Лікар за три дні “лікування” вимагав 1000 доларів

В останні місяці спостерігається значне скорочення обсягів військової допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, зокрема Заходу. Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що підтримка з боку Сполучених Штатів, які були одним із найбільших донорів, істотно знизилася після інавгурації Дональда Трампа. Це спричинило дефіцит у фінансуванні, який частково вдалося компенсувати Європейському Союзу лише в першій половині поточного року. Однак ситуація змінюється: влітку європейські зобов'язання значно скоротилися — на 57% порівняно з першими шістьма місяцями, зменшивши щомісячний обсяг допомоги з €3,8 млрд до €1,9 млрд.

Цей спад не можна ігнорувати, адже для України, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, кожен фінансовий ресурс має велике значення. Зниження підтримки означає не лише складнощі в постачанні необхідного озброєння, але й потенційно серйозні наслідки для стабільності військових операцій. У другому кварталі поточного року військова допомога всіх донорів була на 40% нижчою, ніж у першій половині, що ускладнює плани щодо модернізації армії та забезпечення її необхідними ресурсами для відбиття агресії.

Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

Заступник начальника Придніпровського округу Державної екологічної інспекції Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через накопичення елітної нерухомості за схемами, що викликають підозру. Аналіз відкритих даних про майно посадовця та його родини свідчить про значні розбіжності між задекларованою та ринковою вартістю об’єктів. На початку 2022 року його мати, Наталія Шибко, придбала будинок у Дніпрі площею 201 м² за 1,2 млн грн (приблизно 43 тис. доларів), тоді як експертна оцінка ринку свідчить про ціну в 3–8 разів вищу.

У 2023 році Наталія подарувала Дмитру квартиру на Печерську в Києві площею 72 м², задекларувавши її вартість у 200 тис. грн, тоді як реальна ринкова ціна такого житла перевищує 150 тис. доларів. Подібні операції викликають сумніви щодо прозорості угод та потенційного використання родинних схем для обходу податкового та антикорупційного контролю.

Цікаво, що у 20 років син посадовця, Роман Шибко, купив квартиру в центрі Києва на вул. Б. Хмельницького площею 246 м². У 2013 році її вартість перевищувала 500 тис. доларів. Згодом Роман передав квартиру сестрі у вигляді подарунка.

Дружина посадовця, Юлія Шибко, володіє апартаментами площею 123 м² в елітному ЖК «Дельмар» та котеджем на 320 м² на березі річки Самара.

Раніше, у 2019 році, Дмитра Шибка вже затримували за отримання хабаря, однак справа не завершилася ув’язненням. Подібні факти викликають запитання щодо прозорості походження майна та відповідності декларацій посадовця.

Міністерство захисту довкілля України визначило понад 200 перспективних проєктів з обробки різних видів відходів у всіх куточках країни. Однак для реалізації цих планів необхідно знайти значні фінансові ресурси у розмірі 160 млрд гривень або 4 млрд євро. На сьогодні в Україні працює 17 підприємств з переробки макулатури, 35 — з переробки пластику і ще 27 — зі склобоєм. Проте ці підприємства використовують лише 40% своєї потужності, і навіть змушені імпортувати сировину з інших країн.

Міністерство виконало значну роботу, аналізуючи проблеми кожного регіону та вивчаючи обсяги утворення відходів та їх склад. Проте вирішальним є те, щоб проєкти з будівництва сміттєпереробних заводів не перетворилися на масовий імпорт відходів з Європи до України.

Наразі розроблено кілька першочергових проєктів. У Київській області планується будівництво двох нових сміттєпереробних заводів. В Івано-Франківській області планується побудувати 5 заводів, у Полтавській – 4 заводи, в Одеській – 7 заводів. Також у планах — регіони Закарпаття, Сумщина та Харківщина.

У висновку слід зазначити, що Міністерство захисту довкілля України визначило значну кількість перспективних проєктів з обробки відходів по всій країні. Проте для реалізації цих проєктів необхідно знайти значні фінансові ресурси. Існуючі підприємства з переробки відходів працюють на лише частину своєї потенціальної потужності, і навіть змушені імпортувати сировину з-за кордону. Завданням Міністерства є уникнення того, щоб проєкти з будівництва сміттєпереробних заводів не призвели до імпорту відходів з інших країн. Наразі розроблено кілька першочергових проєктів по різних областях України, спрямованих на забезпечення ефективної утилізації відходів та зменшення негативного впливу на довкілля.