У Запоріжжі вперше в регіоні виявили випадок ятрогенного ботулізму після введення ботулотоксину під час косметологічної процедури. Про це повідомили в Запорізькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб. Інформацію передає “Суспільне”. Ботулотоксин активно використовується у косметології для розслаблення м’язів, однак має сильну нейротоксичну дію, яка блокує передачу нервових імпульсів і може викликати параліч м’язів. Це вже […]
У Балаклії планують облаштувати тимчасове житло для переселенців за фінансової підтримки Вінницької міської територіальної громади. Для цього комунальне підприємство “Балаклійський Житлокомунсервіс” уклало угоду з ТОВ “Будівельна компанія “Харбілд” на відновлення частини готелю “Ювілейний”. Загальна вартість робіт становить 7,38 млн грн. Проєкт передбачає аварійно-відновлювальний ремонт четвертого поверху готелю, де планують розмістити 52 внутрішньо переміщених осіб у […]
Трагічний ранок 13 квітня, коли російська армія завдала удару по Сумах і вбила мирних жителів, розколов суспільство ще й в іншому вимірі — моральному. На тлі жалоби й розпачу в соцмережах емоційно різонуло відео акторки Анни Гресь — дружини народного депутата від “Слуги народу” Романа Грищука. Спершу вона опублікувала сторіз із кадрами наслідків атаки, висловивши […]Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”, яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.
14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.
Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.
Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.
Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.
Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.
12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.
Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».
Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.
Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.
Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».
Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:
недосконалість митного контролю,
ручне управління культурними процесами в КМДА,
ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.
Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?
