Майбутнє Острога – без минулого: чергова забудова знищила пам’ять століть

Віце-президент Федерації регбі України та помічник народної депутатки від «Слуги Народу» Марії Мезенцевої-Федоренко, Роман Бихов, потрапив у центр скандалу через можливе привласнення коштів, виділених на розвиток молодіжного регбі в Харківській області. За інформацією з відкритих джерел, кошти, які мали бути спрямовані на підготовку збірної України з регбі-7 серед дівчат до чемпіонату Європи, зникли, а їхнє місцезнаходження наразі викликає серйозні сумніви.

Замість того, щоб витратити кошти на тренування та забезпечення молодіжної команди, Бихов, за даними розслідування, направив ці фінанси на інші цілі, зокрема активно інвестував десятки тисяч доларів у власні проекти, зокрема у нове захоплення. Це викликало обурення серед представників спортивної спільноти, які підкреслюють, що кошти повинні були бути використані виключно на підтримку молодіжного спорту.

Навчально-тренувальний збір для спортсменок відбувся в липні 2025 року в Одесі, а чемпіонат проходив у Будапешті з 18 по 20 липня. Україну представляли дівчата з кількох областей, зокрема й Харківщини, фінансування яких мало здійснюватися коштом місцевого бюджету. Але замість підтримки юних спортсменок, гроші були витрачені не за призначенням. Дівчата вирушили на турнір завдяки спонсорам та державним субвенціям.

Додаткове обурення викликала поїздка самого Бихова: він оформив закордонне відрядження за державний кошт, однак змагань так і не відвідав. Поки українські регбістки боролися за результат, чиновник обирав швидкість і комфорт власного хобі.

Попри це, вже 16 липня 2025 року його включили до складу третейських суддів Спортивного арбітражного суду при НОК України. Така кадрова політика лише підкреслює, що для частини спортивних функціонерів власні інтереси залишаються важливішими за розвиток українського спорту.

Фобії є одними з найбільш поширених психічних розладів, що проявляються у вигляді інтенсивного і часто ірраціонального страху перед певними об’єктами, ситуаціями або явищами. Ці страхи настільки сильні, що можуть серйозно обмежувати повсякденне життя людини. Незважаючи на те, що точну кількість фобій неможливо визначити, оскільки людина може боятися будь-чого, в науковій літературі налічується понад 500 різних типів фобічних розладів.

Фобії можуть бути викликані різними факторами: від генетичної схильності до зовнішніх травмуючих подій, які людина пережила у минулому. Вони часто є реакцією на стрес або занадто емоційно насичені переживання, що запам’ятовуються в підсвідомості. Люди з фобіями можуть мати ідеї або уявлення, що їхній страх є нормальним, навіть коли він не має реального підґрунтя. Наприклад, боязнь висоти, тварин, публічних виступів чи соціальних взаємодій може здаватися абсолютно нереалістичною, однак вона має велике значення для особистого благополуччя.

Найпоширеніші фобії

Фахівці умовно поділяють найпоширеніші фобії на кілька груп:

страхи, пов’язані з природними явищами (гроза, пожежа, блискавка);

страхи перед тваринами;

ситуаційні фобії (клаустрофобія, аерофобія, страх публічних виступів);

страхи, пов’язані з хворобами або медичними процедурами.

До найбільш відомих і поширених фобій належать:

Арахнофобія — страх павуків.Акрофобія — страх висоти.Клаустрофобія — страх замкнених просторів.Трипанофобія — страх ін’єкцій та голок.Аерофобія — страх польотів.

Ці страхи мають різну інтенсивність: у легкій формі вони викликають дискомфорт, у важкій — можуть спричиняти панічні атаки, прискорене серцебиття, запаморочення та уникання певних ситуацій.

Рідкісні та незвичні фобії

Окрім поширених страхів, існують і маловідомі, іноді дивні фобії. Серед них:

Антофобія — страх квітів.Бібліофобія — страх книг.Дендрофобія — страх дерев або лісу.Хіонофобія — страх снігу.Кумпунофобія — страх ґудзиків.Барофобія — страх гравітації.Генуфобія — страх колін.Аритмофобія — страх чисел.Магейрокофобія — страх готування їжі.Хрономентрофобія — страх годинників.

