Конфлікт на гірськолижному курорті Драгобрат: поліція відкрила кримінальне провадження

З 1 листопада 2025 року набули чинності нові правила оформлення та продовження відстрочок від призову на військову службу в умовах мобілізації. Ці зміни, ініційовані Міністерством оборони України та підтримані урядом, спрямовані на спрощення процесу та зменшення навантаження на працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Головною метою нововведень є підвищення ефективності системи відстрочок і забезпечення більш зручних та оперативних умов для громадян, які мають право на таку відстрочку.

Однією з ключових змін є можливість автоматичного продовження відстрочок для осіб, чия інформація вже є в державних реєстрах або не змінюється протягом певного часу. Це дозволяє значно спростити процес продовження відстрочки для багатьох громадян, оскільки не потрібно буде повторно подавати заяви або проходити процедуру перевірки вручну.

Відстрочку онлайн у Резерв+ можуть оформити:

люди з інвалідністю;

тимчасово непридатні до служби (за наявності електронної постанови ВЛК);

батьки дитини з інвалідністю;

батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I–II групи;

ті, хто мають дружину або чоловіка з інвалідністю I–II групи;

батьки трьох і більше дітей;

студенти та працівники вищої та професійної освіти;

військові з дитиною.

Для тих, хто не може скористатися додатком або чиї типи відстрочок ще не доступні у Резерв+, подача заяви можлива в будь-якому ЦНАПі. Це стосується опікунів, піклувальників, усиновлювачів, людей, які доглядають за тяжкохворими членами сім’ї, педагогів та науковців, а також військовозобов’язаних, родичів загиблих чи Героїв України.

До ЦНАП необхідно принести паспорт, РНОКПП та пакет документів відповідно до типу відстрочки. Адміністратор відправляє заяву через портал Дія до ТЦК, після чого ЦНАП інформує про результат телефоном. Документ можна роздрукувати в ЦНАП або через Резерв+ та портал Дія.

Важливо пам’ятати, що заяву потрібно подавати особисто, а представник не може зробити це замість заявника. Неповні або недостовірні дані можуть стати причиною відмови, а подати заяву з-за кордону паперовим способом неможливо.

Донбас опинився у центрі масштабного геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп ініціював прискорену спробу досягти мирної угоди з Росією. За даними The Times, у Вашингтоні намагаються сформувати пакет пропозицій, що передбачає згоду Києва на фактичну передачу Москві всієї території регіону. Ця ідея подається як шлях до оголошення припинення вогню вже до Різдва, що, на думку американської адміністрації, могло б створити ефект політичного прориву та водночас продемонструвати результативність нової дипломатичної стратегії США.

Проте для України така концепція виглядає неприйнятною не лише з політичного чи правового погляду, а й через величезну людську ціну, яку країна вже заплатила за Донбас. Саме цей регіон пережив найбільші випробування після російського вторгнення 2014 року та ще масштабнішої хвилі насильства у 2022-му. Розбиті міста, зруйнована інфраструктура, тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців стали болючим нагадуванням про те, що будь-які поступки агресору можуть мати довгострокові наслідки для національної безпеки.

За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.