Експерт радить: не шукайте дешевий бензин — чому це важливо

Україна та Бельгія поставили ще один міцний камінь на шляху співпраці, уклавши "угоду про гарантії безпеки", яку повідомив Офіс президента України. Урочиста церемонія підписання відбулася у столиці Європейського Союзу, Брюсселі, де під руку та з великим ентузіазмом цей історичний документ підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо. Ця угода відзначає нову сторінку у співробітництві між двома країнами, що має важливе значення для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні та підтверджує рішучість України та Бельгії у спільній боротьбі за мир та процвітання.

За ним Бельгія виділить Україні щонайменше 977 млн євро на військову допомогу цього року і продовжить надавати підтримку в найближчі 10 років. Передасть 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з яких уже цього року.

«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння … та сприятиме проведенню військових тренувань”, – повідомляється на сайті ОП.

Таку оборонну угоду Україна підписала вже з 11 країнами.

Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківської області має вирішальне значення не лише з гуманітарної точки зору, а й для загальної стійкості регіону. Ізюм, який після звільнення продовжує жити під постійною загрозою обстрілів, гостро потребує повноцінної лікарні, здатної надавати допомогу як цивільним, так і постраждалим унаслідок бойових дій. Саме тому будь-які проєкти з відбудови медичних закладів тут перебувають у фокусі уваги громади та експертного середовища.

Черговий масштабний контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, знову актуалізував питання ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. Йдеться про договір на суму понад 110 мільйонів гривень, підписаний із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Ізюма. Формально проєкт покликаний повернути місту критично важливу медичну спроможність, однак деталі закупівлі викликають низку запитань.

Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.