Існують також менш екзотичні, але цілком реальні страхи. Наприклад, айлурофобія (страх котів), глобофобія (страх повітряних куль), амаксофобія (страх водіння) чи астрафобія (страх грому). Часто вони формуються через негативний досвід або сильні емоційні події.

Чому з’являються фобії

Причини можуть бути різними: травматичний досвід, генетична схильність, підвищена тривожність, особливості нервової системи або виховання. З розвитком технологій з’являються й нові страхи — наприклад, пов’язані з цифровими технологіями чи штучним інтелектом.

Як допомогти собі

Фобії піддаються лікуванню. Найефективнішими методами є когнітивно-поведінкова терапія, поступова експозиція до об’єкта страху та робота з психотерапевтом. У деяких випадках застосовується медикаментозна підтримка за призначенням лікаря.

Головне — не ігнорувати проблему. Якщо страх заважає працювати, навчатися чи жити повноцінно, варто звернутися по професійну допомогу.

У Харкові викрито масштабну корупційну схему, що була спрямована на розкрадання коштів, виділених Європейським Союзом в межах програми Ukraine Facility, котра має на меті відбудову України після масштабних руйнувань, спричинених війною. За даними правоохоронців, ключовими фігурантами цієї організованої системи є вищі посадові особи Харківської міської ради, серед яких мер міста Ігор Терехов, його перший заступник Олександр Новак, а також керівництво Департаменту з благоустрою міста.

Згідно з матеріалами розслідування, посадовці міськради організували схему, за якою значні суми, призначені для відновлення інфраструктури та інших важливих об’єктів міста, перерозподілялись через фіктивні тендери та завищені кошториси на виконання робіт. Зокрема, основними виконавцями цих проектів були підконтрольні компанії, що мали зв'язки з керівниками міськради та мали можливість отримувати значні державні замовлення без належної конкуренції.

Центральною ланкою схеми виступає приватне підприємство ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», яке систематично отримує підряди на капітальні та відновлювальні роботи у Харкові, зокрема в районах, що зазнали значних руйнувань, таких як Салтівка. Перемоги цього підприємства у тендерах мають ознаки штучно створеної монополії, оскільки умови закупівель виписуються таким чином, щоб усунути реальних конкурентів.

Показовим є приклад тендерів на загальну суму понад 155 мільйонів гривень на вулиці Бучми. У вимогах до учасників було закладено необхідність підтвердження річного доходу за 2024 рік на рівні не менше 90 відсотків від очікуваної вартості закупівлі. Фактично це означало обов’язкову наявність обороту майже 140 мільйонів гривень, що автоматично відсікає малий і середній бізнес та відкриває шлях компаніям із формальними або штучно сформованими фінансовими показниками.

Окрему увагу привертає завищення цін у кошторисах. Вартість будівельних матеріалів у документації перевищує ринкову в два–три рази. Так, ґрунтовка Eco Prim Grip Plus у проєктній документації оцінюється у 511 гривень за кілограм, тоді як реальна ринкова ціна становить близько 277 гривень. Аналогічна ситуація зі шпаклівкою Promix Finish Plus, де ціна у кошторисах перевищує ринкову більш ніж удвічі. Такі завищення дозволяють формувати багатомільйонні «надлишки», які згодом виводяться з бюджету.

Договори, укладені з ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», містять положення про так звану динамічну ціну та можливість односторонньої зміни планів фінансування. Ці умови створюють ідеальний механізм для коригування сум уже після підписання контрактів, що унеможливлює ефективний контроль і відкриває простір для зловживань.

Особливої гостроти ситуації додає той факт, що зазначене підприємство вже фігурувало у висновках Державної аудиторської служби, де йшлося про нікчемність окремих договорів, укладених із порушенням тендерного законодавства. Незважаючи на це, компанія й надалі отримує великі підряди на відбудову міста.

Мова йде не лише про бюджетні втрати. Йдеться про кошти Європейського Союзу, виділені на відновлення України під час повномасштабної війни. Системне розкрадання цих ресурсів становить пряму загрозу міжнародній довірі до України та ставить під сумнів прозорість використання допомоги західних партнерів.