Харківська лікарня №25 витратила понад 20 млн грн на ремонти із завищеними цінами

Проведення фортифікаційних робіт на запорізькому напрямку, згідно з прямими вказівками Президента, стало головною метою для нового голови Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА), Івана Федорова. Однак, виявилося, що інформація про компанії, що залучені до цих робіт, вважається не державною, а корупційною таємницею, особливо щодо самого Івана Федорова. Наші джерела в ЗОВА підтверджують, що для здійснення фортифікаційних заходів в запорізькому напрямку залучалися дві мелітопольські компанії: ТОВ "МЕЛСІТІ" та ТОВ "ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКВІ-БУД", ймовірно, пов'язані з самим Федоровим. Під час його мерування у Мелітополі ці компанії часто перемагали на міських тендерах та були зв'язані з корупційними скандалами. Федоров намагався приховати назви цих компаній, а також завищував ціни на придбання матеріалів для фортифікаційних робіт, як, наприклад, "зубів дракона". Ці збільшені витрати незаконно виплачувалися з бюджету. Варто відзначити, що Федоров і його співучасники здійснили купівлю промислової площадки для виробництва цих матеріалів та продавали їх через підконтрольні компанії за завищеними цінами. Призначення Федорова на цю посаду призвело до збагачення його оточення за рахунок державних коштів.

Наразі виявлено, що Іван Федоров фактично мешкає у резиденції екс-губернатора Запорізької області, Віталія Туринка, але цю інформацію він "випадково" забув включити до своїх звітів перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Проте, він не "випадково" виявив велику щедрість щодо самого Туринка, надаючи йому тендер на будівництво взводних опорних пунктів у Тарасенко. Зауважимо, що Тарасенко був заступником Туринка та вважається його близьким співробітником.

У вищезгаданій статті виявлено серйозні підозри щодо дій Івана Федорова, голови Запорізької обласної військової адміністрації. Федоров підозрюється в корупційних схемах, пов'язаних з фортифікаційними роботами та укладенням невигідних контрактів з афілійованими компаніями. Крім того, виявлено його зв'язки з екс-губернатором області, Віталієм Туринком, що свідчить про можливу взаємну підтримку та корупційні схеми. Нагально потрібне ретельне розслідування цих фактів та вжиття відповідних заходів для запобігання подальшій корупції та збереження довіри громадян до державних інституцій.

Командні зміни в київських комунальних підприємствах, зокрема в стратегічно важливому «Київпастрансі», продовжують викликати широкий резонанс. Після відставки колишнього керівника Дмитра Левченка, який був замішаний у низці корупційних скандалів, нові призначення знову стали об'єктом пильної уваги. Одним з найбільш загадкових, але водночас і важливих фігур у цих процесах є Сергій Білий — новопризначений заступник генерального директора підприємства та керівник автостанції «Видубичі».

Журналісти проєкту «В тіні каштана» вирішили детально розібратися в особистості Білого, його кар’єрі та зв'язках, що неминуче призвело до відкриття нових аспектів його біографії. Хоча Білий не є публічною особою в традиційному сенсі, його роль у системі комунального транспорту Києва далеко не обмежується суто технічними або адміністративними функціями.

Дружина – Олена – проживає в Україні, активна в Instagram, де публікує фото з Одеси, Києва та європейських подорожей родини. За останні два роки сім’я відвідала Швейцарію, Італію, Швецію, Польщу та Лондон.

Попри посаду у комунальному секторі, Сергій Білий не декларує дорогого майна. Натомість усе оформлено на його дружину:

квартира у Дніпрі (70 м²)

квартира у Києві (85 м²), придбана у 2013 році за понад 500 тис. грн, що тоді дорівнювало лише 75 тис. доларів

три автомобілі: Hyundai Sonata (2015), Toyota Avensis (2012) та Infiniti Q50 (2018)

За декларацією, дружина за рік заробила лише 77 тис. грн (приблизно 6,5 тис. грн на місяць), але саме вона придбала авто на суму понад мільйон гривень під час повномасштабної війни.

Олена Біла офіційно працює в ТОВ «Рєалтрейд», що входить до корпорації S.Group колишнього народного депутата Сергія Рибалки. Ця група фігурує у справі про ухилення від сплати податків на 145 млн грн та спроби заволодіння коштами АТБ-Маркет. Сам Білий і Рибалка — земляки та колишні політичні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка.

Після призначення в «Київпастранс» Білий подав дві декларації з різницею у 8 днів — і саме ці документи привернули увагу НАЗК.

У першій було вказано 140 тис. доларів готівки у дружини і 200 тис. грн позики третій особі — Олександру Лук’яненку.

У другій — уже 145 тис. доларів позики від імені самого Сергія, без згадки про дружину.

Лук’яненко, як виявилось, теж працює у «Київпастрансі» — начальником служби утримання рухомого складу. Ця фінансова міні-драма з позиками і кешем залишає запитання про реальне походження коштів.

Сергій Білий — людина, яка керує одним із ключових транспортних вузлів столиці та має вплив на грошові потоки підприємства. Та замість гучних реформ — тиша, замість прозорості — заплутані декларації. Чи стане він символом оновлення «Київпастрансу», чи новим героєм корупційного скандалу — питання часу.

