Керівник КМВА вимагає звільнення фігурантів земельної корупції в Києві

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російський диктатор Володимир Путін міг безпосередньо стояти за витоком інформації для агентства Bloomberg або ж особисто схвалити його. Йдеться про повідомлення щодо намірів Кремля активізувати удари по українській енергетичній системі та інших об’єктах критичної інфраструктури.

Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

посіяти страх серед українців напередодні зими;

підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

«Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.

Сергій Іванина, який раніше обіймав посаду начальника другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після свого звільнення оприлюднив декларацію, що привернула увагу громадськості. У документі зазначено значні суми готівки в іноземній валюті, які з'явилися в нього після завершення служби на державній посаді.

Згідно з офіційно поданою декларацією, колишній посадовець задекларував наявність великих обсягів готівкових коштів у різних валютах. Це стало темою численних обговорень у медіа та серед громадськості, адже розмір цих сум викликає запитання щодо джерел їх походження. Однак, сам Іванина не надав чітких пояснень щодо цих фінансових активів, що лише підсилює інтерес до ситуації.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

Сьогоднішній день поєднує одразу кілька міжнародних, професійних і символічних дат, а також нагадує про події, що мали помітний вплив на розвиток суспільств, держав і світоглядів. У календарі він займає особливе місце, адже поєднує тему духовних цінностей, історичних уроків і сучасних викликів, з якими стикається людство.

У світі цього дня відзначають Всесвітній день релігії. Його щороку проводять у третю неділю січня за ініціативи Міжнародної громади бахаї, починаючи з 1950 року. Основна ідея цієї дати полягає у підкресленні спільних моральних і духовних основ різних релігійних традицій, а також у заохоченні міжрелігійного діалогу. Свято покликане нагадати, що віра може бути не джерелом розбрату, а підґрунтям для взаєморозуміння, поваги та мирного співіснування.

Також 18 січня відзначають Всесвітній день снігу. Свято започаткувала Міжнародна федерація лижного спорту (FIS) для популяризації зимових видів спорту та активного способу життя серед дітей і молоді. У багатьох країнах цього дня проводять спортивні заходи, відкриті тренування та сімейні зимові фестивалі.

Крім того, 18 січня неформально відзначають День технічного обслуговування. Це професійна дата фахівців, які відповідають за справність техніки, обладнання та інфраструктури в різних галузях — від промисловості до ІТ та транспорту.

За церковним календарем 18 січня віряни вшановують пам’ять святих Афанасія і Кирила, архієпископів Олександрійських. Святий Афанасій був одним із найвизначніших отців Церкви та рішучим захисником православного вчення у боротьбі з аріанством. Святий Кирило Олександрійський також відіграв ключову роль у формуванні християнського богослов’я, обстоюючи вчення про Ісуса Христа як істинного Бога і істинну Людину.

18 січня залишило помітний слід і в історії. Саме цього дня 1535 року іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував місто Ліма в Перу. У 1654 році в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій ухвалили рішення про протекторат Московського царства над Гетьманщиною. У 1778 році Джеймс Кук відкрив для Європи Гавайські острови, а в 1918 році в Києві було ухвалено рішення про створення Студентського куреня Січових стрільців.

Серед подій новітньої історії — заснування футбольного клубу «Карпати» у 1963 році, перший успіх гурту The Beatles в американському хітпараді у 1964-му, а також трагічні події 2023 року, коли внаслідок катастрофи гелікоптера ДСНС у Броварах загинули люди. Ця трагедія стала однією з найболючіших сторінок сучасної української історії.

У Дніпропетровській області правоохоронці викрили керівницю одного з відділів «Центру пробації», яку підозрюють у вимаганні значної суми коштів у пораненого захисника України. За версією слідства, посадовиця намагалася скористатися складним станом військовослужбовця та пообіцяла за винагороду посприяти його звільненню з лав Збройних сил.

Йдеться про військового, який тривалий час перебував на передовій і виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту. Унаслідок служби він зазнав трьох контузій і після цього був направлений на проходження військово-лікарської комісії. Стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився, однак, попри наявні медичні показання, процес визнання його непридатним до подальшої служби затягувався.

Військовий розповів про ситуацію знайомому, який запропонував звернутися до своєї подруги, яка могла «допомогти». Жінка відкрито заявила, що бойовий досвід і поранення «нічого не варті», і назвала суму – 21 500 доларів США.

Правоохоронці затримали підозрювану та повідомили їй про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтями Кримінального кодексу України щодо вимагання неправомірної вигоди.

Слідство триває, встановлюються всі обставини справи та можливі співучасники.

Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад Десантно-штурмових військ Збройних сил України, Костянтину Свірідову, було пред'явлено нову підозру у незаконному збагаченні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Це вже не перша підозра щодо його діяльності. Відповідно до слідства, Свірідов, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно накопичував значні суми коштів, джерело яких не було підтверджено законними доходами.

Підозра стосується ряду трансакцій, що включають переведення коштів через різноманітні компанії та особи, що дозволяє йому приховувати справжнє походження цих грошей. Окрім цього, є підстави вважати, що частина цих коштів була використана для легалізації активів, здобутих через корупційні схеми. Прокуратура вже розпочала детальне розслідування, яке повинно з’ясувати обсяг і масштаби зловживань.

За матеріалами провадження, з кінця грудня 2023 року по жовтень 2024 року майор придбав майна і витратив коштів на суму, що суттєво перевищує задекларовані доходи. Лише на одяг, взуття та аксесуари преміальних брендів він, за підрахунками слідчих, витратив близько 2,5 млн грн. Частину покупок здійснювали вже у перші місяці після початку перевірок у межах інших кримінальних проваджень.

Окремий епізод стосується придбання 9 жовтня 2024 року права довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі в Індонезії. Вартість угоди склала 187,3 тисячі доларів США — понад 7,7 млн грн за курсом НБУ на той момент.

Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки військовий зазначав лише помірні доходи та незначні заощадження. Інформації про дорогі активи або значні фінансові зобов’язання не містилося. За даними слідства, різниця між витратами та легальними доходами перевищує три тисячі прожиткових мінімумів.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Це не перша підозра для майора. Раніше в межах розслідування щодо закупівель продовольства для військових йому інкримінували одержання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби.

Слідство стверджує, що у червні 2025 року військовий отримав 10 тисяч доларів США за сприяння у зміні товарних позицій під час закупівель продуктів. Також встановлено факти підписання актів про повне постачання продукції, хоча фактично доставлялася лише частина товарів. Решту, за версією правоохоронців, могли привласнювати через підконтрольних осіб. Перевіряється і постачання неякісної або зіпсованої продукції.

Окремий блок підозр стосується ухилення від служби. За даними слідства, у 2025 році офіцер систематично перебував поза місцем служби, використовуючи відпустки та відрядження. Протягом року він відвідав Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та навіть Антарктиду. Слідчі встановили, що щонайменше 38 днів він не виконував службові обов’язки, але продовжував отримувати грошове забезпечення і премії на суму близько 156 тис. грн.

Під час обшуків правоохоронці вилучили 51 тисячу доларів США, 2,1 тисячі євро та понад 200 тисяч гривень готівкою. Також вилучено автомобілі, документи на елітну нерухомість та боргові розписки на 120 тисяч доларів. Окремо зафіксовано колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів, вартість якої, за оцінками, перевищує 8 млн грн.

У прокуратурі наголошують, що у 2026 році в межах розслідувань щодо зловживань під час закупівель для Сил оборони вже повідомлено про підозру 42 особам у 22 кримінальних провадженнях. Загальні збитки державі оцінюються у понад 3,4 млрд грн.

Слідство триває.