Київське КП «Плесо» знову під слідством: директору інкримінують розтрату коштів на 1,7 млн грн

Заступник начальника Придніпровського округу Державної екологічної інспекції Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через накопичення елітної нерухомості за схемами, що викликають підозру. Аналіз відкритих даних про майно посадовця та його родини свідчить про значні розбіжності між задекларованою та ринковою вартістю об’єктів. На початку 2022 року його мати, Наталія Шибко, придбала будинок у Дніпрі площею 201 м² за 1,2 млн грн (приблизно 43 тис. доларів), тоді як експертна оцінка ринку свідчить про ціну в 3–8 разів вищу.

У 2023 році Наталія подарувала Дмитру квартиру на Печерську в Києві площею 72 м², задекларувавши її вартість у 200 тис. грн, тоді як реальна ринкова ціна такого житла перевищує 150 тис. доларів. Подібні операції викликають сумніви щодо прозорості угод та потенційного використання родинних схем для обходу податкового та антикорупційного контролю.

Цікаво, що у 20 років син посадовця, Роман Шибко, купив квартиру в центрі Києва на вул. Б. Хмельницького площею 246 м². У 2013 році її вартість перевищувала 500 тис. доларів. Згодом Роман передав квартиру сестрі у вигляді подарунка.

Дружина посадовця, Юлія Шибко, володіє апартаментами площею 123 м² в елітному ЖК «Дельмар» та котеджем на 320 м² на березі річки Самара.

Раніше, у 2019 році, Дмитра Шибка вже затримували за отримання хабаря, однак справа не завершилася ув’язненням. Подібні факти викликають запитання щодо прозорості походження майна та відповідності декларацій посадовця.

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

Воєнний стан в Україні продовжено до 4 травня 2026 року, а мобілізаційні заходи залишаються чинними на всій території держави. У цих умовах особливої актуальності набуває питання прав громадян, які відповідно до законодавства не підлягають призову або мають право на відстрочку. Основні положення закріплені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка визначає чіткий перелік категорій осіб та обставин, що є підставою для звільнення від мобілізації.

Особи, які не підлягають призову

Не підлягають мобілізації громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними до військової служби. Перелік захворювань визначено наказом Міністерства оборони №402. Також звільняються від призову особи з інвалідністю I, II або III групи.

Право на відстрочку мають батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, а також опікуни й піклувальники дітей, які залишилися без батьківського піклування. Не підлягають мобілізації батьки дитини з інвалідністю, а також громадяни, які здійснюють постійний догляд за родичами, що не можуть самостійно себе обслуговувати через стан здоров’я.

Закон також передбачає відстрочку для осіб, чиї батьки мають інвалідність I–II групи, а також для тих, у кого чоловік або дружина мають інвалідність будь-якої групи. Окремо визначено пільгу для громадян, чиї брати або сестри загинули чи зникли безвісти під час бойових дій проти Росії — вона поширюється як на повнорідних, так і на неповнорідних родичів.

Не підлягають повторній мобілізації особи, звільнені з полону. Вони можуть повернутися до служби лише добровільно.

Від призову звільняються також працівники підприємств та організацій, які мають офіційне бронювання. Йдеться про фахівців, чия діяльність є критично важливою для оборони, економіки та функціонування інфраструктури держави.

Студенти денної або дуальної форми навчання у закладах вищої освіти мають право на відстрочку за умови, що здобувають рівень освіти, вищий за вже отриманий.

Щодо вікових обмежень, не можуть бути мобілізовані громадяни віком від 18 до 25 років, якщо вони мають статус призовника, а також особи старше 60 років.

Окремі винятки стосуються осіб із судимістю. Не підлягають мобілізації засуджені за тяжкі злочини, зокрема проти національної безпеки, за умисне вбивство з особливою жорстокістю, корупційні правопорушення, тероризм, зґвалтування, розбій, незаконний обіг наркотиків та інші тяжкі злочини, визначені Кримінальним кодексом України.

Крім того, Верховна Рада ухвалила рішення про надання річної відстрочки для осіб, які проходили службу за контрактом «18–24» строком на один рік і були звільнені. Вони отримують законну відстрочку на 12 місяців після завершення служби.

Таким чином, попри дію воєнного стану та мобілізаційні заходи, закон визначає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають призову або мають право на відстрочку.