Ексзаступник мера Харкова розкрадав мільйони на фортифікаціях

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

“Проведено масштабну спецоперацію з викриття організаторів та учасників злочинних схем з розкрадання бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України. Загальна сума збитків державі − понад 138 млн грн. Причетними до розкрадань коштів виявилися службовці квартирно-експлуатаційних підрозділів спільно з представниками комерційних структур майже в усіх регіонах України”.

Також повідомляється, що окремих службовців спіймали і на недбалому ставленні до військової служби та незаконному збагаченні.

“За результатами слідчих дій затримано та повідомлено про підозру 30 особам, з них 15 − у складі організованих злочинних груп. Серед підозрюваних − 3 начальники квартирно-експлуатаційних управлінь у м. Харкові, на Миколаївщині та Дніпропетровщині, 7 начальників квартирно-експлуатаційних відділів у містах Кропивницькому, Чернігові, Львові, на Прикарпатті, Житомирщині, Волині та Луганщині, а також представники комерційних структур”, − наголосили в ОГП.

Деталі: Цим посадовцям інкримінують розтрату та привласнення коштів під час закупівель за завищеними цінами паливної деревини для потреб оборони, електроенергії, природнього газу, меблів для армії, проведення будівельних робіт на об’єктах військової інфраструктури тощо.

Одного з підозрюваних − начальника регіонального КЕВ підозрюють у незаконному набутті активів на суму 11,7 млн грн. Йдеться про комерційне майно, земельні ділянки, інші засоби та речі, які фігурант оформлював на довірену особу.

Згідно з посадовими обов’язками, чиновник контролював закупівлі та обслуговування військового майна регіону.

Він оформив солдатом близького родича дружини до однієї з частин ЗСУ Львова. Згодом солдат став власником житлового будинку та земельної ділянки у селі Брюховичі Львівського району, ринкова вартість яких орієнтовно складає 300 тис. дол. США.

Доходи, які б дозволяли здійснити будівництво такої коштовної нерухомості й проведення у ній ремонтних робіт у родича фігуранта були відсутні. Тому він нібито взяв позику 100 тис. доларів США у доньки посадовця, яка є студенткою місцевого вишу. Але ці кошти посадовець в декларації не вказав.

За подібною схемою була придбана квартира у Львові площею майже 100 кв м в елітному районі. Згідно з відкритими відомостями місцевих сайтів з нерухомості орієнтовна вартість такої квартири складає понад 4 млн грн.

Посадовець ще й придбав для доньки позашляховик преміумкласу, який знов таки оформив на свого родича з численними порушеннями законодавства.

Посадовцю повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України).

Суд наклав арешти на автомобіль, квартиру та земельну ділянку з будинком в елітному районі Львова.

Фігуранта на два місяці відсторонили від посади, йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави у сумі 3 млн гривень.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив важливе для освітньої системи рішення, яке стало новим орієнтиром у тлумаченні порядку здобуття вищої освіти в Україні. У межах розгляду справи № 200/5372/24 суд сформував позицію, яка суттєво змінює підходи до переходу студентів між закладами вищої освіти та усуває нечіткість, що існувала у чинних нормативних документах.

Суд визначив, що студент, який не завершив навчання за програмою бакалавра та не отримав відповідного диплома, має законне право продовжити здобуття освіти на тому самому рівні та за тією ж спеціальністю в іншому університеті. У рішенні наголошено, що така ситуація не є повторним отриманням освітнього ступеня, а становить продовження перерваного навчального процесу, незалежно від причин, з яких попереднє навчання було припинено. Такий підхід, за логікою суду, відповідає принципу доступності освіти та забезпечує реалізацію права студента на освіту без дискримінаційних обмежень.

Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

ВС встановив:

здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

Верховний Суд:

визнав дії МОН протиправними;

зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“За п’ятий тиждень епідемічного сезону захворюваності на грип та ГРВІ (з 28 жовтня до 3 листопада) зареєстровано 110 944 випадки ГРВІ, що на 36,3% нижче епідемічного порога”, – ідеться у повідомленні.

Серед захворілих за тиждень, як вказано, – 64 997 дітей.

У порівнянні з попереднім тижнем, кількість захворілих на ГРВІ серед дорослих та дітей віком до 17 років зменшилася на 3,2% та 15,3% відповідно.

Інтенсивний показник захворюваності на ГРВІ, включно з COVID-19, становить 307,9 на 100 000 населення, що на 10,7% менше показника минулого тижня.

З 28 жовтня до 3 листопада було зареєстровано два летальних випадки серед тих, хто мав позитивний результат тесту на COVID-19.

З 30 вересня в Україні почався епідемічний сезон грипу та ГРВІ. Всього з 30 вересня до 3 листопада, за даними ЦГЗ, перехворіла 587 751 особа (1,6% від населення країни), що на 15,3% менше аналогічного періоду сезону 2023-2024 років.