Субота, 18 Квітня, 2026

З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

Важливі новини

BMW, квартири та мільйони: СБУ затримала головного психіатра ЗСУ

СБУ затримала головного психіатра Збройних сил України, який також обіймав посаду заступника Голови Центральної військово-лікарської комісії (ВЛК). Саме ця комісія вирішує питання придатності військових до служби, але, як виявилося, її представники могли використовувати своє становище для особистого збагачення. За три роки повномасштабної війни (2022–2024) чиновник примудрився накопичити майна на понад 1 мільйон доларів: приватний будинок […]

The post BMW, квартири та мільйони: СБУ затримала головного психіатра ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Скандал з доходами родини заступника голови Полтавської ОДА: готельний бізнес і зв’язки з правоохоронцями

Журналісти «МедіаДоказу» розкрили шокуючі подробиці доходів родини заступника начальника Полтавської обласної державної адміністрації Максима Калініна. Виявилося, що його дружина, Ірина Калініна, у 2024 році отримала понад 5,8 мільйона гривень доходу від готельного бізнесу. Джерелом цього значного прибутку став готельний комплекс «Глухомань», розташований під Полтавою, який пов’язують із колишнім правоохоронцем Владиславом Руденком.

Згідно з розслідуванням, бізнес Ірини Калініної мав зв’язки із представниками правоохоронних структур, що викликало нові запитання щодо прозорості та законності таких доходів. Крім того, журналісти звернули увагу на можливі родинні зв’язки між Іриною Калініною та заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим. Вони народилися в одному місті, мають спільне дівоче прізвище та відомості про їхні зв’язки з правоохоронною сферою.

ФОП Ірини Калініної задекларував дохід у 5,81 мільйона гривень, хоча у власності чи оренді вона не мала жодного готельного номера. Сама вона вказана як надавачка послуг у «Глухомані», але її контактні дані збігаються з номерами компаній Руденка.

Аналітики зазначають, що подібний дохід можливий лише за умов стовідсоткової завантаженості готелю та виплати високої комісії, що викликає підозри у схемах із легалізації коштів. До того ж закон вимагає від чиновників декларувати майно членів сім’ї, якщо воно використовується для бізнесу, тож у декларації Максима Калініна мали бути вказані ці активи.

Сам Калінін заявив у коментарі «Полтавщині», що діяльність дружини відображена у декларації, податки сплачуються, і порушень він не бачить. Після публікації розслідування з офіційного сайту комплексу «Глухомань» зникла згадка про Ірину Калініну, залишилася лише абревіатура «ФОП».

ДБР передало до суду справу про смерть затриманого в Харківському СІЗО: на лаві підсудних — ексначальник ізолятора і шість його підлеглих

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо колишнього керівника Харківського слідчого ізолятора та шістьох співробітників установи. Слідчі вважають, що їхні дії призвели до загибелі затриманого; обвинувальний акт уже скеровано до суду, підтвердили в Бюро. За матеріалами провадження, у квітні 2025 року працівники СІЗО всупереч закону помістили новоприбулого затриманого до камери з уже засудженим. Невдовзі той […]

Безпілотники для «Армії дронів» закуповувалися за завищеними цінами

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У результаті держава втратила на них майже 600 млн грн.

Дрони закуповувало Держспецзв’язку в компанії «Кріон-М», яка раніше продавала килими.

Федоров заявив, що дізнався про завищені ціни у вересні 2023 року і звернувся в НАБУ.

Кабмін виділив на закупівлю БПЛА для «Армії дронів» наступного, 2024 року, через той самий Держспецзв’язок ще 48 мільярдів гривень.

Надвисоке небо: Україна між вогнем та надією на фронті

Небезпека наближається: Російська загроза та український фронт. За висновками військових аналітиків, наявна значна перевага в російських військах та авіаційному забезпеченні створює передумови для прориву на лінії фронту та руйнування її ділянок. Це підтверджується даними від українських військових, які попереджають про небезпеку майбутніх наступів російських військ. Не вистачає сучасних технологій для ефективної контрдії великій кількості ворожих військ, що може бути розгорнута на фронті. Зокрема, наголошується на необхідності надання допомоги з боку міжнародних партнерів, серед яких ключове значення має пакет допомоги від Конгресу США. Навіть при його можливому схваленні існує ризик, що це може бути недостатньо для запобігання значним зрушенням на фронті. Застерігається про активну дипломатичну кампанію, спрямовану на отримання допомоги, що набуває особливої актуальності в умовах передвиборчих кампаній у США та Європі. Останні події, зокрема збільшення ракетних та безпілотних ударів РФ на українську інфраструктуру, свідчать про наростаючу загрозу та підвищують турботи щодо подальшого розвитку ситуації на фронті. Наразі ключовим фактором є стратегічний вибір напрямку майбутнього наступу російських військ, який може мати серйозні наслідки для України та регіону в цілому.

