Федоров оголосив про запуск 5G в Україні

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є типовим для цього періоду року.

“У нас зараз якраз процеси з північного заходу. Тому у нас надходять звідти й атмосферний фронт і досить потужний градієнт… Перепад тиску, скажімо так, великий. Тому що з боку Скандинавії у нас поле зниженого тиску. І це в його системі атмосферний фронт, який проходить через нас. А в той же час, над Європою у нас поле підвищеного тиску. І відповідно, є цей градієнт”, – сказала вона.

Говорячи про посилення вітру, синоптикиня зазначила, що 17 грудня “вже трішки він ослабне, і очікуємо, що тільки у західних областях залишиться, але там вже перший рівень, 15-20 метрів за секунду, – розповіла Птуха.

Температурні показники, за словами синоптикині, підвищуватимуться.

“Вдень +3°…+8°. Південна частина – взагалі +7°…+12°. Тобто амплітуда температури, порівняно з вихідними, теж відчутна”, – сказала синоптик.

18-19 грудня вже посилиться поле високого тиску із заходу. Відповідно, буде без істотних опадів в більшості регіонів. Лише на сході та північному сході країни можуть бути невеликий дощ та мокрий сніг.

Раніше синоптик Ігор Кібальчич зазначив, що цього тижня в Україні очікується нестійка та волога погода. Часом спостерігатиметься поривчастий вітер, а також очікуються коливання температури.

За даними Кібальчича, найближчими днями через активізацію циклонів та атмосферних фронтів з північної частини Атлантики в Україні очікується вітряна погода з періодичним снігом, мокрим снігом та дощами.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

«Щойно міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко доповів мені про затримання в Дніпрі підозрюваного у скоєнні вбивства Ірини Фаріон. Протягом цих днів над розкриттям убивства працювали сотні фахівців Національної поліції України, СБУ та інших служб. Я вдячний кожному й кожній, хто щодня додавав більше фактів до картини злочину та наближає встановлення повної правди», – написав президент.

За словами Зеленського, операція із затримання була складною і вимагала значних зусиль з боку правоохоронців. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко відзвітував про проведену роботу, підкресливши важливість злагодженої взаємодії різних служб. Наразі тривають необхідні слідчі дії та експертизи, і міністр внутрішніх справ зобов’язаний представити суспільству всі деталі справи.

19 липня Ірина Фаріон, колишня депутатка та відома мовознавиця, померла у лікарні після замаху. Вона була поранена в голову невідомим, який стріляв у неї у Львові на вулиці Масарика. Лікарі намагалися врятувати її життя, але стан Фаріон залишався критичним.

Замах на Ірину Фаріон стався ввечері 19 липня. Сусіди розповіли, що протягом тижня на вулиці Масарика бачили молодого хлопця, який міг бути причетним до злочину. Опис вбивці, наданий сусідами, допоміг правоохоронцям у розслідуванні.

За словами доньки Ірини Фаріон, Софії Семчишин, її мати планувала відпочити із сім’єю на морі. В останній день свого життя Фаріон забирала свого внука Дмитра із садочка і готувалася до поїздки.

22 липня у Львові відбулося прощання з Іриною Фаріон. Похоронна церемонія розпочалася з прощальної панахиди у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. На церемонії були присутні рідні, друзі, колеги, військові та небайдужі львів’яни. Серед них були й однопартійці Фаріон, зокрема лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок та інші колишні депутати.

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Мікропластик став невід'ємною частиною сучасного середовища, проникнувши навіть у найвіддаленіші куточки нашого життя. Крихітні пластикові частинки постійно потрапляють в організм через продукти харчування та воду, а також через повітря. Ці частинки настільки маленькі, що ми не можемо їх побачити неозброєним оком, однак вони впливають на наше здоров’я, зокрема через довготривале накопичення в організмі. Мікропластик можна знайти практично у всьому, чим ми користуємося: в упаковці для продуктів, кухонному посуді, навіть у воді, яку ми п’ємо. Нещодавні дослідження показують, що він потрапляє в їжу через пластикові поверхні або посуд з антипригарним покриттям.

