Телеведуча Леся Нікітюк зізналася, як рідко бачиться з батьком свого сина Дмитром Бабчуком

Київська міська прокуратура заявила, що бюджет столиці зазнав збитків на суму понад мільярд гривень через неналежне виконання своїх обов’язків посадовцями Київської міської державної адміністрації (КМДА). За інформацією, наданою пресслужбою прокуратури, влада свідомо затримує повернення цих коштів, що викликає занепокоєння щодо прозорості та ефективності управління столичними фінансами.

Протягом 2025 року прокуратура передала до суду 109 обвинувальних актів, що стосуються порушень, скоєних посадовими особами КМДА та керівниками комунальних підприємств міста. У цих кримінальних справах загальна сума встановлених збитків перевищує один мільярд гривень, що свідчить про серйозну шкоду для міського бюджету. Зокрема, порушення стосуються як нецільового використання бюджетних коштів, так і бездіяльності у вирішенні питань, що стосуються фінансування інфраструктурних проектів і забезпечення належного функціонування комунальних служб.

Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Інформація про роботу Євгена Шпитко на Максима Кріппу та Костянтина Малофєєва з’явилася в публічному доступі відносно недавно, після чергової спроби Євгена Шпитко зняти публікації пов’язані з Кріппою з телеграм-каналу “Тёмный Рыцарь”. Але, як повідомляють наші джерела, співпраця між Євгеном Шпитко та Максимом Кріппою розпочалась задовго до публікацій на анонімних ТГ каналах.

Хто такий Євген Шпитко та що саме його пов’язує з РФ

Крім зв’язків з Максимом Кріппою, Євген Шпитко відомий в Україні як головний редактор та один із співвласників українського видання Mind UA. Досить цікавою в контексті зв’язків Шпитко з РФ є історія створення ресурсу Mind UA, склад його засновників та кінцевих бенефіціарів.

Варто відзначити, що колектив Mind UA, як і сам Шпитко, є вихідцями з Forbes Україна, які покинули проект, після того як почались проблеми в їх роботодавця олігарха Сергія Курченка.

Після втечі Сергія Курченка до РФ, Євген Шпитко забрав частину колективу Forbes Україна та у 2017 році заснував новий проект – Mind UA. Крім колективу, Шпитко прихватив із собою офіційну сторінку Forbes Україна в Фейсбук, до якої у нього був доступ як у головного редактора.

Згідно з даними сервісу Youcontrol, наразі власником 100% статутного капіталу ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” є головний редактор Євген Шпитко. Але якщо уважно придивитись до історії змін реєстраційної інформації компанії, то бачимо відчайдушні спроби приховати російський слід та справжніх бенефіціарів компанії.

Ще донедавна, засновниками ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” крім Шпитко, який був власником всього 22,5% компанії, були ТОВ “Акселератор нових продуктів” – 10% і ТОВ “Інвестіко” – 67,5%. За даними того ж Youcontrol, кінцевим беніфіціарним ТОВ “Інвестіко” є такий собі любитель “рускаго міра” Куманьок Олександр Юрійович.

У 2020 році журналісти, на фоні скандалів з накруткою ботами ТГ каналу Mind UA, вирішили поцікавитись складом кінцевих бенефіціарів видання, після чого Куманьок Олександр Юрійович став відомий широкому загалу своїми симпатіями до РФ.

Журналісти звернули увагу на сторінку Олександра Куманька “Вконтакте” де надто багато фото на фоні Кремля після 2014 року. Зокрема, Олександр Куманьок їздив святкувати 1 травня 2014 року на Червону площу в Москві вже тоді, коли Крим був анексований РФ. Мало того, судячи з усього, він пишається, що Крим це частина Росії, викладаючи “фото з магнітиками”.

Крім проросійських світлин в російських соцмережах Олександр Куманьок являється давнім бізнес-партнером Ігоря Куєка – рідного брата Ані Лорак (Кароліни Куєк), з яким пов’язаний через спільні компанії, серед яких ТОВ “Хелс Фуд” (40969855), ТОВ “Платформа розвитку інновацій” (41130557), ТОВ “Дюкан” (40977508) та інші. Тобто вони давні партнери і працюють у кількох напрямках.

А у 2018 році журналісти з’ясували, що Ігор Куєк є одним із власників платформи UkrARPA, яка займалася розробкою і створенням зброї для української армії. Журналісти з’ясували та опублікували докази того, що Ігор Куєк заробляє на цій справі чималі гроші. Серед інших власників UkrARPA значились – Денис Гурак, Дмитро Ружицький та Дмитро Шестаков. Раніше всі вони працювали в Укроборонпромі і фактично паралельно розвивали власний проект за державні кошти, поставляючи державі безпілотники по 100 тисяч доларів США, в той час коли їх реальна собівартість складала 5 тисяч доларів США.

Але Євген Шпитко не помічав ні проросійських публікацій, ні відкритого грабунку українського ВПК своїми партнерами до 2020 року, поки в українського суспільства не появились питання до роботи начебто проукраїнського сайту Mind UA. Після чого Шпитко вирішив позбутись відверто проросійських партнерів в числі засновників ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА”.

