ДТЕК роз’яснює, що вони мали на увазі під “Розраховувати на себе”

У час стрімких змін, глобальних викликів і щоденних випробувань саме єдність стає тією невидимою опорою, яка допомагає суспільству вистояти й рухатися вперед. Вона проявляється не лише у масштабних подіях чи спільних рішеннях, а й у дрібних щоденних вчинках — підтримці, взаєморозумінні, готовності почути та допомогти. Єдність починається з особистої відповідальності кожного та поступово перетворюється на потужну силу, здатну змінювати реальність.

Сучасний світ часто провокує роз’єднання: інформаційний шум, різні погляди, конкуренція та швидкий темп життя створюють бар’єри між людьми. Проте саме в такі моменти особливо важливо пам’ятати, що спільні цінності значно сильніші за суперечності. Коли люди об’єднуються навколо спільної мети — розвитку громади, підтримки близьких або збереження культурних традицій — вони формують середовище довіри та стабільності.

За його словами, підприємці часто дивуються, чому після подання декларації до податкової служби банк знову просить ті самі документи. Однак податкова і банк виконують різні функції. ДПС перевіряє правильність нарахування податків та відповідність форми декларації, тоді як банк оцінює ризики походження коштів і можливу підозрілість операцій.

Прийняття декларації податковою не означає підтвердження достовірності всіх даних. Камеральна перевірка стосується переважно формальних аспектів, тоді як банк має самостійно переконатися, що кошти клієнта мають законне походження.

Останніми роками банки стали значно обережнішими. Причина — регулярні штрафи з боку Національного банку за порушення правил фінмоніторингу. Деякі фінансові установи вже сплатили десятки мільйонів гривень санкцій. У таких умовах банки схильні діяти максимально обережно, навіть якщо це створює додаткове навантаження на клієнтів.

Водночас повноваження банків не є безмежними. За словами адвоката, фінансові установи можуть вимагати лише ті документи, які необхідні для виконання вимог фінмоніторингу. Наприклад, фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування не зобов’язана вести класичний бухгалтерський облік, тому вимога надати баланс або фінансову звітність може виходити за межі закону.

Також заходи перевірки мають бути пропорційними. Якщо підприємець із невеликим оборотом отримує вимоги, аналогічні великій компанії з мільйонними транзакціями, це може порушувати принцип пропорційності.

Ще одне важливе питання — строки блокування операцій. Банк має право зупинити операцію максимум на два робочі дні. Далі ініціативу може перехопити Держфінмоніторинг — спочатку на сім, а потім на тридцять днів. Подальше блокування можливе лише за рішенням суду. Верховний Суд неодноразово підтверджував, що ці строки є остаточними.

Якщо банк перевищує строки без судового рішення, клієнт має право оскаржити такі дії. Судова практика свідчить, що за процедурних порушень суди дедалі частіше стають на бік підприємців.

Експерт радить не ігнорувати запити банку. Відсутність відповіді майже гарантовано призводить до блокування рахунку. Надавати слід лише ті документи, які запитуються, і в разі неможливості подання певного документа — письмово пояснювати причину з посиланням на норму закону.

У разі блокування рахунку алгоритм дій такий: спочатку письмова претензія до банку, потім скарга до НБУ, і лише після цього — суд. Порушення цієї послідовності може призвести до відмови в розгляді звернення регулятором.

Крім того, інформація про клієнтів, яким відмовлено в обслуговуванні, може передаватися іншим банкам. Це суттєво ускладнює відкриття рахунків у майбутньому.

Національний банк тим часом рекомендує фінансовим установам посилити виявлення компаній-оболонок та операцій із підвищеним ризиком. Регулятор наголошує на необхідності комплексного аналізу діяльності клієнтів, перевірки реальності господарської діяльності та відповідності обсягів операцій задекларованим показникам.

Особливу увагу банки мають приділяти новоствореним ФОП, у яких обсяги операцій за короткий час значно перевищують задекларовані плани або встановлені податковим законодавством ліміти.

Фахівці зазначають: система фінмоніторингу залишається складною і часто незручною для бізнесу. Проте в умовах посиленого регуляторного контролю підприємцям важливо знати свої права й обов’язки та діяти в межах закону, щоб уникнути блокування рахунків і тривалих судових спорів.

Серед об'єктів, які планується приватизувати, зазначені такі знакові споруди як торгово-розважальний центр Ocean Plaza, історичний Житній ринок, а також готелі "Україна" та "Козацький". Кожен з цих об'єктів має свою унікальну історію та значення для міської інфраструктури.

Торги призначені на 18 липня 2024 року.

Для розуміння ситуації навколо «Готелю «Козацький» простий пошук у відкритих джерелах показує, що існує давній спір між приватними інвесторами та Державним підприємством «Готель «Козацький». Спір стосується договору спільної інвестиційної діяльності, за яким ДП «Готель «Козацький» передало будівлю готелю до спільної діяльності, а інвестори, включаючи іноземних, інвестували грошові кошти.

Перші судові рішення щодо цього договору датуються квітнем 2007 року. З 2011 року конфлікт досяг апогею: інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним та підтвердив частку інвесторів у спільному майні. Водночас, державне підприємство визнало договір недійсним, створюючи таким чином взаємовиключні рішення: інвестори мають рішення Стокгольмського арбітражу, а державне підприємство — національного суду.

Вадим Вайспапір, керівник та співвласник одного з інвесторів розповів, що його компанія ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» разом з іноземним інвестором Carlton Trading LTD уклали договір спільної діяльності з ДП «Готель «Козацький» у 2000 році.

Спочатку все було добре: інвестори вклали гроші в ремонт готелю, закупівлю матеріалів та обладнання, маркетинг та навчання персоналу. Готель почав приносити прибуток, який учасники розподіляли та реінвестували. Було заплановано повну реконструкцію готелю, на яку виділили мільйони доларів.

Однак у 2010 році, з приходом до влади команди Віктора Януковича, державне підприємство «Готель «Козацький» односторонньо відмовилось виконувати умови договору, перевело готель на свій баланс та почало привласнювати весь прибуток. Інвестори звернулися до Міжнародної аудиторської компанії BDO, яка підтвердила внески всіх учасників. Частка інвесторів у готелі складає 39,28%.

Після цього інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним і обов’язковим для виконання. Проте, незважаючи на це, ДП «Готель «Козацький» оскаржило рішення в національному суді, який визнав договір недійсним. Інвестори звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де справа розглядається вже понад 10 років.

Інвестори стверджують, що приватизація державної частки готелю повинна відбуватися цивілізовано, а не в умовах судових конфліктів. Вони готові викупити державну частку, але Фонд державного майна відмовив. Інвестори попереджають, що результати торгів можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, що ускладнить ситуацію для потенційного покупця.

Отже, ситуація з приватизацією «Готелю «Козацький» не є прозорою. Хоча ціна на готель може здаватися привабливою, перспективи судових баталій з інвесторами, які пройшли довгий шлях судових тяжб, є очевидними.