Субота, 13 Червня, 2026

Відставка голови НБУ Кирила Шевченка викликає занепокоєння в США

Важливі новини

Рекордний обсяг експорту агропродукції України через Український коридор: 25 мільйонів тонн

Новини з Офісу Президента приносять гармонію та впевненість: Україна на шляху успіху у відновленні роботи портів. Це відновлення привело до значного збільшення надходжень до державного бюджету та спрощення кордонних процедур з Європейським Союзом. З вересня минулого року, коли морський коридор знову відкрився, 1300 суден покинули порти великої Одеси, перевозячи понад 36 мільйонів тонн вантажів, основними серед яких були зерно та металургійна продукція. Наша країна продовжує зростати: наразі на підході до портів очікується понад 130 суден, які готові експортувати близько 4 мільйонів тонн продукції.

Протягом 7 місяців роботи Українського коридору, 1286 суден вивезли понад 36 мільйонів тонн вантажів, з яких 25 мільйонів тонн становить продукція українських аграріїв. Цю інформацію підтверджує пресслужба Адміністрації морських портів України. І наразі на підході до портів Одеса, Чорноморськ та Південний чекає нас ще більше можливостей: 135 суден, які збираються експортувати 4 мільйони тонн вантажів.

"Український коридор стає ключовим логістичним шляхом, успішна робота якого є результатом спільних зусиль нашої держави, Об’єднаних Сил Оборони та всієї морської інфраструктурної команди", — підкреслив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, Олександр Кубраков.

Україна відновила роботу своїх портів, що призвело до значного збільшення обсягів експорту агропродукції та інших товарів через морський коридор. Наразі країна має потужності для ефективного перевезення вантажів, що сприяє збільшенню доходів до бюджету та спрощенню торговельних процедур з міжнародними партнерами. Успішна робота Українського коридору є результатом спільних зусиль державних та військових структур, а також всієї морської інфраструктурної команди. Такі позитивні тенденції свідчать про потенціал України в сфері морського транспорту та логістики і сприяють зміцненню позицій країни на світовому ринку.

Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

16 липня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №13439-3, який передбачає перенаправлення частини податку на прибуток підприємств з місцевих бюджетів до державного бюджету. Документ стосується лише міста Києва, і, за попередніми оцінками, мова йде про вилучення орієнтовно 10% від загального обсягу податку, який нині залишається в столиці. Це близько 8 мільярдів гривень. За даними Forbes Ukraine, […]

Російські агенти готували удари по Київщині та Рівненщині

Служба безпеки України затримала двох агентів ФСБ, які збирали координати для майбутніх ракетно-дронових атак по Київській та Рівненській областях. Метою були бойові підрозділи, військові шпиталі та місця лікування поранених українських захисників. За інформацією СБУ, затримання відбулося одночасно в двох регіонах — у Києві та Рівному. Обох фігурантів викрили під час спроби зняти військові об’єкти. Один […]

Маршрутка протаранила бензовоз у Києві: є травмовані

У понеділок вранці, 14 квітня, в Оболонському районі Києва сталася серйозна ДТП за участі маршрутного автобуса та бензовоза. Внаслідок зіткнення постраждали п’ятеро пасажирів, яких з травмами госпіталізували до медичних закладів. Про це повідомила пресслужба столичної патрульної поліції. Інцидент трапився на вулиці Богатирській. Як попередньо встановили правоохоронці, маршрутний автобус врізався у вантажівку Mercedes Benz, яка була […]

Мобілізація в Україні: аналіз інцидентів з “пакуванням” та корупційних скандалів

В Україні тривають скандальні випадки, пов'язані з діяльністю Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) та їхніми методами мобілізації. Не знімається напруга навколо цих проблем: чоловіків продовжують "пакувати" просто на вулицях, а це стає причиною нових скандалів. За цими інцидентами стоять історії неймовірного збагачення окремих осіб під час воєнних дій. У зв'язку з критикою з боку Збройних Сил України (ЗСУ), яка стверджує, що до них ставляться як до ворогів, експерти висувають пропозиції щодо необхідних змін у системі мобілізації.

У різних куточках країни громадяни продовжують фіксувати на відео інциденти, коли працівники ТЦК застосовують силу для "пакування" чоловіків у бусики прямо на вулицях. Такі ситуації навіть призвели до спроб самогубства. Не рідкі й сутички між військкомами та військовозобов'язаними, що виливаються у бійки та навіть напади зі зброєю. Наприклад, недавно в Одесі представники ТЦК відмовили чоловікові у виїзді у зону АТО, вказавши на неправильність його документів, а в Львові влаштували цілу погоню за військовозобов'язаним. Однак виявляється, що подібні інциденти не завжди мають об'єктивне підґрунтя: у деяких випадках виявляється, що документи були в порядку, але просто необгрунтовано відмовляли у виїзді.

Ці ситуації народжують серйозні обговорення у суспільстві, підкреслюючи невідповідність дій ТЦК нормам та правам громадян. Зокрема, в Інтернеті активно обговорюються випадки з примусовим завданням травм та психологічного тиску на військовозобов'язаних. Це піднімає питання про необхідність реформування системи мобілізації та вдосконалення механізмів контролю за діяльністю ТЦК. Збільшення відкритості та прозорості в роботі цих центрів може допомогти попередити подібні інциденти та підвищити довіру громадян до військових структур.

Такі випадки, як затримання громадян без належних підстав чи примусове втягування їх у військову службу, свідчать про необхідність термінових заходів з удосконалення системи мобілізації та забезпечення поваги до прав людини у контексті воєнного конфлікту.