У лютому 2023 року Державне бюро розслідувань виявило факт зловживань голови Податкової служби Києва, Оксани Датій, яка причетна до оборудок на суму багато мільйонів. Під час обшуків у неї виявили записки з бажаннями отримати 1 мільйон доларів, шубу та подорожі. Пройшов рік, і справа почала потроху забуватися. Більше того, жінка навіть судилася за те, щоб її поновили на посаді, паралельно пишучи книгу про етикет, і навіть не задумуючись про відповідальність за схеми, в яких фігурували суми в десятки мільярдів гривень. Проте це стало можливим завдяки впливовим "кураторам" Оксани Датій, які мають сильний вплив на роботу Податкової служби. Ці "куратори" — колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець, а також їхній компаньйон із "Опозиційної платформи – За життя", Ігор Абрамович. Після розслідування "Батальйону Монако" їх прізвища стали відомі широкій громадськості, адже їх помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти розкрили, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі. Це розслідування спонукало Державне бюро розслідувань відкрити справу щодо законності перетину кордону всіх учасників "Батальйону Монако", але за рік жодних новин про це не надходило. Однак обговорення про те, як Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, не припинялися. Після затримання та обшуків Оксани Датій, у Верховній Раді відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії з питань корупції в Державній податковій службі. На ньому окремо вислухали журналіста Юрія Бутусова, який з числових даних пояснив, які незаконні схеми приносять найбільший прибуток податківникам. За його словами, однією з основних схем є блокування податкових накладних, що призводить до повної зупинки діяльності підприємств. Розблокувати їх можна тільки за умови отримання хабара. Ця схема застосовується майже до половини всіх зареєстрованих компаній, що перебувають під контролем Податкової служби. Ще одна схема пов'язана з департаментом акцизів, який за останній час відзначився широкою активністю. Саме в цьому контексті Бутусов назвав прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній скандал, пов'язаний з ім'ям Ігоря Купранця, відбувся ще в часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували незаконне збагачення, причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, та постійне виживання бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції схожий на скандальний "відділ К" в СБУ. Обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, але насправді ми можемо тільки згадати, як Демчин з СБУ записував свої квартири, машини та статки на свою дружину. Купранець працював у МВС з кінця 90-х і вважається "ідейним засновником Департаменту захисту економіки", як пафосно заявляє його сторінка у Вікіпедії. Проте, працюючи в міністерстві до 2019 року, він запам'ятався лише незадекларованими автомобілями, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини в Чорнобильській зоні. За даними ЗМІ, Купранець за часів роботи в МВС зблизився з Сергієм Вязмікіним, який був його начальником. У "Департаменті кошмарів бізнесу", як його жартівливо називають, вони встигли створити непогану базу підприємств, які продовжують "кормити". У 2019 році до їхнього угруповання приєднався ще один член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його запрошував голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев. Приблизно в цей час тріо переключилося на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Щодо нелегального алкоголю, ситуація також надзвичайно напружена. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов'язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна, Оксана, походить з заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ "Перша українська аграрна компанія", на яку зареєстрований Mercedes, яким колишній поліцейський переміщується по Монако. А її батько керує "Бердичівською солодовою компанією", великим виробником солоду. Чи потрібно говорити, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем з Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з Російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство згадується в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випасти з податкової теми після скандального звільнення Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є свої люди в системі. Зокрема, згідно з декларацією, поданою в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. Раніше вона займала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва. У Абрамовича також є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС вона працює давно, і навіть мала можливість працювати на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював Олександр Клименко.

Щодо Гетманцева, то з ним прослідковується певна тенденція до дружби з ворогами. Справа в тому, що він три скликання поспіль був помічником "регіонала" Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ Росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО Росії Миколою Патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що може радити така особа нинішньому "Слузі народу" Данилу Гетманцеву, навіть важко уявити.

Згадуючи прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам, депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький викликає увагу до проблеми, яка, на його думку, залишається недостатньо висвітленою. "На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон 'Монако'... Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету", — заявив він ще в грудні 2022 року.

Ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах та шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця, а також їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича, не можуть залишатися непоміченими. Усі ці факти засвідчують, що ситуація має серйозні наслідки. Правоохоронні органи повинні ретельно розглянути всі аспекти цього питання і вжити необхідних заходів для розкриття можливих незаконних дій.

Зрозуміло, що обговорення цієї теми викликає великий інтерес, але важливо пам'ятати про обережність у висновках. Недостатня увага до цих питань може призвести до продовження корупційних схем та збагачення осіб, які можуть мати зв'язки з країною-агресором. Тому важливо продовжувати ретельно досліджувати цю ситуацію та забезпечувати прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур.

У вищезгаданій статті обговорюються можливі корупційні схеми, пов'язані з акцизними товарами, а також вказується на імовірну причетність до них осіб, таких як Вязмікін, Купранець та Абрамович. Депутат Мар'ян Заблоцький висловлює занепокоєння стосовно недостатньої уваги Податкової служби до певних фабрик та можливих порушень, що пов'язані з цими особами.

Важливою є увага до цих питань з боку правоохоронних органів, адже існуючі обговорення та чутки свідчать про можливі серйозні порушення та корупційні дії. Прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур є критичними для запобігання подібним схемам та забезпечення законності та справедливості в оподаткуванні та бізнес-процесах.

Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, звертається до українців з важливим закликом: розглянути довгострокове перебування в Німеччині, водночас враховуючи потенційне повернення до рідної країни після завершення війни. Шнайдер підкреслює, що відновлення України після конфлікту багато в чому залежатиме від повернення працездатного населення, яке відіграє ключову роль у відбудові економіки та інфраструктури.

Експерт зазначає, що в рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається, особлива увага приділяється підготовці до можливого повернення. Вони закликають українців, які нині перебувають у Німеччині, ретельно оцінити свою ситуацію і перевірити, чи підпадають вони під критерії для отримання більш стійкого статусу. Це дає змогу не лише забезпечити стабільність на тривалий період, а й залишатися гнучкими у разі, якщо ситуація на батьківщині зміниться на краще.

Нині українці в Німеччині можуть: • залишатися під тимчасовим захистом або• подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.