Сучасні технології обробки їжі, особливо приготування на пластикових або антипригарних поверхнях, є одними з основних джерел мікропластикових часток. Коли такі матеріали нагріваються, вони вивільняють шкідливі частинки пластику, які потім потрапляють в їжу. Продукти, які містять мікропластик, включають рибу, м’ясо, овочі, яйця, хліб, мед та навіть сіль. Це особливо небезпечно, оскільки частки пластику не розпадаються в організмі і можуть впливати на різні органи, накопичуючись в тканинах і викликаючи потенційно небезпечні зміни.

Особливу загрозу становлять ультраоброблені продукти — чим складніший виробничий процес, тим більше контакту з пластиком і тим більша ймовірність забруднення. Дослідження у 109 країнах показало: сьогодні ми споживаємо мікропластику у шість разів більше, ніж у 1990 році.

Вода з-під крану не є винятком — у всіх зразках водопровідної води фіксується мікропластик. Але використання фільтрів, зокрема вугільних, може зменшити його кількість до 90%. Що гірше — додавання чаю в пластиковому пакетику може «збагатити» напій мільярдами частинок пластику.

Побут на кухні також відіграє роль: пластикові дошки, посуд, губки, блендери — усе це джерела невидимих фрагментів, які з часом зношуються та потрапляють у їжу. Навіть силікон, який вважається безпечнішим, при високих температурах здатний виділяти мікропластик.

Хоча мікропластик виявляють навіть у крові, плаценті та мозку людини, наука ще не має однозначних відповідей щодо його впливу. Ймовірно, частина частинок виводиться з організму, але їхня накопичувальна дія залишається під питанням.

Що можна зробити вже сьогодні: – відмовлятися від пошкодженого пластикового посуду; – використовувати скло, сталь або кераміку; – промивати продукти, коли це можливо; – уникати ультраоброблених страв; – використовувати фільтри для води.

Мікропластик уже став частиною нашого життя, але його присутність у нашому раціоні можна зменшити простими рішеннями — і саме з них починається контроль над невидимою загрозою.

орієнтовний обсяг (кількість слів або сторінок);

стиль (інформаційний, науковий, рекламний, емоційний, офіційний);

За даними слідства, офіцер у період з жовтня 2022 року по лютий 2025 року фактично не виконував обов’язків військової служби, проте продовжував отримувати грошове забезпечення. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів перевищує 760 тисяч гривень.

Крім того, слідчі встановили, що у червні 2024 року та лютому 2025 року обвинувачений подавав неправдиву інформацію щодо проходження лікування на денному стаціонарі нібито за рекомендацією лікаря. У зазначені періоди він перебував за межами області.

Дії колишнього командира кваліфіковано за частиною 4 статті 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах), частиною 4 статті 409 КК України (ухилення від несення обов’язків військової служби) та частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно). Його відсторонено від займаної посади.

У межах тієї ж програми за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру підполковнику — начальнику оперативного відділення штабу військової частини.

За версією слідства, з вересня 2023 року по лютий 2025 року посадовець систематично вносив підлеглого офіцера до рапортів на отримання додаткових видів грошового забезпечення та винагород. При цьому військовослужбовець фактично не брав участі у бойових діях на території Краматорського району Донецької області.

На підставі рапортів видавалися накази про щомісячну виплату додаткової винагороди у розмірі від 50 до 100 тисяч гривень. Загальна сума збитків державному бюджету склала 1,27 мільйона гривень. За інформацією прокуратури, завдану шкоду відшкодовано повністю.

Підполковнику інкримінують частину 2 статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та частину 1 статті 366 КК України (службове підроблення).

Досудове розслідування здійснювали слідчі ГУНП у Вінницькій та Донецькій областях за оперативного супроводу відповідних підрозділів.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.