Фізика, біологія та хімія перестануть бути обов’язковими для навчання учнів 10, 11 і 12 класів в українських школах

Володимир Гавриленко, більш відомий як "Гаврило", колишній заступник начальника управління Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, став об'єктом уваги Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Розслідування щодо нього було ініційоване після виявлення ознак можливого незаконного збагачення та декларування недостовірних відомостей.

Журналіст Тарас Середич повідомив, що НАЗК виявило невідповідності в деклараціях Гавриленка, які свідчать про можливі незаконні доходи на суму 25 мільйонів гривень. Це викликало серйозне занепокоєння серед громадськості та стало предметом активного обговорення в медіа.

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало ретельне розслідування, щоб з'ясувати всі обставини справи та визначити джерела походження зазначених коштів. Представники агентства наголосили на важливості дотримання законодавства всіма державними службовцями, особливо в контексті боротьби з корупцією, яка є однією з головних проблем країни.

Сам Володимир Гавриленко поки що утримується від публічних коментарів, однак його адвокати вже заявили про готовність співпрацювати з НАЗК і надати всі необхідні документи для підтвердження законності отриманих доходів. Вони також підкреслили, що вважають звинувачення необґрунтованими і впевнені у правомірності дій їхнього клієнта.

Ця справа викликала широкий резонанс у суспільстві та ще раз підкреслила необхідність посилення контролю за діяльністю державних службовців. Громадські активісти закликають до прозорості та відкритості у розслідуванні, щоб забезпечити справедливість і неупередженість.

Розслідування НАЗК триває, і його результати можуть мати значний вплив на подальшу кар'єру Володимира Гавриленка та на довіру громадськості до антикорупційних органів. Очікується, що найближчим часом будуть оприлюднені нові деталі справи, які допоможуть пролити світло на всі обставини цього інциденту.

Цей випадок є ще одним нагадуванням про важливість неухильного дотримання законодавства всіма без винятку державними службовцями та про необхідність ефективної боротьби з корупцією для побудови справедливого та прозорого суспільства в Україні.

У своїй декларації за 2021 рік Гавриленко заявив, що використовував квартиру та два паркомісця у Печерському районі Києва разом із дружиною, не вказавши їхньої вартості. Однак перевірка показала, що ці об’єкти були набуті його тестем і тещею за понад 16 мільйонів гривень, хоча їхній дохід з 1998 року склав трохи більше як 1,7 мільйона гривень. Укладання договорів від імені тещі відбувалось за довіреністю, що видавала його дружина.

Під час розслідування Гавриленко пояснив, що квартира та паркомісця були придбані тестем і тещею за кошти, що їм подарував їхній 88-річний дідусь на суму понад 20 мільйонів гривень. Додатково, дідусь, як стверджується, подарував дружині Гавриленка 5 мільйонів гривень, які також були включені до декларації як готівка (175 тисяч доларів США).

Джерелами походження цих коштів, згідно з Гавриленком, є заощадження від доходів, отриманих заробітною платою, продажу нерухомості, рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. Проте він не представив жодних документів, що підтверджували б ці операції.

Володимир Гавриленко обіймав посаду заступника начальника управління Головного управління ДПС у м. Києві у 2023 році. Попередньо у 2021 році він очолював Управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області.

Після звільнення з посади у 2023 році Володимир Гавриленко виїхав до США, де з листопада 2023 року проживає, орендуючи житло, вартість та площу якого він також не вказав.

Після початку повномасштабної війни Україна зосередила значні ресурси на зміцненні власної обороноздатності, одночасно поступово відновлюючи експорт військової продукції. Уже у 2025 році держава може поставити на зовнішні ринки озброєння та пов’язані послуги на кілька мільярдів доларів. Про це повідомив заступник секретаря Рада національної безпеки і оборони України Давид Алоян в інтерв’ю Reuters.

За його словами, на початку місяця спеціальна державна комісія, що під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість поданих заявок від українських виробників. Це рішення стало важливим сигналом для міжнародних партнерів про готовність України поступово повертатися до активної участі у глобальному ринку оборонної продукції.

Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.