Хабарі у коробках з-під кави: у ДБР розкрили корупційну вертикаль пробації

На Запорізькому напрямку фіксується помітне загострення ситуації: російські війська скоротили дистанцію до Гуляйполя — важливого оборонного вузла, який ще у 2022 році відіграв ключову роль у стримуванні масштабної російської навали та не допустив прориву в бік Запоріжжя. Місто, що стало символом стійкості, знову опинилося в зоні підвищеної загрози через активізацію наступальних дій противника.

За оперативними даними, окупаційні підрозділи просунулися вперед на 10–12 кілометрів протягом останніх тижнів, скоротивши відстань до міста до приблизно 4–5 кілометрів. Таке зміщення лінії фронту створює додатковий тиск на українську оборону та вимагає перегляду логістичних рішень. Водночас противник, за оцінками українських військових, намагається уникати прямого штурму Гуляйполя, концентруючись на загрозі перерізання основних шляхів постачання.

На початку жовтня російські війська зав’язали важкі бої за Успенівський плацдарм на річці Янчур, і, попри опір українців, їм вдалося захопити кілька населених пунктів. Через це ЗСУ тимчасово відійшли з деяких сіл, щоб не опинитися в оточенні, і розташувалися на більш вигідних рубежах.

Аналітики зазначають, що прямий штурм Гуляйполя наразі малоймовірний. Найімовірніше, росіяни продовжать обстрілювати місто та логістичні шляхи, застосовуючи артилерію та безпілотники. Однак Гуляйполе має водну перешкоду – річку Гайчур, що ускладнює форсування для ворога.

Українське командування запевняє, що просування росіян на цьому напрямку загалом зупинено. Ситуація на Гуляйпільському, Олександрівському та Новопавлівському напрямках стабілізована, а подальше просування ворога обмежене.

До війни у місті проживало близько 16 тисяч людей, зараз залишилося лише близько 500. Наприкінці вересня 2025 року президент Володимир Зеленський надав Гуляйполю почесне звання «місто-герой».

У Києві правоохоронні органи припинили діяльність керівниці однієї з громадських організацій, яку підозрюють в організації корупційної схеми, пов’язаної з ухиленням від військового обліку. За даними слідства, жінка налагодила механізм, що дозволяв чоловікам призовного віку за грошову винагороду уникати виконання обов’язків, передбачених чинним законодавством у період воєнного стану.

Як встановили правоохоронці, фігурантка пропонувала «послуги» з оформлення статусу непридатності до військової служби. Ключовим елементом схеми було проходження військово-лікарської комісії з наперед визначеним результатом. Вартість такого «вирішення питання» становила близько 10 тисяч доларів США з однієї особи. Клієнтам обіцяли повний супровід — від консультацій до впливу на ухвалення медичних висновків.

За даними слідства, 41-річна мешканка Київської області запевняла військовозобов’язаних, що має зв’язки з однією зі столичних медичних установ і може організувати «потрібні» довідки та медичні висновки. Зокрема, вона пропонувала оформити стаціонарне обстеження та лікування, після чого чоловікам мали видати документи про непридатність до служби з подальшим виключенням з військового обліку.

Свої послуги підозрювана оцінила у 10 тисяч доларів. Частину суми — 4 тисячі доларів — вона отримала як аванс під час особистої зустрічі з одним із клієнтів.

Протиправну діяльність задокументували слідчі столичного главку поліції спільно з оперативниками Управління стратегічних розслідувань у Києві під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Жінку затримали в порядку статті 208 КПК України під час передачі коштів.

Їй повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за попередньою змовою групою осіб.

У разі доведення вини фігурантці загрожує до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскація майна.

Ішемічна хвороба серця залишається однією з провідних причин смертності серед чоловіків і жінок у світі, про що свідчать дані Британського фонду серця. Фахівці наголошують, що розвиток серцево-судинних проблем часто пов’язаний не лише з віком чи спадковістю, а й із повсякденними діями, які здаються незначними. Кардіологиня Сана Садоксаї звертає увагу на поширену ранкову звичку, яка може запускати небезпечні процеси в організмі.

За її словами, ризик починає зростати одразу після пробудження, коли людина тривалий час залишається без руху. Типова ситуація виглядає так: після сну багато хто одразу тягнеться до телефону, проводить кілька хвилин або навіть десятків хвилин у сидячому положенні, а потім поспішає з дому, не давши тілу можливості «увімкнутися». Така пасивність підтримує стан підвищеного запалення, що негативно впливає на обмін речовин.

Ранкова активність упродовж 5–7 хвилин, включно зі швидкою ходьбою, розтяжкою або дихальними вправами, покращує кровообіг, активує метаболізм та стабілізує рівень цукру в крові, що захищає серце.

Симптоми серцевого нападу (інфаркту міокарда) включають:

біль або дискомфорт у грудях (тиснення, стискання, важкість);

біль у руках, щелепі, шиї, спині або животі;

запаморочення, надмірне потовиділення, задишка;

нудота, тривога, схожа на панічну атаку;

кашель або хрипи.

Щоб зменшити ймовірність інфаркту, експерти рекомендують:

відмовитися від куріння та підтримувати здорову вагу;

дотримуватися збалансованого харчування з високим вмістом клітковини, цільнозерновими продуктами та не менше п’яти порцій фруктів і овочів на день;

регулярно займатися фізичними вправами: щонайменше 150 хвилин помірних аеробних навантажень на тиждень.

Ранкова активність і правильні звички можуть значно знизити ризик серцевих нападів і зберегти здоров’я серця на довгі роки.