Неділя, 2 Серпня, 2026

Жирні молочні продукти виявились кориснішими за знежирені

Важливі новини

Українські чиновники закликають готувати дітей до війни, але відправляють власних за кордон

В Україні деякі чиновники, судді та командири Збройних Сил пропагують ідею військово-патріотичного виховання дітей у школах та дитячих садках. Водночас їхні власні діти навчаються за кордоном, що викликає запитання щодо послідовності їхніх заяв. Новий сюжет «Бігус.інфо» показує кілька прикладів подвійних стандартів. Заступник голови 4-го центру рекрутингу сил ТрО Ігор Швайка називав дітей, які виїжджають навчатися […]

Скорочення світлового дня взимку та його вплив на самопочуття людини

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.

Сезон кліщів: як захистити дитину від енцефаліту та хвороби Лайма

З потеплінням в Україні різко зросла кількість звернень до лікарів через укуси кліщів у дітей. У Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» повідомили, що допомога маленьким пацієнтам, яких вкусили паразити, уже стала щоденною практикою. Медики закликають не зволікати зі зверненням по допомогу — кліщі можуть переносити небезпечні інфекції, зокрема хворобу Лайма (бореліоз) та кліщовий енцефаліт. Не […]

Надя – мій краш: син Потапа розповів про відносини з Дорофєєвою

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

На великому сольному концерті Дорофєєвої, що відбувся 22 листопада у київському Палаці Спорту, Андрій підтримав артистку разом із мамою, продюсеркою співачки. У розмові з журналістами хлопець зізнався, що спілкується з Надею з дитинства та вважає її еталоном краси й успішності.

“Дуже люблю Надю і як співачку, і як людину. Вона – мій краш. Обожнюю її з дитинства, ще коли вона мала руде волосся та виступала з Позитивом. Я її любив завжди”, – поділився Потапенко.

Андрій розповів, що Дорофєєва часто буває у їхньому домі, де збирається вся родина. Він зазначив, що в реальному житті співачка ще красивіша, ніж на сцені, і, попри свою популярність, залишається простою та відкритою у спілкуванні.

“Вона приїжджає до нас додому, вечеряємо разом. У звичайному житті вона навіть красивіша, ніж на сцені. А ще неймовірно чесна. Така людина, як ви, наприклад, як я”, – розповів юнак.

Потапенко також зізнався, що іноді телефонує Дорофєєвій, і артистка завжди готова вислухати його та дати пораду.

“Вона обов’язково вислухає, дасть пораду”, – додав Андрій.

Юнак зазначив, що його захоплення Дорофєєвою триває вже багато років, і вона для нього є прикладом у багатьох аспектах. Її щирість, успіх і зовнішність стали для Андрія тим, що надихає.

Конфлікт навколо розгортання мобільних укриттів у Києві: фінансові перепони від КМДА

Начальник Київського міського військового адміністративного управління (КМВА) Тимур Ткаченко зробив гучну заяву, звинувативши директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації (КМДА) Володимира Репіка в умисному саботажі розгортання системи мобільних укриттів у столиці. За словами Ткаченка, саме підпис цього посадовця став підставою для того, що районні державні адміністрації отримали роз’яснення, яке містило вказівку на те, що закупівлю мобільних укриттів мають здійснювати виключно апарати РДА.

Ткаченко, обурений такою ситуацією, зазначив, що це рішення є небезпечним і може серйозно затримати запуск необхідних для безпеки киян укриттів. Він пояснив, що апарати РДА не мають відповідних можливостей для реалізації таких закупівель, адже їхня діяльність обмежується виключно адміністративними функціями – обробкою документів, управлінням персоналом та іншими технічними завданнями. «Це бомба, яку фінансисти мерії свідомо підкладають під райони, адже апарати не можуть купувати нічого, крім паперу, кнопок і комп'ютерів», – написав Ткаченко на своїй сторінці.

Очільник КМВА підкреслив, що закупівлями інженерних споруд повинні займатися структурні підрозділи КМДА, які мають підготовлених фахівців у сфері закупівель і добре розбираються у будівельних конструкціях.

Володимир Репік підпорядковується заступникові голови КМДА Петру Пантелеєву, а обидва чиновники призначаються мером Києва Віталієм Кличком і перебувають під його контролем. За словами Ткаченка, вони усвідомлюють свої дії і навмисно блокують появу мобільних укриттів, хоча раніше мер презентував їх як особисту перемогу.

Ситуація викликає занепокоєння серед керівництва КМВА та голів районних адміністрацій, оскільки через бюрократичні перепони терміни розгортання системи безпечних укриттів значно затягуються.

Протягом багатьох років знежирені молочні продукти вважалися здоровішим вибором. Але нещодавнє дослідження вчених з Орхуського університету (Данія) перевернуло уявлення про користь жирності в раціоні. Згідно з їхніми висновками, саме жирні кисломолочні продукти найкраще захищають мозок від тромбозу та ішемічного інсульту.

У дослідженні брали участь понад 57 тисяч добровольців віком від 50 до 64 років. За ними спостерігали протягом багатьох років, аналізуючи харчові звички, рівень фізичної активності, вживання м’яса, алкоголю та стан здоров’я загалом. За цей час понад 2000 учасників перенесли інсульт, ще понад 1800 — тромбоз головного мозку.

Науковці детально вивчили, як споживання різних видів молочної продукції впливало на ризик розвитку судинних патологій. Результати виявилися несподіваними: вживання жирних кисломолочних продуктів пов’язане зі зниженням ризику тромбозу головного мозку на 20%.

Фахівці припускають, що причина криється у кращому засвоєнні поживних речовин, особливо мінералів, які забезпечують здоров’я судин. Крім того, бактеріальні культури, які містяться у натуральних кисломолочних продуктах, позитивно впливають на мікрофлору кишківника — а це, як доведено, безпосередньо впливає на функціонування мозку.

Йдеться передусім про йогурти, кефір, кисле молоко та інші продукти, виготовлені на основі цільного молока. Такі продукти, за даними дослідження, мають кращу профілактичну дію порівняно з тими, що мають 1-2% жиру або зовсім знежирені.

Попри довготривалий тренд на знежиреність, жирна “молочка” може виявитись ключовим чинником захисту мозку від інсульту. Тож відмова від натуральних кисломолочних продуктів на користь «легких» альтернатив може бути не такою корисною, як вважалося раніше.

Останні новини