Корупція в Києві: помічниці Комарницького зникли після відкриття справ НАБУ

У своєму виступі перед Федеральними Зборами, Президент Росії Володимир Путін не лише оголосив про успішні випробування гіперзвукової ракети "Циркон" на полі бою, але й знову висунув обвинувачення проти Заходу та Сполучених Штатів, звинувативши їх у спровокуванні конфлікту з Росією та попередивши про його потенційну ядерну загрозу. Незважаючи на те, що перша частина його виступу була присвячена війні проти України, саме національну тему Путін обійшов стороною, зосереджуючись на діалозі з Заходом. Більшість часу він приділив "досягненням" Росії на полі бою, підкреслюючи готовність її збройних сил і наводячи приклади відмінностей в їхній зброї, включаючи стратегічні ядерні сили та гіперзвукові комплекси, такі як "Кинджал" та "Циркон". Попередньої інформації підтверджено, що під час ракетного удару по Києву 7 лютого використовувалася ракета 3М22 "Циркон", що розроблялася як гіперзвукова протикорабельна крилатка, призначена для озброєння частини російського флоту.

Розробка гіперзвукових ракет "Циркон" та їхні можливості враження як морських, так і наземних цілей на відстані понад 1 000 кілометрів були відомі вже кілька років тому. У 2019 році Володимир Путін підтверджував, що швидкість "Циркону" може сягати 9 махів. Однак під час нещодавньої атаки на Київ, ракета, яка була запущена з Криму, за даними каналу Monitor, не досягла гіперзвукової швидкості. Знову розпочавши свій заочний діалог із Заходом, Путін заявив, що Росія не ініціювала війну на Донбасі, проте має намір завершити конфлікт та боротьбу проти нацизму. Він звинуватив США у ворожих діях та заявив про їхню стратегічну агресію. Путін висловив свою занепокоєність щодо можливості ядерного конфлікту та закликав до розуміння цього неприємного факту. Водночас, він висловив готовність до діалогу зі США з питань стратегічної стабільності та безпеки в Євразії. У контексті цього, Путін погрожував "трагічними наслідками" у разі відправлення військових контингентів НАТО в Україну, називаючи їх можливими інтервентами. Такі висловлення стали відповіддю на заяви європейських лідерів, щодо можливості відправлення західних військ до України. Попри це, Білий дім та європейські країни заявили, що не планують військових дій на території України. У наступних двох третинах свого виступу Путін зосередився на внутрішніх російських питаннях, таких як економіка, демографія та соціальні проблеми.

У виступі перед Федеральними Зборами Російської Федерації Президент Володимир Путін підкреслив готовність Росії до діалогу зі Сполученими Штатами з питань стратегічної стабільності, але одночасно висловив серйозні обурення щодо можливості відправлення військових контингентів НАТО на територію України. Він підтвердив готовність Росії захищати свої інтереси та відповідати на будь-які загрози. Також він знову звинуватив Захід у провокаціях та спробах вплинути на внутрішню політику Росії. Путін виступив проти можливості розміщення іноземних військових на території України та нагадав про трагічні наслідки подій, які можуть виникнути внаслідок таких дій. Його заяви свідчать про зростання напруженості в міжнародних відносинах та необхідність подальшого пошуку шляхів врегулювання конфлікту на Сході України.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.