ЦПК звинуватив Умєрова у зловживанні владою

Українська економіка в 2024 році стикається зі складнощами, пов'язаними з нестачею фінансування для важливої сфери — Збройних Сил України (ЗСУ). Голова податкового комітету Верховної Ради, Данило Гетьманцев, повідомив про дефіцит у бюджеті, який становить щонайменше 300 мільярдів гривень. Ця ситуація вимагає негайних заходів для забезпечення адекватного фінансування оборонних потреб країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для поповнення бюджетних ресурсів, щоб забезпечити військову безпеку та суверенітет України. Розглядаються різноманітні стратегії, включаючи оптимізацію податкових процедур, залучення інвестицій та перегляд бюджетних призначень.

Крім того, важливо активізувати зусилля у боротьбі з корупцією та ефективно використовувати наявні ресурси для підтримки оборонної сфери. Забезпечення безпеки країни є пріоритетом, тому необхідно вжити всіх можливих заходів для збільшення обсягів фінансування Збройних Сил та забезпечення їхньої бойової готовності.

Урядові та парламенту потрібно спільно працювати над прийняттям та реалізацією ефективних стратегій, щоб впоратися з фінансовими викликами та забезпечити національну безпеку України.

«Яким чином можна зібрати такі гроші? Знову почекаємо пропозиції від КМ. Але так, їх неможливо забезпечити, минаючи основні податки. Тому зміни стосуватимуться бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків, зокрема ПДВ, ВЗ і акцизів”, – пише Гетманцев.

Він визнає, що це погано для економіки, але «в альтернативі майно або життя ми однозначно вибираємо – життя», заявляє депутат.

За даними ЗМІ, законопроєкт про підвищення ПДВ і військового збору може бути проголосований у Раді вже цього літа.

Нелегальний експорт зерна через фіктивні компанії є надзвичайно шкідливим для української економіки. Ця недобросовісна практика, яка залишається однією з головних загроз економічній стабільності країни, не лише спричинює втрати у бюджеті, але й викликає серйозні збої у функціонуванні аграрного сектору.

Шляхом створення фіктивних фірм, що зареєстровані на ім'я посередників, зловмисники укладають угоди з фермерами на закупівлю їхнього врожаю, а потім нелегально вивозять зерно за кордон. Цей обхідний механізм, незважаючи на заборони та контрольні заходи з боку влади, продовжує діяти, підточуючи основи національної економіки.

Негативні наслідки такої діяльності не обмежуються лише фінансовими втратами для державного бюджету. Вони також включають в себе втрати для місцевих громад, що розраховують на доходи від продажу зерна, а також збільшення тіньового сектору економіки, що підриває прозорість та ефективність господарювання.

Урядові органи повинні активізувати заходи для боротьби з цим явищем, зміцнюючи контроль за реєстрацією підприємств, посилюючи митний контроль та вдосконалюючи механізми виявлення та покарання порушників. Тільки таким чином можна запобігти подальшим втратам для економіки та зберегти стабільність у сільському господарстві та економіці загалом.

Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

«Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.