Депутат-зрадник закликав здаватися росіянам і отримав вирок

Ситуація, яка складається навколо Національного банку України, вказує на невідповідність між публічною риторикою та реальними фінансовими процесами. Офіційна влада постійно підкреслює свою відкритість та прозорість в управлінні державними ресурсами, однак за лаштунками цієї політики існують практики, які викликають серйозні питання. Важливим елементом цього явища є використання благодійних організацій як інструментів для проведення непублічних фінансових операцій.

Одним з найбільш яскравих прикладів такої ситуації є діяльність Василя Горбаля, члена Ради та голови Аудиторського комітету НБУ, який також контролює благодійну організацію, тісно пов'язану з державним університетом. Йдеться про Фонд розвитку, що активно взаємодіє з численними державними та комерційними структурами, здійснюючи фінансові операції, які залишаються поза офіційним контролем.

Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

На завершення травня місяця, Головне управління розвідки Міністерства оборони України звернуло увагу на зміни в обстановці на Харківщині та Сумщині й здійснило аналіз, щоб зрозуміти ситуацію на місцях. Згідно їхніх висновків, російські окупаційні війська активно проводять прикордонні операції на Харківщині, проте варто зауважити, що це не може бути розглянуто як спроба наступу на обласний центр.

За словами Юсова, можна констатувати: “те, що ворог планував, він не досяг навіть близько. Завдяки, насамперед, діям українських Сил безпеки та оборони”.

Загалом навпроти Харківщини та Сумщини противник сконцентрував угруповання – в понад 50 тисяч.

Стосовно бойових дій у Харківській області представник ГУР зазначив, що “Наразі ми бачимо саме прикордонну операцію. Те, що відбувається – не наступ на Харків”.

Щодо загроз для Сумського напрямку Юсов наголосив наступне.

“Якщо будуть підстави для занепокоєння, безумовно – про це будуть офіційно повідомляти. Ситуація там добре відома, плани і ресурси ворога – також”.

Спільнота українців переважно обирає Telegram як основне джерело інформації щодо війни, як свідчить соціологічне дослідження, проведене фондом "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва. За результатами цього опитування, 53% громадян визнали месенджер Telegram основним каналом отримання актуальних новин щодо воєнного конфлікту. Проте, на другому та третьому місцях рейтингу розташувалися міжособистісні контакти (42%) та YouTube (40%). Дуже цікаво, що телевізійні марафони, як відомо, колись були основним джерелом інформації, проте зараз використовують лише 37% опитаних.

Результати дослідження також підкреслюють, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти. Люди зі середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телевізійні марафони (49%) та міжособистісні контакти (48%). Тоді як ті, хто має середню спеціальну освіту, віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та міжособистісним комунікаціям (45%). А освічені українці, що мають вищу освіту, найчастіше використовують Telegram-канали (61%) та YouTube (45%). Цікаво, що за процентом використання телевізійних марафонів спостерігається зменшення з підвищенням рівня освіти.

Щодо довіри до інформації, яка надходить від органів влади, варто зауважити, що тільки 39% опитаних українців виявили певний рівень довіри, проте лише 6% повністю довіряють цим джерелам. Такі дані свідчать про складний характер сприйняття інформації в українському суспільстві, а також про важливість ролі альтернативних медійних каналів у формуванні свідомості громадян.

Отже, згідно з проведеним дослідженням, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну для українців, обігнавши традиційні медійні канали, такі як телевізійні марафони. Ці результати вказують на зростання впливу цифрових платформ на формування інформаційного простору в країні. Також варто відзначити, що вибір джерела інформації значною мірою залежить від рівня освіти респондентів, що відображає важливість розвитку медійної грамотності серед населення. За таких обставин важливо сприяти доступу до різноманітних джерел інформації та розвитку критичного мислення серед українців.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

8 листопада: На порозі вихідних погода залишатиметься без опадів. Вночі та вранці на території України буде туман, а на сході вітри будуть сильнішими, до 12 м/с. Температура вночі коливатиметься від -1 до +4°C, вдень по всій країні прогріється до +8…+13°C.

9 листопада: У суботу в Україні продовжиться суха погода. Тумани можливі вранці та вночі. Вітер північно-західний, швидкість 7-12 м/с. Температура повітря вночі становитиме -1 до +4°C, а вдень +8…+13°C.

