Інструктор автошколи у Києві вимагав 14 тисяч за «успішний» іспит

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №14025, що стосується автоматичного обміну інформацією про доходи громадян, отриманих через цифрові платформи. Законопроєкт, ініційований народним депутатом Данилом Гетманцевим, передбачає значні зміни в механізмах оподаткування для користувачів таких платформ, як OLX, Prom, Bolt, Glovo, Rozetka та інших популярних сервісів, на яких громадяни мають можливість заробляти.

Згідно з новими нормами, між податковими органами різних країн буде налагоджено автоматичний обмін інформацією про доходи, які громадяни отримують через онлайн-майданчики. Це дозволить суттєво покращити контроль за оподаткуванням таких доходів, які, через свою специфіку, часто залишаються поза увагою фіскальних органів. Зокрема, обмін даними дозволить здійснювати ефективніше стягнення податків з осіб, які отримують доходи через інтернет-торгівлю, послуги таксі чи доставку товарів, не декларуючи їх належним чином.

Законопроєкт одночасно вводить податкові правила для фізосіб, які заробляють через платформи. Передбачено податкову пільгу: продажі товарів через майданчики на суму до 2000 євро на рік не обкладатимуться податком. Це означає, що одноразові або незначні продажі побутових речей залишаться поза оподаткуванням.

Якщо річний дохід перевищить поріг пільги, платники мають задекларувати прибутки. Для фізичних осіб-платників, які виконують низку умов, встановлено знижену ставку ПДФО до 5%. Перелік умов включає: відкриття окремого банківського рахунку для надходжень із платформ та розрахунків лише через нього; відсутність статусу самозайнятості та найманих працівників; річний дохід не вище 834 мінімальні заробітні плати (прибл. 6,7 млн грн); і відсутність торгівлі підакцизними товарами. За інших умов діятиме загальна ставка ПДФО 18%.

Міністерство фінансів визначає коло осіб, яких стосуватимуться нові правила: водії сервісів таксі (Bolt, Uklon, Uber), кур’єри служб доставки (Glovo, Zakaz.ua), фрилансери і виконавці завдань через платформи типу Kabanchik.ua, а також продавці на онлайн-майданчиках (OLX, Prom, Rozetka). Крім того, проєкт дозволяє використовувати особистий поточний рахунок для операцій, якщо протягом року через платформу здійснено не більше трьох продажів на суму до €2000.

Данило Гетманцев підкреслив, що ухвалення законопроєкту наблизить українське податкове законодавство до норм ЄС та ОЕСР і сприятиме прозорості: “Цей документ наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність — це ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами”. При цьому Державна податкова служба України щороку отримуватиме від партнерів дані про доходи українців із цифрових платформ і передаватиме інформацію про іноземних резидентів іншим країнам.

Наступні кроки — розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради та узгодження технічних деталей його впровадження: як саме відбуватиметься обмін даними, яким чином платники декларуватимуть доходи, і які інформаційні інструменти будуть доступні для користувачів платформ. Учасники ринку та самі платформи матимуть час підготуватися до нових правил, які торкнуться мільйонів українців, що заробляють через цифрові сервіси.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.