Керівник поста Одеської митниці затриманий за вимагання хабарів

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

Сучасна українська правоохоронна система знову опинилася в центрі уваги через проведення розслідування стосовно самовільного залишення частини екснардепом Єгором Соболєвим. Цей випадок викликав значний резонанс у громадськості та став об'єктом уваги з боку владних і незалежних структур. Питання про правомірність дій українських правоохоронних органів у цьому конкретному випадку викликає серйозні обговорення серед експертів та громадськості.

Звинувачення в самовільному залишенні країни, особливо коли йдеться про колишнього народного депутата, має велике суспільне значення і потенційно може мати серйозні наслідки для всіх сторін, втягнутих у цей конфлікт. У контексті боротьби з корупцією та встановлення справедливості такі справи стають важливими прецедентами і випробуванням для судової системи.

Реакція громадськості та політичних сил на цей випадок також відображає загальну довіру до правоохоронних органів та системи юстиції в цілому. Зацікавлені сторони сподіваються на об'єктивне та справедливе розслідування, а також на вжиття відповідних заходів щодо забезпечення прав людини та гарантій законності.

Українська правоохоронна система має великий потенціал для забезпечення правопорядку та захисту прав громадян. Однак цей випадок є нагадуванням про необхідність постійного вдосконалення процесів та процедур, щоб забезпечити довіру громадян до системи правосуддя.

За інформацією, отриманою від джерел в Офісі генпрокурора, він став об’єктом кримінального провадження.

У справі кримінального провадження стверджується, що Соболєв, який із травня 2022 року значився кулеметником 251-го батальйону тероборони, замість виконання бойових завдань «проводив свій час на свій розсуд і займався особистими справами».

Це відбувалося, як вважають у ДБР, за сприяння тодішнього командира батальйону Сергія Каспрова.

При цьому екснардеп отримував грошове забезпечення, зокрема «бойові» понад 100 тисяч гривень на місяць.

Соболєв значився в батальйоні до початку 2023 року. Зараз він, за офіційними даними, проходить службу на посаді командира роти БПЛА у складі військової частини А4124 (112-та бригада тероборони).

У січні він повідомляв, що достроково отримав звання лейтенанта ЗСУ.

У Житомирі поліцейським вдалося встановити особу матері новонародженої дитини, яку ввечері 19 листопада місцева жителька знайшла біля смітника на вулиці Покровській. Немовля негайно передали медикам, і його госпіталізували для проведення необхідних обстежень та надання медичної допомоги. Паралельно правоохоронці розпочали комплексні заходи, спрямовані на встановлення матері та з’ясування обставин події.

За повідомленням Головного управління Національної поліції в Житомирській області, слідчим вдалося оперативно зібрати дані з камер відеоспостереження, опитати мешканців прилеглих будинків і провести першочергові слідчі дії. Завдяки зібраній інформації правоохоронці встановили, що дитину народила 15-річна місцева дівчина.

За фактом залишення дитини в небезпеці слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 135 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі.

Над сім’єю неповнолітньої матері зараз працюють ювенальні поліцейські. У межах розслідування призначено низку експертиз, зокрема щодо психічного стану дівчини, а також буде встановлено особу батька дитини.

Медики повідомили, що дитині надають необхідну допомогу. Її стан контролюють лікарі.

Блогерка та дружина популярного співака Віктора Павліка, Катерина Репяхова, поділилася з підписниками дуже особистою та відвертою історією про стан здоров'я їхнього 4-річного сина Михасика. Як зізналася Катерина, у хлопчика була виявлена надзвичайно рідкісна генетична мутація, яка порушує передачу нервових сигналів у мозку. Це відкриття стало серйозним випробуванням для родини, адже розвиток Михасика не відповідав нормам для його віку, і батьки були змушені стикатися з невизначеністю та постійними переживаннями за його майбутнє.

Катерина пояснила, що, на жаль, ця мутація не тільки сповільнює нормальний розвиток мозку, а й може мати значний вплив на координацію, мовні та фізичні навички дитини. Вона зазначила, що спочатку родина не могла зрозуміти, чому Михасик не досягає тих показників розвитку, які були характерні для його однолітків. Однак, після численних медичних обстежень і консультацій з провідними фахівцями, було поставлено цей складний діагноз.

“У Михасика виявлено дуже рідкісну генетичну зміну, яка впливає на передачу сигналів у мозку. Є загальні діагнози, як-от РАС, але наш випадок особливий: поломка у конкретному гені. Тому існує цільова терапія, яка не просто допомагає ззовні, а забезпечує мозок тим, чого йому бракує“, – пояснила Репяхова.

Для встановлення діагнозу сім’я пройшла низку обстежень, зокрема генетичний тест. Виявилося, що подібні випадки у світі можна порахувати на десятки, а саме такий тип мутації, як у Михасика, зафіксований лише один раз.

Зараз дитина проходить індивідуальну цільову терапію, яка спрямована саме на виправлення цієї генетичної проблеми. Репяхова зазначає, що правильний підхід дає шанс значно покращити розвиток сина.

“У світі описано приблизно 60–70 людей із подібними мутаціями. Але конкретно наш випадок наразі унікальний. Тому терапія дуже специфічна та підібрана персонально“, – наголосила Катерина.

Сім’я зізнається, що цей шлях нелегкий, але вони вірять у позитивний результат і закликають суспільство з розумінням ставитися до проблеми.