Застосунок Резерв+ розширив перелік підстав для відстрочки від призову

У той час як маломобільні мешканці Києва щодня стикаються з фізичними перешкодами в медичних закладах — сходами без пандусів, вузькими проходами та відсутністю базової доступності, — у столиці реалізується масштабний проєкт під гучними гаслами «безбар’єрності». Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі, загальна вартість якого перевищує 95 мільйонів гривень. Уже на початковому етапі цей проєкт викликав серйозні сумніви щодо доцільності та обґрунтованості витрат.

Фінансування та управлінський супровід ремонту здійснювалися в межах вертикалі Київської міської державної адміністрації. До ухвалення ключових рішень були залучені високопосадовці міста, зокрема міський голова Віталій Кличко, а також профільні департаменти та районні структури. Формально проєкт подавався як важливий крок до створення доступного середовища для всіх категорій пацієнтів, однак реальний зміст кошторисів і перелік робіт породили чимало запитань у фахівців та громадських активістів.

Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі їхні дії залишалися непоміченими. Переполох зчинився вперше лише минулого тижня, коли уряд Гессена заявив у відповіді на запит від АдН: “Імміграційна влада Гессена не видаватиме українським чоловікам призовного віку жодних німецьких документів, що замінюють закордонні паспорти. Їм було б доцільно вирушити на Україну, щоб отримати там паспорт і пройти обов’язкову військову службу”.

Тепер українські чоловіки мають їхати на батьківщину і продовжувати документи там – при цьому їх, найімовірніше, одразу ж заберуть до армії. Досі цього не відбувалося, бо федеральні землі видавали українцям паспорт іноземця. Тепер такої можливості більше немає – і не тільки в Гессені.

Статс-секретар міністерства юстиції федеральної землі Баден-Вюртемберг Зігфрід Лорек підтвердив, що влада в його землі “вже не видає німецьких проїзних документів військовозобов’язаним українським чоловікам”. Сам політик ХДС вважає розумним, щоб українці пройшли військову службу. “Стосовно них не відбувається жодної несправедливості – навпаки, за українським законодавством вони підлягають переслідуванню за дезертирство”, – пояснив Лорек. За його словами, уряд хоче й надалі надавати Україні підтримку, сприяючи її здатності до самозахисту, а це включає в себе “спонукання громадян стати на захист своєї країни”.

Уряд Баварії також підтримує цей підхід. Міністр внутрішніх справ Йоахім Херрманн заявив: “Я неодноразово закликав федеральний уряд внести розумні уточнення в питання про військовозобов’язаних біженців з України. Йдеться не тільки про те, чи видавати нам документи замість українських паспортів із вичерпаним терміном дії, а й про те, чи не послаблюємо ми чинними правилами обороноздатність України”.