Чоловік судді Верховного Суду отримує російську пенсію і має паспорт рф

Зовнішньополітичний аспект цієї ситуації відображається в стратегічних ходах Росії щодо відновлення контролю над втраченими територіями, а також в політичних амбіціях Пригожина та підготовці до міжнародних зустрічей Зеленського. Напруження в ситуації відображається на всіх рівнях: від зовнішньополітичного тиску до внутрішніх проблем організації оборони.

У порівнянні між Авдіївкою та Бахмутом, виявляється, що перша має значно вищу стратегічну важливість через своє місце розташування та історичні аспекти. Авдіївка слугувала ключовим пунктом в обороні та контролі за Донецьком, що робило її значно більш обороноздатною та важливою для України. У той же час, Бахмут, хоча втратився, став новим символом війни, вказуючи на зростання ставок у конфлікті.

Стратегічне значення Бахмута, незважаючи на його важливість у політичному контексті, виявляється меншим порівняно з Авдіївкою через його запасний характер до 2022 року.

У військовому плані, Росія продемонструвала вдосконалену тактику в обох битвах, але особливо в операції під Авдіївкою. Це ставить перед ЗСУ виклик адаптації до нових умов бою та необхідності у покращенні тактичних прийомів.

У цій ситуації, де порівнюються дві важливі військові операції, виявляється, що кожна має свої власні унікальні аспекти, які відображаються на політичному, стратегічному та тактичному рівнях.

У висновках можна зазначити, що обидві військові операції — під Авдіївкою та Бахмутом — відображають складність та напруженість військових дій в сучасному конфлікті на сході України. Авдіївка виявилася стратегічно важливішою за Бахмут через своє місце розташування та історичну важливість. Росія продемонструвала вдосконалену тактику в обох битвах, а ЗСУ стикаються з викликом адаптації до нових умов бою. У цій ситуації важливо врахувати індивідуальні аспекти кожної операції та пошук шляхів покращення тактичних прийомів військової діяльності.

Зять колишнього народного депутата Олександра Домбровського, дипломат Артем Рибченко, є одним із претендентів на посаду заступника міністра розвитку громад та територій. У своєму е-деклараційному звіті він оприлюднив відомості про значні активи, які належать його родині. Загальна вартість цих активів складає понад 18,5 мільйона гривень, що включає не лише нерухомість та автомобілі преміум-класу, але й великі грошові заощадження.

Згідно з поданими документами, Рибченко мешкає в Києві разом із дружиною Тетяною та двома доньками — Анастасією і Амелією. Його родина володіє кількома об'єктами нерухомості в Україні. В столиці сім'я має три квартири, загальна площа яких складає 99,7 м², 116,7 м² та 166,5 м². Крім того, є дві квартири у Вінниці площею 113,2 м² та ще одна нерухомість у столиці. У декларації також зазначено, що родина Рибченків володіє кількома автомобілями преміум-класу.

Рибченко має право користування кількома об’єктами нерухомості у Києві, що належать Лілії Керничній. Автопарк родини включає три транспортні засоби: Toyota RAV4 2006 року, BMW X5 2019 року вартістю близько 1,5 млн грн та Audi Q8 того ж року, яким користується сам дипломат.

Його дружина, Тетяна Рибченко, володіє двома компаніями — ТОВ “Космос Гольф Україна” у Вінниці та ТОВ “Гольф Солюшнс” у Києві.

Фінансові активи подружжя значні: Артем Рибченко задекларував 180 тисяч доларів готівкою, 107 тисяч доларів на рахунку у швейцарському банку UBS AG та 470 тисяч гривень в “Ощадбанку”. Дружина має ще 259,5 тисячі доларів і 500 тисяч гривень готівкою.

За 2024 рік дипломат отримав дохід у розмірі 1,42 мільйона гривень, більшу частину якого становили виплати від Державного управління справами. Сукупні статки родини, за підрахунками, перевищують 18,5 мільйона гривень, що ставить Рибченка серед найбагатших кандидатів на урядові посади.

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.