Керівник «Ліси України» Болоховець повертається до управління держпідприємством із СІЗО після внесення 9,1 млн грн застави

Експерти в галузі інформаційних технологій наголошують на важливості регулярного технічного обслуговування та вдосконалення подібних систем для забезпечення їх надійної роботи. Вони підкреслюють необхідність впровадження додаткових заходів безпеки та резервного копіювання даних для запобігання втраті важливої інформації.

За інформацією наших джерел в Генштабі, наразі військові та поліція не розуміють у чому проблема, а розробники обіцяють її виправити в найкоротший час. При цьому поліцейським практично нікого стало затримувати і везти на ВЛК.

Через масштабний збій в системі “Оберіг”, військовим усіх частин максимально обмежили пересування між містами та областями та скасували відрядження, залишаючи максимально людей у розташуванні. Крім того, була надана негласна заборона переведення військовослужбовців з одного підрозділу в інший, щоб упродовж липня максимально оцінити кількість людей, доукомплектувати за рахунок певних підрозділів бойові частини та не допустити відтоку бойових солдатів і офіцерів із фронту.

Нагадаємо, Єдиний електронний реєстр “Оберіг” модернізували за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджує естонська Академія електронного управління. Власником реєстру та персональних даних є Міністерство оборони, а розпорядник — Генеральний штаб ЗСУ. Адміністраторами реєстру визначені обласні ТЦК, а наповнення даних покладено на районні та міські центри комплектування. Доступ до даних має також СБУ та СЗРУ

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Україна стоїть перед серйозними викликами, адже обвал гривні та загроза гіперінфляції стають реальністю через жахливий дефіцит у державному бюджеті. Нестача фінансової підтримки від міжнародних партнерів може досягати 10-15 мільярдів доларів наступного року, а прихований додатковий дефіцит поточного року оцінюється в 300-400 мільярдів гривень без урахування додаткової мобілізації. При цьому гривня вже почала девальвуватися – на минулому тижні офіційний курс Національного банку зрос на 32 копійки. Якщо в понеділок, 25 березня, національна валюта становила 38,90 гривень за долар, то вже в неділю, 31 березня, цей показник зрос до 39,22 гривень за долар. Експерти прогнозують подальше погіршення ситуації з гривнею. Наприклад, агентство S&P Global Ratings вказує, що навіть при отриманні зовнішньої допомоги українській владі доведеться девальвувати гривню до рівня 49,32 гривень за долар. "Хоча ми передбачаємо, що міжнародна підтримка України залишиться міцною, ми відзначаємо ризики для її стабільного забезпечення. Внутрішньополітичні труднощі у США сповільнили затвердження Конгресом військової та фінансової допомоги Україні на цей рік. Уряд України розраховує отримати усього $38 мільярдів від усіх донорів у 2024 році, включаючи близько $8 мільярдів грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне використання цих коштів у поточному році. Проте при недостатньому фінансуванні зі сторони США можливі наслідки, які можна контролювати, оскільки дефіцит можна покрити за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки України через напружений графік виборів у ключових донорських країнах та можливу переоцінку вартості подальшої допомоги Україні", – повідомляє агентство S&P Global Ratings. В кінцевому підсумку, при незмінній ситуації з західним фінансуванням українська влада змушена буде піти на підвищення податків, депреціацію гривні або запуск друкарського верстата та масштабну емісію гривні для збільшення надходжень до бюджету.

Висновки з вищезгаданої статті дуже важливі для України. Ситуація з фінансовим станом країни є серйозною, існує ризик гіперінфляції та обвалу національної валюти через великий дефіцит у державному бюджеті. Неотримання достатньої фінансової допомоги від міжнародних партнерів може ще більше ускладнити ситуацію. Уряд України має зробити все можливе для забезпечення стабільності економіки та залучення необхідних ресурсів для фінансування бюджетних потреб. Додаткові заходи, такі як підвищення податків чи зменшення витрат, можуть бути необхідними для уникнення економічної кризи. Також важливо підтримувати співпрацю з міжнародними партнерами та забезпечувати стабільність в умовах геополітичних турбулентностей, щоб забезпечити необхідну фінансову підтримку для подальшого розвитку України.