Конфлікт між Трампом та Зеленським не вплине на підтримку США України

Кабінет Міністрів України затвердив законопроєкт, що значно полегшує процедуру прийому на службу до Національної поліції для осіб, які брали участь у бойових діях. Ініціатива передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема щодо порядку перевірки кандидатів, які мали безпосередню участь у військових операціях на сході країни або в умовах повномасштабної війни з Росією.

Законопроєкт враховує специфічні обставини ветеранів, які під час служби зазнали поранень, контузій чи інших травм. За словами представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, це рішення спрямоване на створення справедливих умов для тих, хто готовий продовжувати захищати громадянське суспільство вже у цивільному форматі, надаючи свій досвід і навички у правоохоронній діяльності.

Законопроєкт пропонує звільняти таких громадян від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки у разі, якщо вони претендують на посади, перелік яких визначатиме Міністерство внутрішніх справ України. Таким чином, уряд прагне створити більш справедливі умови для ветеранів, які мають бойовий досвід, але через наслідки поранень не можуть повною мірою відповідати вимогам фізичного відбору.

Ініціатива охоплює учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також тих, хто долучався до заходів із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Очікується, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме залученню до лав поліції ветеранів, які мають унікальний бойовий досвід і мотивацію служити державі, а також стане важливим кроком у процесі їхньої соціальної інтеграції.

Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського, підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. За даними слідства, посадовець нібито використовував службове становище для вибудовування схеми виїзду за межі країни в обхід чинних обмежень воєнного часу.

Правоохоронці затримали Краснянського під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США. За версією слідства, ці кошти були частиною оплати за сприяння в незаконному виїзді з України. Після викриття посадовця оперативно звільнили з Міністерства оборони, а суд ухвалив рішення про арешт його майна в межах забезпечення кримінального провадження.

За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.