Головного підрядника “Великого будівництва” Юрія Бойка звільнили від кримінальної відповідальності

В українському інформаційному просторі виникла резонансна ситуація, пов’язана з діяльністю онлайн-проєкту «Буськ онлайн» у соціальній мережі Facebook. На сторінці регулярно з’являються публікації, які мають ознаки дискредитації військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На це публічно звернув увагу журналіст і чинний військовослужбовець 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Вахтанг Кіпіані.

Він наголосив, що подібний контент підриває довіру до Сил оборони, формує негативне ставлення до військових і може мати ознаки інформаційної шкоди в умовах воєнного стану. У своєму зверненні Кіпіані закликав Службу безпеки України, Національну поліцію та голову Львівської обласної військової адміністрації дати належну оцінку діяльності сторінки та перевірити викладені факти.

На сторінці було опубліковане відео конфлікту між перехожими та військовослужбовцями ТЦК у Львові з образливими коментарями на адресу військових. У дописі, серед іншого, йшлося: «У Львові дегенерати, що офіційною мовою називається ТЦК та СП, продовжують відловлювати людей…».

Вахтанг Кіпіані наголосив на ризиках такої діяльності, зазначивши, що діловод військової частини має доступ до чутливої інформації про особовий склад, відрядження та розташування підрозділів, і така поведінка може становити загрозу національній безпеці.

Сторінка «Буськ онлайн» має понад 30 тисяч підписників. Контактний номер для коментарів відмовився відповідати на дзвінки журналістів.

Окрім військової служби, Володимир Типило є співвласником фірми «Волко», що займається оптовою торгівлею залізними виробами та опалювальним обладнанням, а також засновником благодійного фонду «Фундація небайдужих», зареєстрованого у 2020 році у Буську.

Ситуація викликала широкий резонанс і питання щодо контролю та реагування командування та контррозвідки на дії військовослужбовців у соцмережах.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зі статті 77 КК України прибрали частину 2, яка дозволяла конфіскацію майна за корупційні злочини навіть у разі звільнення від покарання за умовами угоди зі слідством. Тобто тепер корупціонери можуть уникнути не лише тюрми, а й втрати незаконно нажитих активів.

Законопроєкт, підписаний Президентом, передбачає внесення змін не лише до КК, але й до інших законодавчих актів, включаючи позбавлення державних нагород за пропаганду держави-агресора чи інші антиукраїнські дії. Однак саме цей пункт, що стосується конфіскації, став найсуперечливішим.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що ухвалені зміни — це “зрада” та захист інтересів корупціонерів. Він висловив сумнів у тому, що Президент є справжнім автором законопроєкту, та зауважив, що його колишня партнерка, депутатка Анастасія Радіна, лобіювала ці зміни.

Анастасія Радіна, колишня керівниця адвокаційних програм Центру протидії корупції, була серед тих, хто голосував за цей законопроєкт. Її минуле як активної антикорупціонерки викликає іронію в контексті теперішнього голосування. Радіна, яка раніше працювала над створенням Вищого антикорупційного суду, тепер стала фігуранткою звинувачень у сприянні корупціонерам.

Експерти вбачають у цих змінах спробу захистити незаконно нажите майно корупціонерів від вилучення на користь держави. Це може підірвати довіру до України з боку міжнародних партнерів, які підтримували боротьбу з корупцією та вимагали жорсткіших заходів проти злочинців.

Шабунін навіть назвав це “киданням європейців”, адже такі зміни суперечать задекларованій боротьбі з корупцією, яку підтримували донори та західні партнери України.

22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо директора комунального підприємства, яке здійснює спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. Суд підтримав позицію слідчих органів та обрав найсуворіший із передбачених законом запобіжних заходів.

Йдеться про керівника КП «СМЭП» — підприємства, що забезпечує функціонування та обслуговування елементів дорожньої інфраструктури, зокрема технічних засобів організації дорожнього руху. За інформацією, озвученою під час судового засідання, сторона обвинувачення наполягала на необхідності ізоляції посадовця на період досудового розслідування, мотивуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання встановленню істини у справі.

У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

Колишній заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександр Кацуба офіційно увійшов до складу співвласників ТОВ «Надра-Геоінвест» — однієї з найбільших приватних компаній у сфері газовидобутку в Україні. На початку 2026 року на нього було переоформлено 50% корпоративних прав підприємства. Раніше ця частка належала його колишній дружині Тетяні Гузенко, що було зафіксовано у відповідних реєстраційних документах.

Другим співвласником «Надра-Геоінвесту» залишається Олександр Гузенко, який разом із новим партнером бере участь у стратегічному управлінні компанією. Таким чином, структура власності підприємства набула більш чіткого та прозорого формату, що може позитивно вплинути на подальший розвиток бізнесу та інвестиційну привабливість.

Водночас компанія фігурує у кримінальному провадженні Служби безпеки України №22022000000000540. Розслідування ведеться за статтями, що стосуються державної зради, сприяння державі-агресору та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. За версією слідства, керівники та засновники компанії могли вступити у змову з метою здійснення фінансових операцій із ризиковими контрагентами, а також поставок товарів до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Всі ці твердження наразі перевіряються в межах досудового розслідування.

Експерти ринку пов’язують переоформлення частки на Олександра Кацубу з юридичними ризиками, які виникли для колишньої власниці активу. За оцінками фахівців, блокування банківських рахунків Тетяни Гузенко у зв’язку з кримінальним провадженням могло створити загрозу для управління компанією та розподілу дивідендів. У такій ситуації переоформлення корпоративних прав дозволяє зберегти операційний контроль і захистити активи.

Історія «Надра-Геоінвест» бере початок із періоду державно-приватного партнерства у 2007 році та включає кілька змін власників, участь структур, пов’язаних із колишніми високопосадовцями, а також використання офшорних компаній. Сьогодні підприємство володіє значним портфелем ліцензій і генерує мільярдні доходи, залишаючись одним із ключових гравців приватного газового ринку України.

На тлі триваючого слідства та фінансових обмежень для окремих фігурантів Олександр Кацуба офіційно став співвласником компанії і формально контролює частку, що приносить значні дивіденди.