на військові зусилля країни, а фінансувати решту економіки допомагає допомога від ЄС і США. Але оскільки зараз ця допомога опинилася під питанням, Києву доводиться шукати баланс між залученням нових солдатів і підтримкою економіки та військової промисловості на плаву. За словами самого Зеленського, мобілізація приблизно півмільйона людей обійдеться приблизно в €12 млрд, і, враховуючи, що для виплати зарплати одному солдату потрібно, щоб шестеро українців платили податки, країні бракує приблизно 3 млн людей, які працюють.