Маша Полякова виходить заміж: 20-річна донька співачки Олі Полякової заручилася з іноземцем

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.