Групу прокремлівських агітаторів затримали у Києві

46-річна телеведуча Маша Єфросиніна привернула увагу шанувальників не лише стильними чорно-білими фотографіями, а й глибоким особистим дописом, який вона опублікувала в своєму Instagram. На знімках зірка позує в елегантному образі: шкіряний топ, коротка шубка та куртка, що підкреслюють її струнку фігуру, а також смілива поза, що випромінює впевненість і рішучість. Однак, як зазначила сама телеведуча, ці кадри — лише фон до важливої теми, яку вона порушила у своєму тексті.

Основна думка посту стосується того, що сучасне суспільство все більше втрачає здатність до критичного мислення. Маша Єфросиніна висловила своє занепокоєння з приводу поверхневого сприйняття інформації, яке стало нормою в епоху соціальних мереж та швидких новин. Вона зазначає, що таке спрощене розуміння реальності веде до маніпуляцій, підриву важливості глибокого аналізу і, в кінцевому підсумку, до формування спільнот, які живуть у своєрідній "інформаційній бульбашці". Це призводить до того, що люди починають сприймати світ через стереотипи та емоційні реакції, не звертаючи увагу на важливі факти.

«Небажання людей критично мислити… Поверхневе сприйняття інформації веде до примітивного розуміння світу, а далі — до агресії як способу захистити психіку», — написала ведуча.

Другою рисою, яка викликає у неї відторгнення, Маша назвала фамільярність. Йдеться про ситуації, коли незнайомі люди одразу переходять на «ти» або дозволяють собі торкатися співрозмовника:

«Багато хто вважає миттєвий перехід на “ти” чи хлопання по плечу ознакою дружності. А я бачу в цьому порушення психічних кордонів», — додала вона.

Третім пунктом у своєму «антисписку» Єфросиніна виділила безкарність зла, яка, за її словами, особливо болісно проявляється під час війни:

«Ми живемо у найжахливішому “реаліті”, де світ спостерігає за злочинами у прямому ефірі».

Публікація одразу викликала хвилю відгуків. Шанувальники ведучої дякують їй за щирість і силу, називаючи Машу «прикладом сучасної жінки, яка поєднує красу і глибину». У коментарях користувачі пишуть: «Мрію і мотивуюсь бути схожою на тебе!», «Сильна, розумна, справжня».

Єфросиніна вже не вперше піднімає важливі соціальні теми через особисті дописи. У час, коли публічні люди дедалі частіше обмежуються розважальним контентом, її слова стали нагадуванням: думати критично, поважати кордони інших і не миритися зі злом — це основи людяності, які потребують голосу навіть у соцмережах.

Ключові елементи військового обліку:

Офіс Президента на чолі з Андрієм Єрмаком готує масштабну стратегію залучення коштів до державного бюджету через активи олігархів, здобуті внаслідок корупційних схем у період незалежності України. Як повідомляє джерело, досвід кримінальних справ проти Ігоря Коломойського, який наразі перебуває під вартою, може стати моделлю для подальших дій держави.

Зокрема, Банкова доручила силовикам активізувати роботу над кримінальними справами, що стосуються Ріната Ахметова, та підготувати план подальших дій на 2024 рік. За задумом Офісу Президента, цей крок допоможе наповнити бюджет і частково компенсувати скорочення зовнішньої фінансової допомоги.

Одним із об’єктів державного інтересу, окрім обленерго, є гірничо-металургійний комплекс Ахметова, який, попри війну, продовжує приносити олігарху значні прибутки. Протидія та активізація слідства щодо Ахметова є частиною загального курсу ОП на економічну стабільність шляхом контрольованої націоналізації.

Не так давно виявлені розбіжності між задекларованими доходами та реальним майновим станом родини начальника Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Артема Антощука стали темою публічних обговорень. Офіційно пан Антощук задекларував річний дохід у розмірі близько 170 тисяч гривень — сума, яка виглядає скромною навіть для середнього державного службовця. Однак майновий стан його родини викликає серйозні сумніви, адже сума активів, якими володіє його сім’я, явно не відповідає такій скромній заробітній платі.