У даній ситуації, як зазначає одне з джерел серед військових високопосадовців, Україні немає можливості ефективно протистояти, оскільки відсутні серйозні технології, які могли б компенсувати масштабну чисельність військ, що, ймовірно, мобілізує Росія проти нашої країни. Недолік таких технологій, як зазначають, є проблемою не лише для України, а й для західних країн. Тому наразі необхідно покладатися в першу чергу на мужність та стійкість українських військових, а також на можливі помилки російських командирів, які можуть змінити ситуацію на фронті. Проте, важливо зрозуміти, що покладатися виключно на помилки противника не є оптимальною стратегією. Високопосадовці висловлюють своє розчарування у зволіканні Заходу з наданням допомоги, яка приходить занадто пізно та у недостатній кількості, щоб змінити обстановку на фронті. Системи озброєння стають застарілими дуже швидко через швидку адаптацію російських сил. Інші види озброєння, хоч і надані з підтримкою партнерів, надходять занадто пізно, коли втрачають свою актуальність. Наприклад, літаки F-16, які мають надійти цього літа, можуть втратити свою ефективність через готовність Росії протистояти їм. Росія стратегічно розраховує, як максимізувати зону націлювання на F-16, розміщуючи свої ракетні та радіолокаційні системи С-400.

В даний момент Збройним Силам України (ЗСУ) вкрай необхідно отримати 4 мільйони снарядів, 2 мільйони безпілотників та іншу військову техніку. Офіцери підкреслюють, що є потреба в більшій кількості базової традиційної зброї, а також безпілотників. "Нам необхідні гаубиці, снаряди, ракети та безпілотні літальні апарати," — зауважив один з них, вказуючи на необхідність 4 мільйонів снарядів і 2 мільйонів безпілотників. "Ми зверталися до західних партнерів з проханням про допомогу, оскільки ми маємо військовий досвід та розуміння цієї війни. Вони мають ресурси, і вони мають допомагати нам," — додав він.

Європа також виявляє бажання допомогти Україні у компенсації нестачі артилерійських снарядів. Однак запропонована закупівля боєприпасів може виявитися недостатньою, оскільки Україні потрібно набагато більше, ніж запропоновано. Офіцери наголошують, що також потрібно більше людей. Наразі в країні бракує людей на передовій, що ускладнює проблему недостатньої підтримки від Заходу. У той же час, Україна ухиляється від широкомасштабного призову через стурбованість політичними наслідками.

Однак за словами офіцерів, Росія накопичує ресурси і може розпочати велику атаку, можливо, вже в серпні.

• Збройним Силам України (ЗСУ) невідкладно потрібно значно поповнити запаси снарядів, безпілотників та іншої військової техніки для ефективного опору на фронті.

• Недостатність базової традиційної зброї та безпілотників створює серйозні проблеми для ЗСУ, які необхідно негайно вирішувати.

• Запити до західних партнерів про допомогу в обладнанні та бойових припасах є важливими, особливо у зв'язку з наявними воєнними досвідом та розумінням потреб.

• Необхідно активізувати зусилля в удосконаленні військової техніки та забезпеченні великими обсягами бойових припасів для ефективного протистояння на фронті.

• Потрібно розглянути можливість широкомасштабного призову для поповнення кадрового складу ЗСУ з урахуванням наростаючої загрози з боку Росії.

• Ураховуючи попередження про можливий майбутній наступ Росії, важливо вжити заходів для підвищення готовності та відповідності українських військ у будь-який момент.

Український бізнес продовжує активно змінювати «прописку» всередині країни. За даними Єдиного державного реєстру, протягом січня–серпня 2025 року компанії переїздили між регіонами 8 345 разів. Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на сервіс «Опендатабот», це майже відповідає показникам 2024-го і навіть на 10% менше, ніж у довоєнному 2021 році.

Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію у 2025-му, причому деякі робили це двічі й більше. Найбільш мобільними виявилися торговельні підприємства: кожен третій переїзд припав саме на них. Далі йдуть будівельні компанії (6%), бізнес у сфері сільського господарства та нерухомості (по 5%).

Головний напрямок міграції бізнесу залишається незмінним — до та зі столиці. Київ є водночас і найбільшим донором, і головним пунктом тяжіння для компаній. За вісім місяців зі столиці виїхало 2 909 підприємств (36% від усіх релокацій), натомість 2 252 обрали Київ як нове місце роботи.

Популярними маршрутами стали:

  • Київ → Київська область — 494 компанії,

  • Київ → Дніпропетровщина — 379,

  • Київська область → Київ — 378,

  • Київ → Харківщина — 358,

  • Дніпропетровщина → Київ — 336.

При цьому прифронтові регіони, здавалося б, несподівано демонструють позитивний баланс. Харківська область у 2025 році прийняла більше компаній, ніж втратила (+374), подібна динаміка у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.

Натомість Київ втратив найбільше бізнесу у чистому балансі — мінус 657 компаній. Далі йдуть Дніпропетровська область (-102), Донеччина (-97), Волинь (-83) та Полтавщина (-62).

Серед регіонів-донорів після столиці варто відзначити Дніпропетровщину (824 компанії), Київщину (770), Одещину (507) та Львівщину (451).

Водночас саме ці ж регіони, попри втрати, залишаються й серед найпопулярніших для релокації. Після Києва бізнес найчастіше обирає Київську область (847 переїздів), Харківщину (742), Дніпропетровщину (722) та Львівщину (613).

Останні новини