Медики розслідують спалах гепатиту А у Києві

З 1 січня 2026 року в Україні планується суттєве підвищення пенсій, що стане можливим завдяки збільшенню прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Згідно з інформацією адвоката Івана Хомича, прожитковий мінімум в країні зросте з 2 361 грн до 2 595 грн, що безпосередньо вплине на розмір пенсій, оскільки вони прив’язані до цього показника. Зокрема, мінімальна пенсія збільшиться до рівня прожиткового мінімуму та становитиме 2 595 грн.

Окрім цього, максимальна пенсія підвищиться на 2 340 грн і досягне 25 950 грн. Зростання мінімальної заробітної плати, яке також відбудеться з січня 2026 року, вплине на зміни в пенсійних виплатах. Мінімальна зарплата в Україні буде збільшена з 8 000 грн до 8 647 грн, що, відповідно, позначиться на розмірах пенсій, які обчислюються залежно від заробітної плати.

Найбільше підвищення отримають пенсіонери з повним стажем: чоловіки — 35 років, жінки — 30 років. Також зросте доплата за понаднормовий стаж: за кожен додатковий рік надходитиме 25,95 грн замість 23,61 грн.

Виплати за інвалідністю не зміняться, але збільшення прожиткового мінімуму підніме мінімальні пенсії для цієї категорії з 2 361 грн до 2 595 грн.

Розмір пенсії залежатиме від стажу та офіційної зарплати: чим вищий заробіток і довший стаж, тим більше нарахування. Зниження пенсій більшості українців не загрожує — закон гарантує, що виплата не буде меншою за попередній рівень.

Україна може опинитися перед серйозними фінансовими викликами вже найближчим часом, якщо не буде ухвалено рішень щодо збільшення податкових надходжень. Про це заявив Данило Гетманцев, очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За його оцінкою, відсутність своєчасних кроків здатна призвести до різкого дефіциту коштів, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів.

Йдеться насамперед про необхідність забезпечення безперервного фінансування бюджетних витрат — соціальних виплат, оборонного сектору, медицини, освіти та інших критично важливих напрямів. Уже в квітні держава може зіткнутися з нестачею ресурсів для покриття поточних видатків. Такий сценарій, за словами депутата, матиме ознаки фінансової кризи, наслідки якої можуть бути відчутними як для економіки загалом, так і для кожного громадянина.

Гетманцев зазначив, що ризики недофінансування усвідомлюють як він, так і міністр фінансів, оскільки бюджетний процес потребує стабільних джерел надходжень. У цьому контексті він розкритикував уряд за значні витрати на різні соціальні виплати, вказуючи на необхідність більш жорсткого підходу до фінансової дисципліни.

Фінансова ситуація ускладнюється й зовнішніми факторами. Зокрема, питання нової програми співпраці з Міжнародний валютний фонд залишається важливим для макрофінансової стабільності країни. Крім того, повідомляється про труднощі з ухваленням кредитних рішень у межах Європейський Союз через позицію окремих держав-членів, зокрема Угорщина.

Експерти наголошують, що в умовах воєнного стану фінансова стійкість держави залежить від поєднання внутрішніх ресурсів і міжнародної підтримки. Будь-які затримки з фінансуванням можуть вплинути на соціальні виплати, оборонні видатки та роботу державних інституцій.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень парламенту, уряду та міжнародних партнерів щодо бюджетної політики та фінансових домовленостей.

ВАКС вирішив випустити експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання після того, як суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення. Адвокат Назар Кульчицький повідомив, що суддя направив ухвалу в СІЗО після вирішення. Проте, варто зауважити, що під час засідання прокурор, з якихось невідомих причин, не був присутній. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки НАБУ і САП не змогли знайти достатніх доказів щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи рішення суду, наголосив на тому, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суду немає підстав його бачити. Навіть після скасування рішення про варту в 50 мільйонів гривень, Лієва випустили під особисте зобов'язання, однак він не повернувся до в'язниці після закінчення терміну тримання під вартою. Адвокат пояснив, що тепер Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання ув'язнення, а ВАКС 17 квітня не розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу.

З вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків:

• Неоднозначність у вирішенні справи: суддя вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання після зміни запобіжного заходу, проте прокурор не був присутній на засіданні, що може викликати питання стосовно об'єктивності рішення.

• Недостатність доказів: Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підтвердження обвинувачень щодо розкрадання майже півтора мільярда гривень.

• Прозорість та незалежність суду: суддя Ярослав Шкодін підкреслив, що суд не може бачити склад злочину, якщо навіть САП не може його визначити, що свідчить про спробу дотримуватись принципів прозорості та незалежності вирішення правосуддя.

• Відсутність ефективних запобіжних заходів: Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, що може викликати занепокоєння стосовно ефективності впровадження судової системи.