Згідно з інформацією, на ім’я родини Антощука записано кілька значних об’єктів нерухомості та інших активів. До них належать київська житлова нерухомість, офісне приміщення в самому центрі столиці, понад пів гектара землі в Київській області та недобудований житловий будинок. Крім того, родина володіє валютними заощадженнями та автомобілем преміум-класу, що також виглядає вражаюче на фоні скромних доходів.

Окрему увагу привертає епізод із продажем автомобіля у 2016 році за 780 тисяч гривень, який з’являється у декларації, але не фігурує в попередніх звітних періодах. Така невідповідність виглядає не як технічна помилка, а як потенційний спосіб легалізації коштів із незрозумілим походженням.

На тлі майнових питань показовою є і службова діяльність Антощука в Одесі. Саме за період його керівництва районним управлінням поліції правоохоронні органи фактично самоусунулися від реагування на незаконну забудову прибережних територій. Очевидні порушення земельного та містобудівного законодавства не трансформуються у результативні кримінальні провадження, що дозволяє забудовникам роками працювати без реального ризику притягнення до відповідальності.

Схожа ситуація спостерігається і в сфері бюджетних закупівель. Заяви про завищення вартості робіт, фіктивну конкуренцію та змови між замовниками і підрядниками в Одесі або не реєструються належним чином, або надовго «зависають» без активних слідчих дій. Це створює стійке враження не хаотичної неефективності, а керованої бездіяльності з боку правоохоронних органів.

Подібна модель поведінки вже з’являлася у біографії Антощука раніше. Під час роботи на посаді керівника Управління захисту економіки він опинився в центрі гучного скандалу в Херсоні. Тоді виконувачка обов’язків керуючого справами міської ради публічно заявила, що саме Антощук пропонував «дерибанити» міський бюджет спільно.

У сукупності майнові невідповідності та системна службова «сліпота» до корупційних схем формують образ керівника, для якого поліція виглядає не інструментом захисту закону, а механізмом прикриття домовленостей і збереження статус-кво.

Уважний настановник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія", генерал-полковник Олександр Тарнавський, із занепокоєнням сповістив про наступну хвилюючу динаміку на Авдіївському напрямку, де російські війська активно проводять перегрупування та підтягують резерви. Із цим повідомленням варто враховувати, що за останні дні українські захисники стикалися з 19 нападами противника у різних секторах фронту. Російські війська, які зазнали значних втрат, тепер знову активно масштабують свою діяльність, включаючи і використання авіації. Проте українські війська виявляють непохитність та активно реагують: вони посилюють оборону, введенням нових підрозділів та створенням додаткових вогневих точок. Ці заходи — частина стратегічної відповіді на недавнє виведення українських військ з Авдіївки, оголошене головокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським 17 лютого. Українські війська зміцнили свої позиції на нових рубежах, готуючись до можливих атак. Українські війська, враховуючи потенційні ризики, вважають, що російські сили можуть використовувати захоплену територію як базу для подальших атак, включаючи можливу експансію на півночі, зокрема в районі Куп'янська. Розвідка Великої Британії також висловила припущення, що Росія може намагатися розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки в найближчі тижні, здійснюючи поступову агресію в цьому регіоні.

У звіті про ситуацію на Авдіївському напрямку військових дій відображено активні дії російських військ, спрямовані на перегрупування та підтягання резервів. Зазначено, що українські захисники успішно відбили 19 атак противника, однак російські сили продовжують підсилювати свою присутність, зокрема за допомогою авіації. Українські війська активно реагують на цю ситуацію, зміцнюючи свої оборонні позиції та підсилюючи їх новими підрозділами. Виведення українських військ із міста Авдіївка викликало необхідність зміцнення оборони на нових рубежах. Також у висновках вказано на можливість російської експансії та поступової агресії в регіоні, в тому числі на північному напрямку в районі Куп'янська.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.