Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який посилює відповідальність роботодавців за несвоєчасну виплату заробітної плати. Його мета — забезпечити працівникам конституційне право на вчасну та повну оплату праці. У пояснювальній записці до документа зазначено, що затримки заробітної плати залишаються однією з найгостріших соціально-трудових проблем України впродовж усього періоду незалежності. Особливо ця проблема загострилася на тлі повномасштабної […]
Український інститут національної пам’яті визнав, що використання імені сатирика Михайла Жванецького у назвах географічних об’єктів, юридичних осіб та пам’ятників є виявом “пропаганди російської імперської політики”. Такий висновок оприлюднено у відповідному документі, підготовленому експертами установи. Попри те, що Жванецький народився в Одесі, більша частина його життя та творчості була пов’язана з російськими містами — Ленінградом (нині […]
У липні мешканці одразу кількох областей України стали свідками вражаючого, але небезпечного природного явища — смерчів. Раніше вони вважались рідкістю, однак метеорологи застерігають: улітку це вже не виняток, а звична частина погодного процесу, просто нині ми частіше фіксуємо такі явища завдяки смартфонам і соцмережам. Перші відео смерчів у липні надійшли з Кіровоградської області. Біля міста […]У місті Острог забудовники перекопали територію біля нижнього замку князів Острозьких, де, ймовірно, знаходилася усипальниця острозького старости та полковника Яна-Вільгельма Роттаріуша. Про це повідомив працівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Микола Бендюк.
Будівельний майданчик обнесли високим парканом, і протягом трьох днів техніка знищувала культурний шар, не допускаючи археологів до території. За словами Бендюка, все це відбувалося прямо через дорогу від адміністрації Державного історико-культурного заповідника, що викликає підозри у змові.
Археолога Олександра Бондарчука, працівника заповідника, не допустили до місця робіт, хоча присутність фахівця є обов’язковою згідно з законом. Попри запевнення Рівненського обласного управління культури, що “ніяких робіт не ведеться”, насправді земля активно вивозилась на околицю міста.
Бендюк разом з археологами вирушили до місця скидання землі та виявили залишки історичних артефактів серед сміття — людські рештки, уламки кераміки, тесаний камінь, іконку XVIII століття. Все це, ймовірно, є частинами знищеної усипальниці та старовинної забудови.
За попередніми даними, поховання могло належати Роттаріушу, який помер у 1728 році, та було розташоване всього за 10 метрів від костелу. У цій же частині міста могли бути поховані й княжна Гальшка Острозька та її двоюрідний брат Костянтин Острозький.
“Забудовники використали схему, яка повторюється по всій Україні. Фінансують дослідження маленької ділянки, отримують дозвіл на роботи лише на цій території — і копають по всьому майданчику, ігноруючи вимоги щодо решти”, – наголошує Бендюк.
Археологічна спадщина Острога під загрозою
Острог відомий своєю багатою історією. У липні 2024 року в центрі міста археологи виявили фрагмент стародавнього валу XI століття, трипільські ями з посудом Х століття та ливарню XVII століття. Глибина культурного шару тут сягає понад трьох метрів.
У жовтні того ж року неподалік Острозької академії утворилось провалля, яке відкрило науковцям підземні лабіринти та унікальні ковані двері XVII століття. Підземелля в центрі міста мають три рівні, проте через постійну забудову, рух вантажівок та відсутність належної охорони, цінні історичні шари опиняються під загрозою остаточного знищення.
