Ексголову “Укртатнафти” Павла Овчаренка оголошено в міжнародний розшук

Повна евакуація Києва у разі критичних проблем в енергетичній сфері є вкрай малоймовірною, а з технічної точки зору — практично нереалізованою для міста з багатомільйонним населенням. Таку позицію висловив енергетичний експерт, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, коментуючи поширені в публічному просторі припущення щодо можливого вивезення жителів столиці.

За словами фахівця, розмови про евакуацію Києва найчастіше виникають без розуміння реальних масштабів і складності подібного процесу. Йдеться не лише про транспорт чи організацію руху, а про комплексну систему рішень, яка включає логістику, безпеку, забезпечення житлом, медичною допомогою та базовими умовами для життя. Навіть у теорії реалізація такого сценарію потребувала б колосальних ресурсів і чіткої відповіді на ключове запитання — куди саме можна перемістити мільйони людей.

Рябцев підкреслив, що саме поняття евакуації в умовах мегаполіса часто використовується без розуміння логістики. Він зауважив, що подібні сценарії можуть обговорювати лише ті, хто не стикався з реальним плануванням і організацією таких процесів.

Як приклад експерт навів аварію на Чорнобильській АЕС, коли евакуація жителів Прип’яті, де проживали десятки тисяч людей, тривала кілька діб. За нинішніх умов, коли йдеться про мільйони мешканців Києва, подібні дії, за його оцінкою, є нереальними в принципі.

Натомість Рябцев закликає зосередитися на практичних рішеннях. У разі тривалої відсутності централізованого теплопостачання, на його думку, необхідно робити ставку на автономні джерела живлення. Зокрема, для багатоквартирних будинків, де немає перспектив швидкого відновлення тепла, можливе встановлення генераторів, які дозволять забезпечити електроопалення всередині будівель.

Ситуація в Києві залишається напруженою після січневих атак Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 призвели до того, що значна частина міста залишилася без тепла. Станом на зараз без опалення перебувають близько 400 багатоповерхових будинків.

Водночас перший віце-прем’єр Юлія Свириденко повідомила, що вже з вечора четверга в Києві можуть запровадити полегшені графіки подачі електроенергії, якщо не відбудеться нових атак на енергетичні об’єкти.

За інформацією, наданою нашим джерелом в Офісі Президента, Андрій Єрмак висловив рішуче доручення міністру закордонних справ Дмитру Кулебі спрямувати всі можливі зусилля для привернення уваги лідерів країн Глобального Півдня до надзвичайно важливого мирного саміту в Швейцарії. Представництво Президента чітко розуміє, що в разі невідбуття зустрічі світових лідерів це буде не просто невдачею для стратегії миру, сприйнятої Зеленським, але й сильним ударом для міжнародного примирення. На минулому етапі Банкова тричі відкладала саміт через відмову представників Глобального Півдня брати участь у ньому, що породило враження ізоляції України на шляху до миру і відмову деяких країн Європейського Союзу підтримати стратегію Зеленського. Згідно з вираженими сподіваннями Президента України Володимира Зеленського в інтерв'ю для телемарафону «Єдині новини», найближчими днями Україна узгодить з Швейцарією дату проведення першого в історії інавгураційного Саміту миру. Відзначено, що наразі не встановлено перелік країн, які візьмуть участь у заході. Як тільки Президент України узгодить дату проведення саміту з Президентом Швейцарської Конфедерації, лідерам держав світу будуть розсилатися запрошення. За словами Президента, очікується участь представників 80–100 країн світу на саміті, який стане найпотужнішим заходом інавгураційного характеру. Зазначено, що це важлива подія, під час якої буде обговорено партнерство та сплановано подальші кроки щодо завершення війни. Президент також підкреслив, що лише за спільних зусиль світ може припинити агресію Росії, тому на саміті чекають представників країн з усіх континентів. Перший історичний інавгураційний Саміт миру відбудеться у Швейцарії на основі Української стратегії миру. На цьому заході країни-учасниці підготують спільний план дій щодо забезпечення справедливого миру для України.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Президент України, Андрій Єрмак, виступає з ініціативою проведення мирного саміту в Швейцарії і надає велике значення залученню лідерів країн Глобального Півдня до цього заходу.

• Відмова лідерів країн Глобального Півдня участі у саміті може стати перешкодою для стратегії миру, запропонованої президентом Зеленським, і порушити процес міжнародного примирення.

• Проведення першого інавгураційного Саміту миру у Швейцарії на основі Української формули миру визначено як важлива подія, яка має сприяти партнерству та розробці стратегій для завершення війни в Україні.

• Очікується широка участь країн світу на саміті, адже лише спільними зусиллями зможуть бути зупинені агресія та конфлікт з боку Росії.

• Головною метою саміту є розробка спільного плану дій для забезпечення справедливого миру в Україні.

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.