З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

Ситуація на фронті в Україні свідчить про те, що Росія готується до активних військових дій на кількох напрямках, прагнучи збільшити тиск на українські позиції. Активізація російських військ, зокрема на сході та півдні, вказує на відсутність намірів Кремля завершити конфлікт шляхом мирних переговорів. Замість цього, Росія продовжує робити ставку на силові методи, намагаючись утвердити свою владу на тимчасово окупованих територіях і розширити зону контролю.

Зростаючі військові маневри, зміцнення оборонних позицій та посилення військової присутності на фронті чітко свідчать про підготовку до нового етапу бойових дій, де одним із головних завдань є спроби захоплення стратегічних об'єктів та підрив морального духу українських захисників. Станом на сьогодні, не можна виключати можливості масштабного наступу, який Росія може почати найближчим часом. Водночас, в Україні активно зміцнюється оборона, готуються нові контрнаступальні операції, і військові сили працюють над удосконаленням тактики та стратегічного планування.

Аналітики зазначають, що сам факт накопичення резервів і планування широкомасштабних операцій свідчить про небажання Москви припиняти війну. Навпаки, Кремль розглядає 2026 рік як можливість змінити ситуацію на полі бою шляхом концентрації сил і спроби прориву української оборони.

Водночас експерти звертають увагу на серйозні обмеження, з якими стикається російська армія. Основною проблемою залишається нестача живої сили. Постійні втрати на фронті ускладнюють здатність Росії підтримувати високий темп бойових дій упродовж тривалого часу.

За оцінками аналітиків, наявні резерви можуть виявитися недостатніми для досягнення заявлених військових цілей. Труднощі з поповненням особового складу, логістичні проблеми та виснаження підрозділів знижують потенціал Росії для проведення довготривалих і масштабних наступальних операцій.

Таким чином, попри підготовку до нового наступу, можливості Кремля залишаються обмеженими, а ставка на силовий сценарій не гарантує Росії стратегічного успіху у війні проти України.

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

Сигнали про можливе подорожчання пального на українському ринку, які з’явилися ще в вересні, тепер звучать все частіше як реальна загроза. За оцінками деяких аналітиків, вже в жовтні 2025 року ціни на бензин А-95 можуть зрости до 62-65 гривень за літр, а в окремих мережах — навіть до 70 грн/л. Аналогічне подорожчання очікується і для дизельного пального, що ставить українців перед реальним викликом у зв’язку з постійним зростанням вартості нафтопродуктів. Наразі середня роздрібна ціна бензину А-95 становить 58,72 грн/л, а дизеля — 55,87 грн/л, проте експерти вказують на кілька факторів, які можуть призвести до подальшого зростання цін.

Одним із основних факторів, що впливають на ціноутворення, є питання походження імпортного пального. 15 вересня 2025 року Служба безпеки України звернулася до Енергетичної митниці з вимогою провести ретельну перевірку імпортних поставок нафтопродуктів, що стали основною частиною постачань на ринок України після початку повномасштабної війни. Це звернення пов’язано з підозрами щодо можливих маніпуляцій з цінами та контрабандних схем, що можуть суттєво підвищити вартість пального для кінцевого споживача.

Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.