Провал українських сил на Покровському напрямку може мати серйозні кадрові наслідки для чинного Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Про це повідомляють джерела, обізнані з внутрішніми обговореннями у військово-політичному керівництві країни. За словами співрозмовників, ситуація на Покровському напрямку розглядається як критична. У разі подальшого погіршення обстановки та втрати контролю над ключовими позиціями цей напрямок може […]Наше джерело в Офісі Президента повідомляє, що Андрій Єрмак узгодив із генерал-лейтенантом Кітом Келлогом реорганізацію антикорупційних структур України, яка передбачає де-факто ліквідацію незалежного НАБУ і переформатування САП.
Цей крок має глибоко політичну природу. За словами інсайдера, НАБУ та САП були “інструментами тиску” на оточення Президента Зеленського, які унеможливлювали реалізацію т. зв. “мирного треку” адміністрації Дональда Трампа, зокрема формату, який мав би зняти частину санкційного і військового тиску з РФ в обмін на фіктивне “замороження” конфлікту.
Інститути, створені під патронатом США і ЄС, виявились незручними бар’єрами для Офісу Президента. Антикорупційні справи проти близьких до Банкової осіб, включно з кейсами в “Укрзалізниці”, “Укрнафті”, справами по розкраданням на ремонті доріг та в оборонному секторі, дратували Єрмака і його найближче оточення.
Зі слів джерела, НАБУ/САП прямо погрожували кримінальними справами, які могли похитнути не лише президентську вертикаль, а й зірвати особисті дипломатичні домовленості Єрмака з американськими впливовими колами. Саме тому він ініціював перемовини з Келлогом, якого вважають каналом зв’язку з трампістською командою.
За інформацією, яку нам передано, Єрмак переконував Келлога, що антикорупційна система — це “надбудова глобалістів”, яка була нав’язана Україні попередніми адміністраціями. Замість того, аби боротись із корупцією, вона стала важелем для шантажу з боку західних дипломатів та опозиції. У приватних розмовах Єрмак нібито стверджував, що “глобалістська інфраструктура” гальмує стабілізацію влади і заважає реалізації “стратегічних домовленостей” із США.
У результаті, за домовленістю, в Україні запущено реорганізаційний процес, який має на меті:
-
перезапуск НАБУ з підконтрольним керівництвом;
-
обмеження повноважень САП;
-
передачу окремих функцій до нової “наглядової” структури;
-
паралельне “вичищення” небажаних кадрів, які не співпрацюють із Банковою.
В обмін на “зачистку” Єрмак гарантує певну поступливість у військових і геополітичних питаннях, зокрема щодо участі України в переговорах із РФ у вигляді “технічного діалогу”, що відповідає інтересам частини американських політичних еліт.
Інформація про ці домовленості поки не вийшла у публічну площину, однак низка останніх кадрових рішень у антикорупційних структурах, а також гальмування резонансних справ, які зачіпають фігурантів з ОП, — побічно підтверджують ці процеси.
