Дощі йдуть на схід і південь: прогноз погоди в Україні на 18 вересня

Нещодавно ведуча Леся Нікітюк поділилася з шанувальниками особистим спогадом, який довго не давав їй спокою в дитинстві. У своєму інтерв’ю вона відкрила одну з важливих тем – дитячий комплекс, що залишив помітний слід на її фізичному стані. Леся згадала, як у дитинстві її часто змушували носити кросівки, які були на три розміри менші за її справжній розмір. Той період залишився в пам’яті як болючий етап, який вплинув не тільки на фізичне здоров’я, але й на її самооцінку.

Ведуча зізнається, що через це вона часто відчувала себе некомфортно і навіть трохи знецінено. Проте з роками Леся нав learned that these childhood experiences, while challenging, had shaped her resilience and determination. Вона зазначає, що тепер ці моменти сприймаються з гумором і навіть з певною вдячністю, адже вони стали частиною її життя і допомогли розвинути внутрішню силу.

За словами Лесі, у дитинстві вона дуже хотіла популярні спортивні кросівки, але родина не могла дозволити оригінальні моделі. Тому доводилося купувати дешевші китайські аналоги на хмельницькому базарі, та ще й на три розміри менші за необхідний.

«Мені доводилося купувати на три розміри менші. Було чи не було, що я носила кросівки на три розміри менші, бо дуже хотіла ті фірмові?» – згадує ведуча.

Через такі експерименти з розміром взуття на пальчиках однієї ноги у Лесі залишилися гульки. Проте вона зазначає, що ці спогади сьогодні сприймає з посмішкою і повністю приймає себе.

Леся Нікітюк завжди відкрито розповідає про дитячі історії та труднощі з гумором. Раніше ведуча ділилася подробицями свого першого «бізнесу»: продавала яблука, які крала у батьків, та міняла картоплю на кавуни на вулиці.

Після підписання закону про мобілізацію Президентом Зеленським, важливо зрозуміти, коли саме цей закон набуде чинності та які конкретно вимоги він передбачає.

• Згідно з законом, він набирає чинності через місяць після дня його опублікування. Отже, ми можемо очікувати, що він набуде чинності після 16 травня.

• Особливі положення, що стосуються військово-транспортної повинності, почнуть діяти через 8 місяців, тобто з середини січня 2025 року.

• Призовники та військовозобов'язані мають оновити свої дані протягом 60 днів після набрання законом чинності, до середини липня 2024 року. Особи, які перебувають за кордоном та були зняті з військового обліку, повинні знову зареєструватися протягом 30 днів з моменту набуття чинності закону.

• З 1 вересня 2025 року розпочнеться навчання базовій військовій підготовці для всіх студентів, а також навчання військовій справі для осіб, які прагнуть служити у державних органах. Вимога мати таку підготовку для вступу на посаду стане обов'язковою з 1 вересня 2026 року або з моменту скасування воєнного стану.

• Кабмін має розробити необхідні акти для виконання закону протягом місяця з моменту його опублікування, до середини травня 2024 року. Також передбачена підготовка рекрутерів для залучення людей на військову службу.

• Електронні кабінети для здійснення адміністративних процедур повинні бути готові до використання протягом 2 місяців з моменту публікації закону, до середини червня.

• Автоматизований обмін даними між реєстром та банком даних з проблем інвалідності має бути запроваджений до середини липня 2024 року.

• Кабінет має узяти на себе завдання перевірки висновків МСЕК щодо встановлення інвалідності осіб віком від 25 до 50 років, що були прийняті після 24 лютого 2022 року, протягом 3 місяців з моменту публікації закону.

Враховуючи ці терміни та вимоги, важливо, щоб усі зацікавлені особи виконали необхідні дії вчасно та правильно, забезпечуючи ефективне функціонування закону про мобілізацію.

У висновках можна відзначити наступне:

• Закон про мобілізацію, підписаний Президентом Зеленським, має строго визначені терміни та вимоги щодо свого набуття чинності та виконання.

• Чинність закону розпочнеться через місяць після його опублікування, що відбудеться найближчим часом.

• Особливу увагу слід звернути на терміни щодо оновлення даних призовниками та військовозобов'язаними, а також на початок навчання базовій військовій підготовці для студентів та осіб, які прагнуть служити у державних органах.

• Важливо, щоб уряд оперативно впровадив необхідні заходи та забезпечив роботу рекрутерів для ефективного залучення громадян на військову службу.

• Правильне виконання закону сприятиме зміцненню обороноздатності країни та підвищенню рівня підготовленості військових структур у випадку потреби мобілізації.

Ці висновки допоможуть усвідомити ключові аспекти та важливість вчасного виконання вимог закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки та обороноздатності України.

У Львівській області керівник одного з відділів правоохоронного органу опиниться на лаві підсудних через зловживання своїм службовим становищем. Досудове розслідування цієї справи завершили співробітники Державного бюро розслідувань, і обвинувальний акт уже направлений на розгляд суду. За результатами слідства, виявлено, що посадовець зловживав своїми повноваженнями, що призвело до серйозних правопорушень.

Дії обвинуваченого стали об'єктом пильної уваги правоохоронців після того, як було виявлено численні порушення в процесі виконання службових обов'язків. Зокрема, керівник неправомірно використовував свій статус для досягнення особистих інтересів, що порушувало законодавство та підривало довіру до правоохоронної системи в регіоні.

Попри це, керівник відділу регулярно підписував документи, на підставі яких їй нараховували заробітну плату, премії та інші обов’язкові виплати у повному обсязі. За даними слідства, посадовець достеменно знав про відсутність підлеглої, однак свідомо «закривав очі» на порушення.

У ДБР зазначають, що однією з причин такої поведінки стали особисті стосунки співробітниці з керівництвом обласного управління правоохоронного органу. Саме це, за версією слідства, спонукало керівника відділу забезпечувати безпідставні виплати бюджетних коштів.

Унаслідок зловживань державному бюджету завдано збитків на суму понад 680 тисяч гривень. Саме стільки було незаконно виплачено у вигляді зарплати та додаткових винагород.

Посадовця обвинувачують за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років.

Процесуальний нагляд у кримінальному провадженні здійснювала Львівська обласна прокуратура.