Лікарку з Житомира судитимуть за хабарі при оформленні інвалідності

Сьогодні, за новим церковним календарем, православні християни згадують мучеників Апамейських — святого Маврикія та 70 воїнів, які постраждали за свою віру в Христа в IV столітті. Вони стали символом стійкості та відданості вірі, навіть перед лицем смертельної небезпеки. Їхній подвиг є свідченням того, як вірність своїм переконанням може перемогти будь-які труднощі. Ці мученики були страчені через те, що відмовилися поклонятися язичницьким богам і залишилися вірними християнському вченню, ставши за це жертвами.

Цього ж дня православні віряни святкують Сиропусну, або Прощену неділю — важливу подію у церковному календарі, що відзначає останній день перед початком Великого посту. Прощена неділя має особливе значення, адже саме в цей день прийнято просити пробачення у ближніх, очищатися від образ і непорозумінь. Це час для глибокого духовного роздуму, очищення серця та примирення з усіма, щоб почати Великий піст у мирі та гармонії. Віряни звертаються до своїх рідних, друзів, колег і навіть тих, з ким у них були непорозуміння, прощаючи й просячи прощення, створюючи таким чином гармонію у своїх душах та навколишньому світі.

За церковним переданням, мучеників піддали жорстоким тортурам, а згодом залишили на болоті, прирікши на тяжкі страждання. Після смерті їх поховали з почестями. Частки мощей святих нині зберігаються на Кіпрі.

Також цього дня вшановують священномученика Папія, єпископа Іерапольського, преподобних Фаласія, Лімнія і Варадата, а також преподобного Афанасія, сповідника.

Цьогоріч 22 лютого припадає на Сиропусну неділю — останній день перед Великим постом. У цей день згадують вигнання Адама з раю та звертаються один до одного зі словами пробачення. Традиція примирення має глибокий духовний зміст: віряни прагнуть очистити душу від образ і вступити у піст із чистим серцем.

Великий піст розпочинається вже наступного дня та триватиме до Великодня.

За юліанським календарем цього дня вшановують мученика Никифора Антіохійського.

У день пам’яті мучеників віряни моляться про силу духу, терпіння, здоров’я та благополуччя родини. Прощена неділя закликає до примирення з усіма, з ким були конфлікти. Вважається, що прощення полегшує душу та сприяє духовному оновленню.

У народі 22 лютого називали Маврикіїв день. Колись господарі готувалися до весняних польових робіт — навіть узимку вивозили на поля добрива. День вважається сприятливим для прибирання оселі та наведення порядку.

Церква застерігає від лихослів’я, пліток, заздрості, жадібності та відмови в допомозі нужденним. За народними повір’ями, цього дня не рекомендують шити, в’язати чи розпочинати важливі фінансові справи.

За погодою цього дня визначали, якими будуть наступні пори року:

холодна погода — до дощового літа;

сонячний день — до теплого року;

суха погода — до погожої осені;

хуртовина — до затяжної весни;

високі кучеві хмари — до ясних днів найближчим часом.

Особливо доброю прикметою вважається ранній приліт граків — це означає, що зима невдовзі відступить.

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.