Листова зелень, м’ясо і навіть борошно: названо найнебезпечніші продукти

Українці, що протягом тривалого періоду проживають за кордоном, отримали можливість зареєструватися на військовий облік без необхідності особистого візиту до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Згідно з повідомленням, що надійшло від Міністерства оборони України, цей крок спрямований на спрощення процедури військового обліку для співвітчизників, які перебувають за межами країни. Тепер українцям, що мешкають за кордоном, надано можливість здійснити цю формальність зручним для них способом, без необхідності витрачати час та зусилля на особистий візит до військової установи на території України. Такий крок сприятиме забезпеченню більшої доступності процедури та залученню українських громадян, які перебувають за кордоном, до важливих аспектів оборонної справи.

“Уряд підтримав проект постанови №560, розроблений Міністерством оборони України, для приведення у відповідність до статті 37 Закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу’ та врегулювання питань постановки на військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які перебувають за межами держави”, — йдеться у повідомленні.

Згідно з документом, чоловіки, які були зняті з військового обліку через виїзд за кордон, можуть стати на облік без особистої присутності у ТЦК.

Крім того, з переліку документів, що підтверджують право на відстрочку від призову для українців за кордоном, виключено вимогу подання висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді для осіб з інвалідністю ІІ групи. Це має спростити процедуру та уникнути зайвої бюрократії.

Уряд також надав ТЦК та СП право надсилати електронні звернення до поліції щодо порушників правил військового обліку.

“Нові правила набувають чинності з дня опублікування і спрямовані на те, щоб зробити систему військового обліку більш ефективною та доступною”, — додали у Міноборони.

Нагадаємо, що військовозобов’язані українські чоловіки без військово-облікових документів не зможуть отримати паспорт за кордоном. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Гончаренка, у підприємствах стало звичним явищем завищення цін на нафту, виплати завищених зарплат топменеджерам, маніпуляції із благодійними коштами та закупівлі без тендерів за завищеними цінами. Особливу увагу депутат звернув на дії Сергія Корецького, керівника обох підприємств, якого він звинувачує у масштабних фінансових махінаціях.

Гончаренко зазначив, що Корецький витрачає величезні кошти на благодійність:

Проте, як заявляє депутат, ці гроші часто надходять не на казначейські рахунки, а до приватних благодійних фондів, пов’язаних із чиновниками. Така схема дозволяє, за словами Гончаренка, “купувати” лояльність і уникати покарання.

Депутат наголосив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не поспішають реагувати на виявлені порушення. Навіть якщо досудові розслідування відкриваються, то вони часто затягуються або передаються до інших органів.

Окрему увагу Гончаренко приділив діяльності Олени Кроловецької, колишньої керівниці підрозділу НАБУ, яка тепер працює адвокатом і обслуговує інтереси “Укртатнафти”. Депутат звинуватив її у впливі на рішення, які сприяли збереженню Корецького на посаді, попри переплату у 700 тисяч гривень.

Олексій Гончаренко закликав НАБУ та інші антикорупційні органи провести прозоре розслідування виявлених фактів. Він наголосив, що безкарність у такий критичний для країни час виглядає як зрада національних інтересів.

“Коли країна бореться за своє існування у війні, таке нехтування законом виглядає як зрада. Ми маємо поставити крапку у цій справі”, – резюмував депутат.