Але чи насправді Євген Шпитко розірвав усі відносини з минулими партнерами, чи це просто хід для уникнення конфіскації сайту Mind UA та передачі його в управління АРМА, як це раніше відбулося з медіа холдингом Сергія Курченко?

Відповідь на це питання у нещодавній кримінальній справі СБУ, щодо зловживання Євгеном Шпитко під час розподілу гуманітарних вантажів. Якщо бути більш точними, Євген Шпитко попався на перепродажу бронежилетів, які на початок 2022 року були справжнім дефіцитом.

В офіційних поясненнях даної ситуації на сайті Mind UA Євген Шпитко сам згадує свої зв’язки зі структурами Укроборонпрому. Варто відзначити, що ці зв’язки залишились у Шпитко з часів Олександра Куманька, за яким стоїть Павло Олексійович Барбул, який з 2014 року займав посаду радника генерального директора Укроборонпрому. Засвітившись в декількох корупційних епізодах в Укроборонпромі, Павло Барбул очолив Спецтехноекспорт.

На посаді директора Спецтехноекспорта Павло Барбул попав у корупційний скандал з розкраданням коштів державного підприємства та деякий час провів у СІЗО. І хоча наразі Павло Барбул перебуває на волі, старі корупційні схеми Спецтехноекспорту дають про себе знати.

Так, весною цього року адвокат Павла Барбула намагався оскаржити угоду про визнання винуватості, укладену з ексначальником департаменту контрактів Спецтехноекспорту Валерієм Синяковим та його ексзаступником Олександром Фатьяновим. За умовами угоди, Фатьянов і Синяков зобов’язалися надати свідчення в низці кримінальних проваджень, зокрема, події яких зачіпають період керівництва Барбулом у Спецтехноекспорті.

Прізвище Павла Барбула не просто так часто згадується у нашому журналістському розслідуванні, адже за свідченнями бізнесменів із його близького оточення, Барбул являється одним із фактичних власників сайту Mind UA. Раніше Барбул володів частиною Mind UA через Олександра Куманька, а після 2020 року безпосередньо через Євгена Шпитко. Нагадуємо, що відкрито проросійський Олександр Куманько був викинутий зі схеми, після того як інформація про його погляди появилась в пресі.

В такому ракурсі робота головного редактора Mind UA Євгена Шпитко на Максима Кріппу, а через нього і на Костянтина Малофєєва, має викликати багато питань в української контррозвідки. Адже незважаючи на кримінальні справи Павло Барбул до сих пір входить до української спільноти з розробки та продажу озброєнь.

Командні зміни в київських комунальних підприємствах, зокрема в стратегічно важливому «Київпастрансі», продовжують викликати широкий резонанс. Після відставки колишнього керівника Дмитра Левченка, який був замішаний у низці корупційних скандалів, нові призначення знову стали об'єктом пильної уваги. Одним з найбільш загадкових, але водночас і важливих фігур у цих процесах є Сергій Білий — новопризначений заступник генерального директора підприємства та керівник автостанції «Видубичі».

Журналісти проєкту «В тіні каштана» вирішили детально розібратися в особистості Білого, його кар’єрі та зв'язках, що неминуче призвело до відкриття нових аспектів його біографії. Хоча Білий не є публічною особою в традиційному сенсі, його роль у системі комунального транспорту Києва далеко не обмежується суто технічними або адміністративними функціями.

Дружина – Олена – проживає в Україні, активна в Instagram, де публікує фото з Одеси, Києва та європейських подорожей родини. За останні два роки сім’я відвідала Швейцарію, Італію, Швецію, Польщу та Лондон.

Попри посаду у комунальному секторі, Сергій Білий не декларує дорогого майна. Натомість усе оформлено на його дружину:

квартира у Дніпрі (70 м²)

квартира у Києві (85 м²), придбана у 2013 році за понад 500 тис. грн, що тоді дорівнювало лише 75 тис. доларів

три автомобілі: Hyundai Sonata (2015), Toyota Avensis (2012) та Infiniti Q50 (2018)

За декларацією, дружина за рік заробила лише 77 тис. грн (приблизно 6,5 тис. грн на місяць), але саме вона придбала авто на суму понад мільйон гривень під час повномасштабної війни.

Олена Біла офіційно працює в ТОВ «Рєалтрейд», що входить до корпорації S.Group колишнього народного депутата Сергія Рибалки. Ця група фігурує у справі про ухилення від сплати податків на 145 млн грн та спроби заволодіння коштами АТБ-Маркет. Сам Білий і Рибалка — земляки та колишні політичні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка.

Після призначення в «Київпастранс» Білий подав дві декларації з різницею у 8 днів — і саме ці документи привернули увагу НАЗК.

У першій було вказано 140 тис. доларів готівки у дружини і 200 тис. грн позики третій особі — Олександру Лук’яненку.

