Вівторок, 2 Червня, 2026

З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

Важливі новини

Юсов: росіяни тестують нові модифікації «Шахедів» із камерами та модемами

Росія суттєво наростила темпи виробництва ударних безпілотників Shahed-136/«Герань-2» і нині здатна випускати до 2700 таких апаратів щомісяця. Про це повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в інтерв’ю Новини.LIVE. За його словами, йдеться про дрони з бойовою частиною, але окремо Росія також виготовляє «порожні» варіанти – так звані «обманки». Вони не несуть вибухівки, проте […]

Звільнення Олега Опанасюка з Пустомитівської окружної прокуратури: рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів прийняла рішення про звільнення Олега Опанасюка з посади прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області. Це рішення стало результатом ретельного розгляду його діяльності та відповідних дисциплінарних порушень, що мали місце в процесі виконання службових обов’язків.

Комісія ретельно вивчила всі обставини, зокрема можливі порушення етики та правової дисципліни з боку Олега Опанасюка, і дійшла висновку про необхідність такого кроку. Важливо відзначити, що це рішення було ухвалено після серії перевірок та розгляду всіх фактів, які могли вплинути на професіоналізм і поведінку прокурора.

Свою позицію Опанасюк пояснював станом здоров’я та неможливістю тривалих переїздів. Однак КДКП встановила, що у цей період він безперешкодно їздив на атестацію до Києва та двічі особисто керував автомобілем під час перетину державного кордону з Польщею. Ці обставини стали ключовими для оцінки його доводів.

У рішенні комісії зазначено, що така поведінка, особливо в умовах воєнного стану та підвищеної уваги суспільства до питань соціальних виплат і пільг, підриває авторитет прокуратури. З огляду на це до прокурора застосували найсуворіше дисциплінарне стягнення — звільнення.

Втім, історія Опанасюка — лише один із прикладів системної проблеми, коли статус особи з інвалідністю використовується для отримання спеціальних пенсій та інших привілеїв. Попри публічні звіти Генерального прокурора про звільнення окремих посадовців і відкриття кримінальних проваджень, практика дострокового виходу на пенсію та отримання значних виплат продовжує викликати суспільний резонанс.

Раніше широкий розголос отримала історія колишнього прокурора Казакa, який у 29 років оформив пенсію через суд і домігся щомісячних виплат у розмірі понад 150 тисяч гривень. Також у публічному просторі згадуються випадки прокурорів, які поєднують спеціальні пенсії із зарплатою та володіють дорогими автомобілями й нерухомістю, частину з яких не відображають у деклараціях.

Юристи наголошують, що ключовою проблемою залишається механізм призначення спеціальних пенсій і практика зарахування до спецстажу періодів навчання чи роботи, які фактично не пов’язані з виконанням прокурорських функцій. У поєднанні з рішеннями окремих судів це створює можливості для отримання виплат, які суттєво перевищують середні пенсії в країні.

У суспільстві дедалі гучніше звучать вимоги переглянути підходи до призначення спеціальних пенсій та посилити контроль за достовірністю довідок МСЕК, щоб унеможливити використання соціального статусу як інструменту збагачення.

Штраф замість покарання: як ексочільниця медичної комісії приховала мільйони

Соборний районний суд міста Дніпра визнав винною колишню керівницю Дніпропетровської медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) у внесенні недостовірних даних до декларації за 2023 рік. Про це повідомило Державне бюро розслідувань. Слідчі встановили, що посадовиця навмисно не задекларувала об’єкти нерухомості, автомобіль, доходи свого чоловіка та значну частину грошових активів. Загалом сума прихованого майна перевищує 3,2 мільйона гривень. […]

Колишні прокурори перетворили ЄДРСР на приватну базу даних

Троє адвокатів з юридичної компанії «Гарантія ваших прав» отримали підозру від НАБУ через втручання в роботу Єдиного держреєстру судових рішень. Серед них – Дмитро Борзих, колишній помічник головного військового прокурора Анатолія Матіоса. За даними слідства, адвокати мали несанкціонований доступ щонайменше до 100 кримінальних справ, зокрема – понад 30 проваджень НАБУ, пов’язаних із топкорупцією. До 2022 […]

Як розв’язати проблему необмежених строків служби – Ігор Луценко

У сучасних умовах війни з Росією проблема необмежених строків служби військовослужбовців у Збройних Силах України (ЗСУ) стає дедалі актуальнішою. Багато солдатів, які відстоюють територіальну цілісність країни, залишаються на службі значно довше, ніж це передбачалося. Водночас, новобранці не отримують шансів долучитися до військової служби, що може призвести до втоми та вигорання у вже відданих бійців. Вирішення […]

The post Як розв’язати проблему необмежених строків служби – Ігор Луценко first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Український бізнес продовжує активно змінювати «прописку» всередині країни. За даними Єдиного державного реєстру, протягом січня–серпня 2025 року компанії переїздили між регіонами 8 345 разів. Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на сервіс «Опендатабот», це майже відповідає показникам 2024-го і навіть на 10% менше, ніж у довоєнному 2021 році.

Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію у 2025-му, причому деякі робили це двічі й більше. Найбільш мобільними виявилися торговельні підприємства: кожен третій переїзд припав саме на них. Далі йдуть будівельні компанії (6%), бізнес у сфері сільського господарства та нерухомості (по 5%).

Головний напрямок міграції бізнесу залишається незмінним — до та зі столиці. Київ є водночас і найбільшим донором, і головним пунктом тяжіння для компаній. За вісім місяців зі столиці виїхало 2 909 підприємств (36% від усіх релокацій), натомість 2 252 обрали Київ як нове місце роботи.

Популярними маршрутами стали:

  • Київ → Київська область — 494 компанії,

  • Київ → Дніпропетровщина — 379,

  • Київська область → Київ — 378,

  • Київ → Харківщина — 358,

  • Дніпропетровщина → Київ — 336.

При цьому прифронтові регіони, здавалося б, несподівано демонструють позитивний баланс. Харківська область у 2025 році прийняла більше компаній, ніж втратила (+374), подібна динаміка у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.

Натомість Київ втратив найбільше бізнесу у чистому балансі — мінус 657 компаній. Далі йдуть Дніпропетровська область (-102), Донеччина (-97), Волинь (-83) та Полтавщина (-62).

Серед регіонів-донорів після столиці варто відзначити Дніпропетровщину (824 компанії), Київщину (770), Одещину (507) та Львівщину (451).

Водночас саме ці ж регіони, попри втрати, залишаються й серед найпопулярніших для релокації. Після Києва бізнес найчастіше обирає Київську область (847 переїздів), Харківщину (742), Дніпропетровщину (722) та Львівщину (613).

Останні новини