Чому круто зварені яйця шкодять організму після 40 років

Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Результати виявили масштабну проблему: у кожній із перевірених декларацій знайшли порушення. Така статистика свідчить про глибоку системність недостовірного декларування та необхідність посилення контролю за фінансовою прозорістю осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних даних на загальну суму понад 417,2 мільйона гривень. Такі порушення підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину четверту статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення. Йдеться про приховане майно, невідповідність доходів задекларованим витратам, а також відсутність інформації про окремі активи, що мають значення для оцінки доброчесності посадовців.

За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.