Ексголову “Укртатнафти” Павла Овчаренка оголошено в міжнародний розшук

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Я знаю, що обраний президент зустрічався з Путіним і сказав, що, будь ласка, не треба ескалації (в Україні. – Ред). Путін не дослухався до поради обраного президента», – сказав Маккол. Зазначимо, що про зустріч Путіна і Трампа після виборів ніхто ніколи не повідомляв. Була інформація в ЗМІ про їхню телефонну розмову, яку спростували в Кремлі.

Також Маккол, який очолює комітет Палати представників із закордонних справ, підтримав дозвіл на використання американських ракет для ударів по території РФ.

«Україна, я вважаю, потребує цих ATACMS, тому що, якщо і коли настане момент, коли буде оголошено про припинення вогню і розпочнуться переговори, Україна повинна бути в максимально сильній позиції з найбільшою кількістю важелів, щоб отримати найкращі переговори за столом», – сказав Маккол.

При цьому він припустив, що озвучена ним позиція не користується підтримкою більшості республіканців.

«Можливо, я зараз у меншості у своїй партії. Але я завжди ставлю запитання, що б зробив Рейган? Моїм колегам-республіканцям: що б зробив Рональд Рейган, хлопець, який розвалив Радянський Союз? А тепер у нас є ці пропутінські люди, які люблять Росію. Я цього не розумію», – сказав Маккол.

Раніше ми розповідали, що серед республіканців багато представників “партії війни” (зокрема й лобісти американського ВПК), які з питань постачання зброї Києву навіть радикальніші за адміністрацію Байдена, що йде.

При цьому прихильники Трампа, в основному, дотримуються іншої точки зору, критикують виділення Україні мільярдів доларів допомоги, виступають проти дозволу на удари ракетами по РФ і закликають до якнайшвидшого завершення війни. І поки що обраний президент оточує себе представниками «антивоєнної» партії (на кшталт Ілона Маска чи Тулсі Габбард), а «яструбів» на кшталт колишнього держсекретаря Помпео до себе не наближає.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Постанова Кабміну передбачає зупинку дії рішення, ухваленого ще в липні 2019 року, на невизначений період часу. У постанові зазначено:

“Зупинити з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822”.

Щоб хоч якось компенсувати відтермінування підвищення окладів, Кабмін встановив щомісячні доплати вчителям за особливі умови праці:

Ці доплати отримуватимуть лише вчителі загальноосвітніх шкіл, які працюють у державних та комунальних навчальних закладах. Педагоги дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти під дію цієї постанови не потрапляють, і на них доплати не поширюються.

Міністерство освіти і науки (МОН) України повідомило, що працює над тим, щоб надбавки стали доступними для всіх освітян. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, питання зарплат і підтримки педагогів є одним із пріоритетних для уряду, зокрема під час війни.

“Зарплати вчителів у школах мають бути гідними, і уряд працює над пошуком додаткових ресурсів для фінансової підтримки освітян, навіть у складних умовах”, — заявив міністр.

Попри певне зростання середньої зарплати в Україні за перші півроку 2024 року на понад 20%, освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у країні, зі середнім заробітком, який становить близько 14 тис. грн. Для порівняння, спеціалісти у фінансовій сфері та працівники IT-сектору отримують найбільші зарплати.

Підвищення мінімального окладу для вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів відбудеться не раніше року, наступного після завершення воєнного стану. Уряд покладається на доплати як тимчасовий засіб підтримки, проте конкретна дата введення нових окладів залишається невідомою, що продовжує тримати освітян у стані невизначеності.

Віктор Медведчук, колишній народний депутат та лідер партії ОПЗЖ, відкрив правову битву з українською владою, звернувшись до суду з позовом щодо повернення свого українського громадянства та депутатського мандату. Ця справа стала фокусом уваги з моменту, коли Медведчук був позбавлений громадянства та мандату, і вона викликає значний інтерес як серед політиків, так і серед громадськості.

Протягом місяця від позбавлення його громадянства і мандату Медведчук розпочав правові дії, заперечуючи законність указу президента Зеленського та вказуючи на порушення конституційних норм. Попередні розслідування вже підтвердили його аргументи, що підтримує його позицію.

Проте, судовий процес став об'єктом уваги через тимчасове припинення розгляду позову щодо депутатського мандату та інших обставин, які ускладнюють ситуацію. Відхилення запиту на відновлення адвокатського посвідчення також ускладнює позицію Медведчука.

Експерти висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення справи на користь Медведчука через можливість затягнення розгляду судових процесів. Однак, ця справа залишається в центрі уваги та може мати важливі наслідки для української політики та правової системи.

• Віктор Медведчук звернувся до суду з позовом щодо повернення українського громадянства та депутатського мандату, і ця справа викликала значний інтерес у громадськості.

• Медведчук заперечував законність рішення про позбавлення його громадянства та мандату, вказуючи на порушення конституційних норм. Попередні розслідування підтверджували його аргументи.

• Судовий процес став об'єктом уваги через тимчасове припинення розгляду позову щодо депутатського мандату та інші обставини, які ускладнюють ситуацію.

• Експерти висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення справи на користь Медведчука через можливість затягнення судових процесів.

• Ця справа залишається в центрі уваги та може мати важливі наслідки для української політики та правової системи.