10 листопада: Наприкінці тижня антициклон продовжить впливати на погоду в Україні. Очікується мінлива хмарність і відсутність опадів. Вночі та вранці — туман. Вітер буде незначний, 3-8 м/с. Температура вночі варіюватиметься від 0 до +5°C, а вдень підніметься до +8…+13°C.

Загальний прогноз на тиждень: Антициклон, що посилюється, забезпечить стабільно суху погоду в більшості областей. Тільки 6 листопада на сході країни можливі незначні опади у вигляді мокрого снігу. Вітер буде змінного напрямку, а температура вночі коливатиметься між +2 і -5°C, вдень — від +3 до +10°C. На півдні температура підвищиться до +8…+13°C.

Після завершення розслідування правоохоронці направили до суду обвинувальний акт у справі про збитки на 1,7 млрд гривень, які були завдані державі у перші дні війни. Екс-керівникам Міноборони та "підприємцям" загрожує до 15 років ув’язнення в разі визнання їх винними. Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора пред’явили звинувачення колишнім високопосадовцям Міноборони у нанесенні державі значних збитків.

Серед статей, за якими їх обвинувачують, – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Також, вони звинувачуються у вчиненні цих дій умовах воєнного стану. Їм загрожує позбавлення волі до 15 років. Перед судом з’являться троє екс-чиновників: колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина.

Всі вони працювали у Міноборони під час керівництва Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього претензій правоохоронці не мають, і зараз він працює в приватному секторі. Нещодавно він став директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього", який належить власнику медичного сервісу DOC.UA Ігорю Ліску.

В’ячеслав Шаповалов обіймав посаду заступника міністра оборони з 2021 по 2023 рік. У січні 2023-го він подав заяву про звільнення, стверджуючи, що це унеможливить загрозу для стабільного забезпечення Збройних Сил України через кампанію звинувачень. Тоді ж Міністерство оборони, виступаючи від імені Олексія Резнікова, висловило щире вдячність Шаповалову за командну та результативну працю. В той час в Міноборони підкреслювали наявність в резервах ЗСУ чверті мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів, а також сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми.

Проте правоохоронці не поділили позитивну оцінку цих досягнень. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення застави в розмірі 400 млн гривень. Йому довели, що він просував укладення договорів на постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлю бронежилетів, касок, одягу та іншого обладнання для Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень. Усі ці договори укладалися з повною передоплатою.

По даним Державного бюро розслідувань, Шаповалов не лише знав про факти постачання низькоякісної продукції, а й тиснув на підлеглих для прийняття цих товарів на військові склади та організацію повторних лабораторних випробувань, які не пройшли первинні тести. У цій справі брали участь і Шаповалові підлеглі, зокрема Богдан Хмельницький та Фидина. Останній, за даними “Телеграфу”, схвалював специфікації Міністерства оборони щодо предметів закупівлі, які розробляв ще один фігурант кримінального провадження – колишній керівник управління розвитку матеріально-технічного забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найбільш нахабним епізодом в цьому розслідуванні стали контракти з українською компанією “Танос Текнолоджи”. Про неї ніхто не чув до початку широкомасштабного розслідування. Національна поліція розпочала вивчення діяльності цього посередника два роки тому і відкрила кримінальне провадження в лютому 2022 року.

Ця компанія уклала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн гривень, а протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних жилетів, шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE на загальну суму 1,642 млрд гривень.

Компанія “Танос Текнолоджи”, що належала підприємцям з Дніпра Герману Назаренку та Євгену Реутову, на той момент не здійснювала активну діяльність. Однак це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, після чого кошти були негайно переказані за кордон та декільком ФОПам.

Висновки з вищезгаданої статті підкреслюють серйозні проблеми в системі закупівель для Збройних Сил України, які викликали значні збитки для держави та підривали обороноздатність країни. Спеціально створені механізми контролю та відповідальності не змогли запобігти корупційним схемам та відмиванню грошей через укладання невигідних для держави договорів на вигідних для організаторів умовах. Необхідно провести ретельне аудиторське перевірку всіх контрактів та забезпечити жорстку відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони. Такі випадки вказують на необхідність системної реформи в галузі оборони, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому та забезпечити ефективне функціонування Збройних Сил України.