У готелі Виноградова, що розташований неподалік від угорського кордону, прикордонники затримали чоловіка під підозрою у намаганні нелегально залишити країну. Після затримки він був переданий працівникам військкомату. Відмовившись проходити Воєнно-медичну комісію (ВВК), чоловіка доставили до Хустського ТЦК. За його словами, працівники центру жорстоко побили його, що спонукало його намагатися скоїти самогубство, наковтавшись транквілізаторів і розрізавши вени. Наразі чоловік перебуває в лікарні, а гучною справою зацікавилися військова прокуратура та поліція.

Ця історія стала одним із останніх випадків скандальної діяльності ТЦК. Ще одним визначним інцидентом стало викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові. Його дружина Віолетта розмістила відео в Мережі, на якому видно, як люди у формі силою затримують волонтера посеред вулиці і заганяють в бус. Вона стверджувала, що під час затримання працівники ТЦК пошкодили одяг Кирила, а також розбили його окуляри та телефон. Дружина також зазначила, що жодних повісток чоловікові не вручали. Наступного ранку після затримання Кирила без проходження ВВК його відвезли на полігон у Рівному. Після гучного розголосу справи волонтера відпустили, але це не завершило історію.

Львівський обласний ТЦК повідомив, що порушено кримінальну справу проти Тарана через неявку на проходження ВЛК 20 березня. У військкоматі заявили, що чоловік не повідомив поважних причин для своєї неявки. У свою чергу, волонтер запевнив, що це – фейк. Він зазначив, що 19 березня його адвокат надіслав поштою заяву до військкомату з проханням вважати його неявку поважною, приклавши медичні висновки лікаря щодо його хвороби.

• Скандальні випадки, пов'язані з діяльністю Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) в Україні, вимагають негайних заходів для запобігання порушенням прав громадян та забезпечення їхньої безпеки під час мобілізації.

• Виявлені випадки примусових дій проти військовозобов'язаних, включаючи фізичне насильство та психологічний тиск, свідчать про потребу у реформуванні системи мобілізації та підвищенні відкритості та прозорості в роботі ТЦК.

• Невідповідність дій працівників ТЦК законодавству та нормам міжнародних стандартів, а також зловживання владою, є серйозними проблемами, які потребують відповідальної реакції від владних структур.

• Подібні випадки, як викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові, підкреслюють необхідність ретельного контролю за діяльністю ТЦК та захисту прав громадян на кожному етапі мобілізаційного процесу.

• Важливо забезпечити ефективний механізм розслідування подібних інцидентів та вжити необхідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності перед законом.

Переслідування колишнього голови Національного банку України (НБУ) Кирила Шевченка продовжує викликати низку запитань на міжнародному рівні, зокрема в Сполучених Штатах. Відомий республіканець і прихильник Дональда Трампа, Джеймс Бредлі, у своїй статті, опублікованій наприкінці 2024 року, розглядає причини та контекст цієї ситуації.

Кирило Шевченко, на думку Бредлі, зіграв вирішальну роль у збереженні стабільності банківської системи в Україні на початку повномасштабного вторгнення Росії. Однак, незважаючи на його значний внесок у запобігання фінансовій катастрофі, він був змушений піти у відставку у середині 2022 року через посилений політичний тиск з боку президента Володимира Зеленського та його голови адміністрації Андрія Єрмака.

Наразі Шевченко перебуває в Австрії, однак його переслідування в Україні продовжується. Інтерпол та австрійська прокуратура не висувають жодних претензій до Шевченка, але ситуація в українських судах залишається інша. Вже в лютому 2025 року розпочнуться слухання у справі про ймовірне розкрадання коштів з державного Укргазбанку, що стало підставою для звинувачень на адресу екс-голови НБУ.

Основний конфлікт між Кирилом Шевченком та президентом Зеленським полягав у жорсткій позиції Шевченка щодо емісії гривні. Під час війни, коли необхідність друку грошей була очевидною, Шевченко відмовився продовжувати цей процес, оскільки вважав, що це може призвести до інфляції та девальвації національної валюти.

Ця відмова значно обмежила фінансування корупційних проєктів, пов’язаних із будівництвом та обороною, зокрема відому програму “Велике будівництво”, яку Шевченко зупинив ще до початку війни. За словами Бредлі, ця жорстка позиція щодо фінансової політики викликала незадоволення у Володимира Зеленського, який прагнув використати гроші для власних політичних та економічних проектів.

Коли тиск на Шевченка з боку української влади не призвів до бажаного результату, українська влада вирішила відновити стару справу проти нього. Це стало причиною його відставки в 2022 році. Оскільки прямий тиск на Шевченка не призвів до очікуваних результатів, було вирішено використати юридичні механізми для досягнення мети.

Бредлі зазначає, що це переслідування є частиною ширшої стратегії уряду Зеленського, який намагався впливати на ключові економічні та фінансові рішення, в тому числі через лояльних чиновників в банківській системі. У своєму аналізі Бредлі підкреслює, що цей випадок став яскравим прикладом того, як політична боротьба може призвести до використання державних органів для досягнення особистих та політичних цілей.

На думку Бредлі, ситуація навколо Кирила Шевченка показує, як політичний тиск може впливати на фінансову та економічну політику країни, змінюючи траєкторію розвитку на користь політичних еліт. Крім того, це також свідчить про потенційні ризики, коли урядові чиновники та їхні лояльні структури використовуються для переслідування опонентів, зокрема у фінансовому секторі.

Залишається відкритим питання, як відбудеться подальше правосуддя по справі Шевченка в Україні, і чи зможе він повернутися на батьківщину, де його переслідування може продовжитися.

The post Відставка голови НБУ Кирила Шевченка викликає занепокоєння в США first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини