Колишній митник організував схему втечі за кордон — тепер йому загрожує 9 років

Американські дослідники презентували результати масштабного спостереження, яке виявило несподіваний позитивний ефект вакцини від COVID-19 для дітей, що мають атопічний дерматит. Дані були оприлюднені під час щорічної конференції Американського коледжу алергії, астми та імунології (ACAAI-2025) в Орландо, де науковці представили докази того, що щеплені діти з цим хронічним шкірним захворюванням демонструють нижчий рівень супутніх інфекційних та алергічних патологій.

Автори дослідження зазначили, що вакциновані учасники рідше хворіли на сезонні респіраторні інфекції та мали меншу схильність до загострень інших алергічних станів, включно з ринітом і бронхіальною гіперреактивністю. За їхніми словами, такий ефект може бути пов’язаний із загальним посиленням імунної відповіді після вакцинації, яка стабілізує роботу імунної системи дітей із хронічними дерматологічними проблемами.

У дослідженні брали участь понад 11 500 дітей віком до 17 років. Половина отримала щеплення від COVID-19, а половина — ні. Вчені виключили дітей із тяжкими супутніми захворюваннями або перенесеною коронавірусною інфекцією.

Результати показали, що серед вакцинованих дітей спостерігалося менше випадків бронхіту, отиту, пневмонії, шкірних інфекцій та інфекцій верхніх дихальних шляхів. Також знизився ризик астми, контактного дерматиту, алергічного риніту та харчової анафілаксії.

Керівник дослідження доктор Чжибо Ян зазначив, що вакцинація від COVID-19 не лише зміцнює імунітет, а й може знизити ризик прогресування атопічних і алергічних захворювань у дітей з екземою, покращуючи їхню якість життя.

Ці відкриття підкреслюють важливість вакцинації не лише як захисту від COVID-19, а й як додаткової підтримки імунної системи дітей, схильних до алергій та інфекцій.

Одеська компанія "Автоспецюг" отримала замовлення на проведення підготовчих робіт для будівництва Національного військового кладовища під Києвом за суму 1,4 мільйона гривень. Незважаючи на можливість електронних торгів, компанію обрали без них. Цю інформацію підтверджують дані в системі закупівель Prozorro. Договір між державною установою "Національне військове меморіальне кладовище" та ТОВ "Автоспецюг" був укладений 26 березня поточного року. Підготовчі роботи включають в себе демонтаж та знесення будівель, земляні роботи та будівництво в межах території Гатненської громади Фастівського району Київської області. Загалом за ці роботи "Автоспецюг" отримає з держбюджету 1 429 440 гривень. Укладений договір проходив без електронних торгів, оскільки сума робіт менша за 1,5 мільйона гривень. "Необхідності у проведенні відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями та/або шляхом використання електронного каталогу, немає", — йдеться у протоколі. Проте в Prozorro не були оприлюднені деталі договору, що викликало звернення активістів до Державних аудиторів. Згідно з вимогами законодавства, вони надіслали звернення про порушення порядку визначення предмета закупівлі та ненадання документів у випадках, передбачених законом. "Чи можна вважати вирубку лісу підготовчими роботами? Може, вже всі послуги називати так, оскільки насправді всі роботи є підготовчими. Цікаво, хто виконавці і за яку суму був укладений договір? Де можна знайти деталі угоди з виконавцем?", — питають у зверненні активісти. ТОВ "Автоспецюг" було зареєстровано в Одесі на вулиці Хімічній у 2020 році. Статутний капітал компанії складає 50 000 гривень.

У вищезгаданій статті розглянуто замовлення на проведення підготовчих робіт для будівництва Національного військового кладовища під Києвом, яке отримала одеська компанія "Автоспецюг" без проведення електронних торгів. Договір на суму 1,4 мільйона гривень був укладений із зазначеною компанією, виконання якого передбачає руйнування будівель, земляні роботи та інші заходи на території Фастівського району Київської області. Активісти висловили занепокоєння щодо недостатньої прозорості та оприлюднення деталей угоди у системі Prozorro, і звернулися до Державних аудиторів з проханням розглянути цю ситуацію. Також висловлено сумніви щодо виправданості підготовчих робіт, зокрема щодо вирубки лісу. Слід зазначити, що згідно з вимогами законодавства, проведення електронних торгів може бути обов'язковим, але в даному випадку вони були пропущені через те, що сума робіт була меншою за встановлену межу. В цілому, варто уважно вивчити всі обставини даної угоди та забезпечити дотримання прозорості та відкритості в процесі державних закупівель.

На західному напрямку українсько-польського кордону знову зафіксоване значне скупчення транспорту, що створює підвищене навантаження на пункти пропуску. Водіям радять заздалегідь планувати маршрути, перевіряти стан доріг та очікуваний час очікування перед поїздкою за кордон або поверненням в Україну.

Найбільші затори спостерігаються на пунктах пропуску у Львівській та Волинській областях. На виїзді з України рух ускладнений на напрямках через Краківець, Шегині та Раву-Руську, а також на пунктах Устилуг і Угринів. Саме на цих ділянках водіям доводиться очікувати кілька годин у чергах, що вимагає ретельного планування часу та врахування можливих затримок у маршруті.

Водночас на менш завантажених пунктах пропуску, зокрема у Грушеві, Смільниці та Нижанковичах, ситуація наразі залишається відносно стабільною, без критичних черг.

Складною є й обстановка на в’їзді в Україну. Найбільше скупчення транспорту фіксують у Краківці та Шегинях. Зокрема, у напрямку Медика – Шегині утворилася черга протяжністю близько двох кілометрів, що суттєво ускладнює рух.

У Державній прикордонній службі повідомили, що пункти пропуску працюють у посиленому режимі. Було збільшено кількість прикордонних нарядів, розгорнуто додаткові автоматизовані робочі місця та забезпечено постійну координацію з польською стороною для прискорення оформлення транспорту.

За прогнозами прикордонників, інтенсивність руху на українсько-польському кордоні залишатиметься високою і надалі. Водіям рекомендують, за можливості, користуватися менш завантаженими пунктами пропуску, аби уникнути багатогодинного очікування.

Більшість людей уявляють сон лише як коротку «паузу», під час якої організм зупиняє активність і відновлює сили. Насправді нічний відпочинок — це складний і високорегульований процес, без якого неможливе повноцінне функціонування жодної системи тіла. Під час сну організм проводить детоксикацію, відновлює тканини, стабілізує гормональний фон і підтримує роботу імунної системи. Саме тому недооцінка важливості сну може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що недосипання та поверхневе ставлення до сну є однією з головних причин хронічної втоми, зниження когнітивних функцій, депресивних станів і розладів концентрації. Крім того, систематичний дефіцит нічного відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань, порушень метаболізму та ослаблення імунної відповіді. Під час глибоких фаз сну мозок очищує себе від токсинів, накопичених протягом дня, що є критично важливим для профілактики нейродегенеративних процесів у майбутньому.

Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.

У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.

До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.

Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.

Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.

Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.

Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:

• після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;• люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;• короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;• порушення сну — один із факторів інсультів;• недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.

Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».

Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:

• використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;• робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;• кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;• нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.

Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.

Потреба у сні залежить від віку:

• немовлята: 12–16 годин;• дошкільнята: 10–13 годин;• діти шкільного віку: 9–12 годин;• підлітки: 8–10 годин;• дорослі: щонайменше 7 годин.

У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.

Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.