У другій — уже 145 тис. доларів позики від імені самого Сергія, без згадки про дружину.

Лук’яненко, як виявилось, теж працює у «Київпастрансі» — начальником служби утримання рухомого складу. Ця фінансова міні-драма з позиками і кешем залишає запитання про реальне походження коштів.

Сергій Білий — людина, яка керує одним із ключових транспортних вузлів столиці та має вплив на грошові потоки підприємства. Та замість гучних реформ — тиша, замість прозорості — заплутані декларації. Чи стане він символом оновлення «Київпастрансу», чи новим героєм корупційного скандалу — питання часу.

Рішення про впровадження нової стратегії для зміцнення військових сил України на тлі продовженої агресії з боку Росії стало необхідним кроком у забезпеченні національної безпеки та суверенітету країни. Ця стратегія відображає глибоке розуміння сучасних воєнних загроз та вимог ефективного захисту територіальної цілісності. Її ухвалення є виявом рішучості та національної готовності протистояти будь-яким загрозам з боку зовнішніх агресорів.

Нова стратегія передбачає комплексний підхід до модернізації та підвищення бойової готовності Збройних Сил України. Вона включає в себе не лише збільшення обсягів військового бюджету та придбання передової військової техніки, а й вдосконалення тактики, підвищення професійної підготовки військовослужбовців та розвиток сучасних кіберзаходів для протидії кіберзагрозам.

Крім того, у новій стратегії великий акцент робиться на підтримці військових, які пережили військові дії, та їхній подальшій інтеграції в мирне цивільне життя. Забезпечення соціального захисту та психологічної реабілітації ветеранів війни є важливою складовою успішної реалізації стратегії зміцнення військових сил.

Ця стратегія покликана не лише забезпечити відповідність українських Збройних Сил найвищим стандартам ефективності та бойової готовності, а й продемонструвати рішучість України у відстоюванні своїх національних інтересів та територіальної цілісності.

Згідно з цією ініціативою, засуджені, які погодилися на мобілізацію в обмін на дострокове звільнення, служитимуть у спеціальних штурмових підрозділах, що складаються з таких самих ув’язнених.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська в ефірі телемарафону.

«Станом на зараз це будуть штурмові підрозділи. Це будуть підрозділи, які поки що складаються виключно з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями”, – зазначив Малюська.

За словами міністра, засуджені, яких мобілізували, поки що не беруть участі в бойових діях. Вони проходять підготовку.

Водночас очільник Мін’юсту припустив, що в майбутньому засуджених можуть направляти служити в підрозділи зі звичайними військовослужбовцями.

"Стратегічний Розгін: Як Захід Зраджує Київ за Рекомендацією Білого Дому"

Президент України Володимир Зеленський отримав від США відомості щодо необхідності зміни стратегії з наступальної на оборонну, вважає колумніст Bloomberg Андреас Клут. За його словами, виступаючи на форумі в Давосі, радник президента США Джейк Салліван передасть це повідомлення Зеленському. Автор статті вважає, що Зеленський розуміє сенс такого рішення, але в цьому випадку йому слід бути обережним у висловлюваннях для збереження морального духу в Україні.

Стаття також вказує на проведену Україною зустріч в Давосі, спрямовану на міжнародну підтримку формули миру Зеленського, яка, за словами автора, стала "глухим кутом", оскільки Росію та Китай не запросили. Клут вважає, що після неуспішного контрнаступу та великих втрат немає можливості говорити про новий наступ ЗСУ.

Зазначається також, що Росія зосередиться на утриманні захоплених територій, сподіваючись на можливий повернення Дональда Трампа до влади в США. Клут вбачає різницю в потенціалах між Україною та РФ, зазначаючи, що російське суспільство перетворено на військову економіку, що відрізняється від української реальності.

У своїх висновках автор стверджує, що запропоноване припинення вогню може виявитися рівносильним капітуляції в майбутньому, оскільки Україна під час перемир'я може не отримати достатньо грошей та зброї від Заходу. Автор підсумовує, що Захід вже зрадив Київ, і вказує на необхідність посиленого постачання зброї як умови для переходу в оборону.

Висновки стосовно статті вказують на те, що українська сторона отримала рекомендації від США щодо переходу з наступальної стратегії на оборонну. Зазначається, що президент Зеленський, висловлюючи схвалення такого курсу, має бути обережним у публічних заявах для збереження морального духу українців.

Стаття також відзначає неудачний результат контрнаступу та проведену в Давосі зустріч, яка виявилася "глухим кутом". Автор стверджує, що Росія спрямує свою увагу на утриманні захоплених територій, сподіваючись на можливий повернення Дональда Трампа.

Важливою є вказівка, що Захід, за думкою автора, зрадив Київ, тому Україні слід вимагати посиленого постачання зброї як умови для переходу в оборону. Автор висловлює обурення щодо можливого припинення вогню, вважаючи його еквівалентом капітуляції, оскільки Україна може залишитися без достатньої підтримки від Заходу під час подальшого вирішення конфлікту.