Середа, 12 Серпня, 2026

Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

Важливі новини

На Закарпатті пройшла масштабна антикорупційна спецоперація: десятки підозр, мільйонні розтрати

Уранці 31 липня в Ужгороді та інших населених пунктах Закарпаття пройшла синхронна масштабна спецоперація, у якій взяли участь одразу кілька силових структур: СБУ, ДБР, прокуратура, поліція, БЕБ і УСР. Як повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах, з 7:00 до 10:00 десяткам осіб було вручено підозри у кримінальних провадженнях, переважно […]

У родини депутата від «Слуги народу» знайшли елітну іспанську нерухомість за десятки мільйонів

Родина рівненського депутата від «Слуги народу» Юрія Чаборая продовжує активно інвестувати в закордонну нерухомість. Дружина депутата Ольга у 2024 році стала власницею квартири та нежитлового приміщення в Іспанії загальною вартістю майже 22 мільйони гривень. У березні 2024 року Ольга Чаборай придбала квартиру площею 57 кв. м із паркомісцем і коміркою за 9,88 млн грн. Вже […]

Міноборони України планує розширення функціональності власних дронів

Головне управління розвідки Міністерства оборони України планує розширити свій арсенал дронів, цю наміру озвучив начальник ГУР МО Кирило Буданов. Нові дрони не лише розширять можливості розвідки, але й підвищать ефективність виконання завдань військового характеру. Зокрема, відомо, що ГУР МО активно досліджує можливості використання дронів з продовженим часом автономної роботи, що дозволить збільшити час збору розвідувальної інформації та реагувати на загрози більш оперативно. Розширення асортименту дронів стане ще одним кроком у напрямку модернізації та підвищення бойової готовності українських військ, відповідно до вимог сучасних воєнних конфліктів.

За його словами, незабаром дрони будуть здатні атакувати не лише наземні та водні, але й повітряні цілі.

Наразі фахівці, пов’язані з розвідкою, працюють над тим, щоб обладнати безпілотну платформу засобами протиповітряної оборони, навчити такий дрон виявляти, супроводжувати та збивати об’єкти в повітрі, розповів Буданов.

“Це виклик, але досяжний”, – зауважив він.

Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк, з свого боку, зазначив, що українські дрони вражають своїм прогресом. За його словами, всього кілька років тому морські безпілотники вважалися концептуальними зразками на міжнародних виставках зброї, а тепер українські інженери фактично першими в світі перетворили цю ідею на практичну реальність.

Він висловив переконання, що після війни Україна стане одним з провідних експортерів морських дронів.

Названо простий спосіб схуднути без спорту і таблеток

Відомий британський дієтолог і телеведучий Майкл Мослі розповів, як швидко й ефективно зменшити жирові відкладення в області живота. За його словами, ключовим чинником є зменшення кількості споживаних вуглеводів. В інтерв’ю британським ЗМІ експерт наголосив, що насамперед потрібно відмовитися від продуктів і напоїв, які містять багато доданого цукру. Якщо вміст цукру перевищує 5% — вживати їх […]

Що відомо про можливі умови угоди США, Росії та України — чотири ключові пункти

Ситуація навколо можливих переговорів між США, Росією та Україною залишається динамічною та непередбачуваною. Після початкового скепсису і навіть жорстких заяв Дональда Трампа, зокрема про запровадження мит для Індії, дипломатичний процес несподівано активізувався. За інформацією з різних джерел, упродовж останніх тижнів тривають багатосторонні контакти, а позиції сторін змінюються майже в режимі реального часу. За нинішнім сценарієм, […]

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”, яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

Останні новини