Джамала після третьої вагітності схудла на 20 кг без дієт і стресу

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Новий законопроєкт спрямований на посилення захисту дітей і запроваджує суворіші вимоги до потенційних усиновлювачів. Згідно з документом, усиновлювачами не зможуть стати:

Після ухвалення в першому читанні законопроєкт має пройти друге читання, де депутати зможуть внести правки. У разі остаточного прийняття він стане важливим інструментом захисту прав дітей та боротьби з небезпечними явищами в суспільстві.

Ініціатива є особливо актуальною в умовах війни, коли злочини проти держави та домашнє насильство стали більш помітними проблемами. Законодавці наголошують, що такі зміни сприятимуть підвищенню рівня відповідальності та запобіганню ризикам для дітей, які залишилися без піклування.

Російське повномасштабне вторгнення в Україну стало трагедією, що призвела до руйнування і страждань для багатьох людей. Українські захисники продовжують боротьбу за свободу і незалежність країни, виявляючи надзвичайну мужність і відвагу в ці важкі часи. Водночас, бізнес-спільнота не припиняє свою підтримку економіки України, активно сплачуючи податки і забезпечуючи зайнятість місцевому населенню.

Згідно з даними Американської торговельної палати в Україні, 32% компаній втратили співробітників через насильство, а 30% зазнали пошкоджень своїх майнових активів. 84% підприємств мають працівників, які одночасно служать у Збройних силах України.

У зв’язку з війною пріоритети державних витрат значно змінилися, зокрема, фінансування армії стало головним пріоритетом.

Американська торговельна палата висловлює вдячність міжнародним партнерам за єдність та підтримку в боротьбі за виживання України. Палата закликає міжнародних партнерів України допомогти у розморозці та передачі російських суверенних активів, щоб Росія могла відшкодувати завдані збитки та понести відповідальність за свої дії.

У контексті обговорень щодо підвищення податків на прозорий бізнес, Палата закликає уряд розпочати ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Величезні втрати державного бюджету від нелегальних ринків, зокрема торгівлі тютюновими виробами, підкреслюють необхідність ліквідації тіньових секторів для забезпечення рівних умов гри та привабливості для інвестицій.

Палата підкреслює важливість участі бізнесу у формуванні податкової політики, наголошуючи на необхідності передбачуваності й прозорості в цьому процесі. Це важливо для збереження довіри до податкової системи та захисту сумлінних платників податків.

З метою фінансування боротьби за перемогу, Росія повинна відшкодувати завдані збитки, а тіньова економіка має бути припинена. Американська торговельна палата стоїть на боці України на шляху до відновлення та перемоги.

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.