Депутат вимагав $10 тисяч за влаштування на державну службу

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.

У Харківській області викрили масштабну корупційну схему, яка діяла понад рік під прикриттям стратегічних підприємств і гучних проєктів. За інформацією джерел, до афери були залучені кілька ключових державних структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південна залізниця» та «Чугуївський авіаремонтний завод». Попри те, що держава намагається оптимально розподіляти кошти на відновлення інфраструктури після руйнувань, значна частина бюджетних грошей осідала в руках обмеженого кола осіб через формальні тендери.

Схема працювала за класичним принципом: оголошувалися тендери, однак умови підбиралися таким чином, щоб вигравали лише «свої» компанії. Контракти укладалися на значні суми, а послуги або роботи часто виконувалися частково, з помітними порушеннями, або взагалі не реалізовувалися. Джерела зазначають, що перевірки контролюючих органів формально проводилися, але на практиці жодних реальних наслідків для фігурантів не було.

Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.

Західні ЗМІ з неабияким зацікавленням висвітлюють події на сході України, спостерігаючи за незвичайним феноменом, що нагадує сценарій із голлівудського блокбастера, але у цьому сюжеті дійсність перевершує будь-яку художню фантазію. Ситуація, яка розгортається, нагадує про старі радянські часи, коли в армії були такі дефіцити, що одну гвинтівку ділили на трьох. Проте, сучасний контекст не вкладається в колишні рамки: захоплюючий наратив ЦІПСО і пропаганди не приховує факту гострої нестачі боєприпасів, яка викликає серйозні турботи серед військових.

Стаття в The Wall Street Journal наголошує на епічних масштабах пошуків і ризику, які несе за собою ця боротьба. Український солдат Макс Полюхович, який отримав прізвисько "Божевільний Макс", став символом цієї боротьби. Він пройшов через кілька важких випробувань, відтіснувши страх і змагаючись зі злиднями, щоб забезпечити своїх товаришів боєприпасами.

Несамовита воля до життя та неймовірна відданість рідній землі дозволяють Максу копатися в болотах і перетворювати небезпечні знахідки у джерело життєво важливих ресурсів для українських військових. Його історія – це історія відданості, самопожертви і мужності, яка зачаровує та надихає.

Максу не потрібні геройські титули або нагороди. Він просто робить те, що вважає за необхідне для захисту своєї країни та своїх співвітчизників. І хоча його зусилля можуть здатися крайніми і надзвичайними, вони стають нормою в умовах війни, де кожен снаряд може вирішити долю не лише одного життя, але і всієї нації.

Така надзвичайна самопожертва і відданість підштовхують людей до вчинків, які перетворюють світ. Макс Полюхович – це не лише солдат, він – символ опору та незламності, що дарує надію на краще майбутнє для України і всього світу.

У вищезгаданій статті детально описано складну ситуацію на сході України, пов'язану з гострою нестачею боєприпасів. Наочно показано, як солдат Макс Полюхович, отримавши прізвисько "Божевільний Макс", зробив все можливе, щоб забезпечити українські бригади необхідними бойовими засобами, навіть ризикуючи власним життям. Вищезгадана історія є символом відданості, самопожертви та мужності, що зачаровує та надихає. Вона показує, що навіть у найскладніших умовах індивідуальні зусилля можуть мати величезний вплив на великі події, і що саме такі люди, як Макс Полюхович, роблять реальні зміни в історії. Ця історія підтверджує важливість відданості, сміливості та готовності жертвувати заради вищої мети, і дає надію на майбутнє, де такі вчинки стають нормою.