НАЗК виявило недостовірні дані у декларації заступника голови Лисичанської міської військової адміністрації

На Закарпатті трагічно загинув мобілізований чоловік, перебуваючи в транспортному засобі під час перевезення до військового навчального центру. Його життя обірвалося після того, як він відчув епілептичний напад. Причини та обставини цієї події вже ретельно розслідуються у рамках службової перевірки, щоб встановити всі деталі та відповідальність за цей випадок.

Відомо, що офіцер, який супроводжував мобілізованого, намагався надати першу допомогу, але, на жаль, це виявилося недостатнім. Ця трагедія викликала глибоке співчуття серед керівництва Закарпатського обласного територіального центру та служби призовника. Вони висловлюють щирі співчуття родині загиблого.

Соціальні мережі заполонені повідомленнями зі словами суму та запитаннями щодо обставин цієї трагедії. У своїй реакції на цей випадок, Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, підтверджує проведення відкритого розслідування і обіцяє встановити всі обставини цієї сумної події.

Ця трагедія нагадує про інші подібні випадки, які мали місце раніше в Україні. Наприклад, у Хмельницькій області мати заявила про знущання та погане ставлення до її сина, який також помер після відвідування територіального центру. Також у Тернопільській області відбулася аналогічна ситуація, де військовозобов'язаний загинув після того, як впав і отримав травму голови.

Ці трагедії підкреслюють необхідність системних змін у підході до здоров'я та безпеки в армії, а також необхідність підвищення свідомості щодо питань медичного супроводу та психологічної підтримки учасників військової служби.

У вищезгаданій статті описана трагічна подія на Закарпатті, пов'язана з загибеллю мобілізованого чоловіка, який зазнав епілептичного нападу під час транспортування до військового навчального центру. Цей випадок викликав серйозне занепокоєння серед громадськості та залучив увагу органів влади. Службова перевірка щодо обставин цієї події вже розпочалася, а різні громадські діячі виразили готовність допомогти в розслідуванні. Такі трагедії підкреслюють необхідність ретельного аналізу та вдосконалення системи медичного супроводу та психологічної підтримки учасників військової служби, а також викликають необхідність впровадження системних змін у підході до здоров'я та безпеки в армії.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Основні моменти нової ініціативи:

Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомили пресслужби ДБР та ОГП.

За даними слідства, група осіб за вказівкою Тищенка незаконно позбавила волі ветерана, застосовуючи фізичну силу та спецзасоби. Потерпілого утримували протягом певного часу, завдаючи йому тілесних ушкоджень і фізичних страждань.

Справу кваліфіковано як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України).

Обвинувальний акт щодо Тищенка скеровано до суду. Сам нардеп перебуває під цілодобовим домашнім арештом із носінням електронного браслета.

Офіс Генерального прокурора повідомив, що один зі співучасників злочину вже отримав судове рішення, а обвинувальний акт щодо іншого перебуває на розгляді.

Розслідування встановило, що дії Тищенка та його спільників були сплановані заздалегідь. Ветерана позбавили волі без правових підстав, а також завдали йому фізичних страждань, що є порушенням норм закону.

Суд має вирішити подальшу долю Миколи Тищенка. Якщо провину буде доведено, нардепу загрожує кримінальна відповідальність відповідно до законодавства України.

Нагадаємо, детективи НАБУ розслідують справу за фактом імовірного збагачення народного депутата Миколи Тищенка на суму понад 30 млн грн і недостовірного декларування.