Чому затримали “Національний кешбек” за грудень та січень? Роз’яснення від “Дії”

Правоохоронці Тернопільщини припинили діяльність організованої злочинної групи, яка налагодила потужну схему збуту наркотичних засобів на території Чортківської установи виконання покарань. В результаті оперативної роботи, підозру у вчиненні злочинів оголошено чотирьом особам, двоє з яких уже взяті під варту.

Згідно з інформацією правоохоронців, організатором цієї злочинної діяльності є 37-річний громадянин Грузії, який перебуває в Україні незаконно. Він разом з кримінальним авторитетом, що наразі утримується в Чортківському слідчому ізоляторі, координував процеси доставки та збуту наркотиків серед ув’язнених. За даними слідства, злочинці залучили до своєї мережі двох засуджених, а також двох раніше судимих осіб, які мали доступ до заборонених предметів у пенітенціарній установі.

«Грузинський організатор встановив свої правила та координував дії як засуджених, так і спільників на волі. Угруповання контролювало постачання наркотиків, призначало наглядачів, вело так звану злочинну касу та займалося вимаганням у в’язнів», – повідомили у поліції Тернопільщини.

Упродовж 2025 року наркотики надсилали поштою, ховаючи їх у продуктах харчування: пакетах «Мівіни», ковбасі та банках тушкованого м’яса. У відправленнях вказували вигаданих відправників. Під час обшуків слідчі вилучили бупренорфін і метадон, мобільні телефони, банківські картки та чорнові записи.

Правоохоронці з’ясували, що психотропні речовини зловмисники купували у наркозалежних, які отримували їх безкоштовно в межах програми замісної підтримувальної терапії.

Чотирьом чоловікам оголосили підозру за ч. 2 ст. 307 КК України (збут наркотичних засобів). Їм загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Минулорічні системи протиповітряної оборони, які вважалися ефективними для знищення ворожих ракет, сьогодні вже не гарантують того ж рівня захисту. Таку думку висловив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, в ефірі телеканалу «Еспресо». Відзначаючи зростання загрози з боку російських ракет, Романенко зазначив, що модернізація ворожих ракетних комплексів серйозно ускладнила завдання їх перехоплення традиційними засобами ППО.

Зокрема, зміни торкнулися таких ракет, як «Іскандер-М» і «Кинджал». Остання є модифікацією «Іскандера», яка здатна запускатися з літаків МіГ-31, що додає їй мобільності та підвищує ймовірність нанесення ударів з неочікуваних напрямків. Крім того, за словами Романенка, нові версії ракет оснащені удосконаленим програмним забезпеченням, що дозволяє значно підвищити їх точність і здатність маневрувати під час польоту. Це робить їх перехоплення значно складнішим завданням для існуючих систем протиповітряної оборони, на яких Україна наразі покладається.

За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.