Кислий, гіркий чи металевий присмак у роті може сигналізувати про небезпечні хвороби

За рекомендаціями Міністерства освіти і науки України, осінні канікули для школярів у 2025 році плануються з 27 жовтня по 2 листопада. Ці дати включені до графіка канікул на 2025–2026 навчальний рік, затвердженого на основі постанови Кабінету Міністрів України. Навчальний рік 2025/2026 починається 1 вересня 2025 року та має тривати до 30 червня 2026 року.

Оскільки графік канікул є орієнтовним, кожна школа має право коригувати його відповідно до власних педагогічних рішень. Це дає можливість врахувати специфіку навчального процесу, потреби учнів та педагогів, а також інші фактори, які можуть впливати на організацію навчання. У результаті, в деяких регіонах чи закладах освіти можуть бути незначні відмінності в датах канікул, однак основні орієнтири, встановлені на рівні Міністерства, залишаються незмінними.

За рекомендаціями, орієнтовні дати канікул у школах такі: осінні — з 27 жовтня по 2 листопада 2025 року; зимові — з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року (деякі школи можуть відпочивати довше); весняні — з 23 по 29 березня 2026 року; літні — орієнтовно з 1 червня 2026 року до початку нового навчального року. Остаточний графік і тривалість затверджує педагогічна рада кожного навчального закладу.

Дати можуть змінюватися залежно від регіональної епідемічної та безпекової ситуації. Місцеві департаменти освіти разом із школами мають право переносити або продовжувати канікули, якщо того вимагатимуть умови (наприклад, спалах захворювань або карантинні обмеження). Батькам радять слідкувати за офіційними повідомленнями своєї школи та місцевого управління освіти.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зав’ялець відбував покарання у Хмельницькому слідчому ізоляторі, де виявив бажання проходити військову службу за контрактом. Керівництво установи, враховуючи його бажання, звернулося до суду з поданням про застосування умовно-дострокового звільнення. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві, ухваленим Верховною Радою у травні 2024 року, які дозволили засудженим, що добровільно погоджуються на службу, отримувати дострокове звільнення.

Суд встановив, що колишній голова МСЕК відповідає вимогам для проходження військової служби за контрактом. До досягнення граничного віку на військовій службі йому залишалося понад три роки, він придатний за станом здоров’я, пройшов професійно-психологічний відбір та має достатній рівень фізичної підготовки.

Суд задовольнив клопотання керівництва СІЗО, і Зав’ялець був достроково звільнений та переданий нацгвардійцям для подальшої служби у військовій частині. Якщо б він не мобілізувався, то залишався б у тюрмі ще на рік і чотири місяці.

Крім того, суд наклав на звільненого засудженого адміністративний нагляд на рік, який здійснюватиме командир військової частини. Зав’ялець зобов’язаний дотримуватись обмежень, включаючи заборону на перебування поза межами місця дислокації військової частини без дозволу командира.

Варто зазначити, що у квітні 2023 року Хмельницький міськрайонний суд визнав Зав’яльця невинуватим у справі про отримання хабаря. Однак у грудні 2023 року Хмельницький апеляційний суд скасував виправдувальний вирок і призначив йому два роки тюрми за отримання хабаря у розмірі $1,1 тис. за сприяння у наданні інвалідності.

Після вироку апеляції Зав’ялець намагався отримати відстрочку покарання через важку хворобу, але суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

В Україні завершено перевірку готовності до роботи Єдиного центру ідентифікації тіл та останків осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей об’єкт створено відповідно до міжнародних вимог судово-медичної експертизи та інтегровано в загальнодержавну мережу установ, що функціонують під координацією Міністерства охорони здоров’я. Його запуск має на меті забезпечити системний та максимально точний підхід до встановлення особи загиблих, що особливо важливо в умовах масштабних воєнних втрат.

Керівництво МОЗ наголошує, що новий центр істотно модернізує процедури ідентифікації, застосовуючи новітнє обладнання та удосконалені методики. За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, відкриття спеціалізованої установи стане потужним інструментом для підвищення якості експертиз, оперативності досліджень та прозорості всіх етапів роботи з невпізнаними тілами. Значна увага приділена і створенню умов для ефективної співпраці між експертами, слідчими органами та представниками силових структур, що дозволить оптимізувати обмін інформацією і прискорити процес встановлення особи загиблих.

Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

На низькій навколоземній орбіті вже давно перебувають тисячі супутників, які належать до системи Starlink компанії SpaceX Ілона Маска. З кожним роком цей потік супутників збільшується, що викликає нові виклики для космічної інфраструктури Землі. Супутники, які вийшли з експлуатації або завершили термін служби, поступово входять в атмосферу і згорають, але цей процес є лише частиною проблеми, пов’язаної з швидким ростом космічного сміття. За словами астрофізика Джонатана Макдауелла, щодня на Землю падають один або два супутники Starlink, і з чисельним збільшенням орбітальних угруповань ця цифра невпинно зростатиме.

Із моменту запуску першого супутника Starlink у 2019 році SpaceX вже вивела на орбіту понад 8000 супутників, а цього року було додано більше 2000 нових одиниць. Паралельно з цією програмою, інші технологічні гіганти, такі як Amazon, також готуються до запуску власних супутникових систем, які забезпечуватимуть інтернет-зв'язок у віддалених районах Землі. Прогнозується, що Amazon розгорне понад 3000 супутників, і перша партія вже на старті.

Короткий термін служби супутників Starlink – приблизно 5 років – призводить до того, що вони після завершення роботи повертаються в атмосферу Землі і там згорають. Вчені стурбовані тим, що згорілі супутники забруднюють атмосферу металами, що потенційно може пошкодити озоновий шар.

Федеральне управління цивільної авіації США попереджає, що до 2035 року щорічно може падати близько 28 000 фрагментів супутників Starlink. Раніше ймовірність травмування від космічного сміття була практично нульовою, але через 10 років вона може зрости до 61%. Макдауелл прогнозує, що вже незабаром на Землю щодня падатиме щонайменше п’ять супутників, а збільшення їх кількості може спричинити неконтрольовані зіткнення та появу ще більшого обсягу космічного сміття.

Також супутники можуть виходити з ладу достроково через сонячну активність, оскільки сильні сонячні бурі провокують часті падіння супутників в атмосферу. Наразі важко оцінити масштаб забруднення атмосфери металами, але занепокоєння вчених щодо цього обґрунтоване.