Неділя, 30 Серпня, 2026

Кияни діляться, скільки потрібно заробляти, щоб вижити у столиці

Важливі новини

Погіршення погоди в Україні: дощі, заморозки та мокрий сніг у горах

У четвер, 2 жовтня, на територію України поширилася холодна й волога повітряна маса, що суттєво вплине на погодні умови. За прогнозом Укргідрометцентру, протягом ночі більшість регіонів накриють дощі, а в західних областях очікуються заморозки. У Карпатах можливі опади у вигляді мокрого снігу.

Нічні дощі передбачаються практично на всій території країни, окрім крайнього півдня. Вдень опади збережуться у північних областях, більшій частині центральних регіонів та на Харківщині. Вітер матиме північно-східний напрямок зі швидкістю 5–10 м/с, що підсилюватиме відчуття прохолоди.

Температура вночі коливатиметься від +1 до +6 градусів, на заході можливі заморозки на поверхні ґрунту 0…-5 градусів, у Прикарпатті – і в повітрі 0…-3. Найтепліше вночі буде на півдні та сході — +4…+9 градусів. Вдень очікуються +5…+10 градусів, на Закарпатті до +13, на півдні та сході — +12…+17 градусів.

На високогір’ї Карпат пройде невеликий мокрий сніг, температура вночі та вдень від +3 до -2 градусів.

У Києві та області буде хмарно з проясненнями, можливий невеликий дощ. Вітер північно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі +1…-6, вдень +5…+10 градусів.

Синоптики оголосили штормове попередження (І рівень небезпечності) на ніч 2–3 жовтня для західних областей, а також Житомирської та Вінницької, де очікуються сильні заморозки на поверхні ґрунту 0…-3 градуси.

Синоптикиня розповіла, яку погоду чекати цього тижня

Цього тижня в Україні збережеться погодний контраст: західні регіони поступово охолонуть і потраплять під вплив циклону, тоді як на південному сході пануватиме справжня спека. Про це розповіла синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха в коментарі для УНІАН. «Погода цього тижня буде подібною до минулої: на заході прохолодно з дощами, на південному сході – сухо та […]

Андрій Веревський: аграрні мільярди, політичні важелі та тіньова логіка великого експорту

Андрій Веревський у 2025 році опинився на шостій сходинці рейтингу найбагатших бізнесменів України, задекларувавши близько 72 мільярдів гривень доходу. Ключовими джерелами цих коштів стали аграрні активи, насамперед структури Kernel-Трейд та «Енселко Агро», які десятиліттями формували основу його бізнес-імперії та забезпечували домінування на ринку експорту зернових і олійних культур.

Однак за вражаючими фінансовими показниками дедалі виразніше проступає інший вимір великого агробізнесу. Аналіз відкритої фінансової звітності, податкових даних та галузевої статистики свідчить про системний підхід до податкової мінімізації, що дозволяє зберігати надприбутки навіть у періоди економічної турбулентності. Використання складної мережі юридичних осіб, оптимізаційних механізмів та експортних схем стало невід’ємною частиною цієї моделі.

Ключову роль у фіскальному прикритті цих схем відіграє Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. Саме через цей комітет, за даними журналістських розслідувань, просувалися лобістські законопроєкти, що фактично звільняли експортерів олії від податкових зобов’язань. За підтримку таких рішень, за інформацією джерел, депутатам пропонували готівкову винагороду в десятки тисяч доларів за одне голосування.

Наслідком цієї практики стали хронічні втрати державного бюджету, які вимірюються мільярдами гривень щороку. При цьому фіскальна звітність не завжди відображає реальні обсяги експорту. Згідно з аналітичними даними міжнародних торговельних баз, при фактичному вивезенні сотень тисяч тонн соняшникової олії через порти Одеської області в офіційних документах фігурують лише символічні обсяги. Решта товару, за версією розслідувачів, проходила через фіктивні компанії-одноденки, які зникали після однієї операції, а валютна виручка осідала в непрозорих фінансових інструментах, зокрема у криптогаманцях.

Паралельно Веревський реалізував агресивну стратегію на фондовому ринку. Акції Kernel на Варшавській біржі за короткий період обвалилися з майже 100 до трохи більше одного злотого. Через офшорну структуру Namsen Limited було проведено додаткові емісії, які суттєво розмили частки європейських пенсійних фондів та сотень приватних інвесторів. Частину з них об’єднує ініціативна група на чолі з Павлом Бойком, яка відкрито заявляє про порушення прав міноритаріїв.

У результаті активи концентрувалися в одних руках за заниженою вартістю, тоді як міжнародна репутація України як юрисдикції для інвестицій зазнала серйозного удару. За даними розслідувань, цим процесам сприяли окремі представники виконавчої влади, зокрема колишній міністр аграрної політики Микола Сольський.

Таким чином, офіційний статус одного з найбагатших бізнесменів країни дедалі більше контрастує з питаннями до джерел цих статків, механізмів податкової оптимізації та політичного прикриття, які залишаються у фокусі уваги журналістів і громадськості.

Румунія компенсує енергетичний дефіцит завдяки українській електроенергії: ситуація на АЕС «Чернаводе»

Румунська атомна енергетична компанія Nuclearelectrica розпочала імпорт електричної енергії...

Заголовок: Росія в кризі: The Economist про загрозу внутрішнього колапсу під керівництвом Путіна

Президент Володимир Путін виявився свідком руйнування системи, яку він...

Жителі Києва активно обговорюють у соцмережах, скільки коштів потрібно, аби комфортно жити в умовах сучасної столиці. Учасники популярного форуму Kidstaff розповідають про свої доходи, витрати й те, як змінюється їхнє життя через подорожчання послуг, продуктів та зростання тарифів.

Мінімальна зарплата в Україні нині складає 8 тисяч гривень, а середня в Києві — вже 28 тисяч грн, за даними сайту пошуку роботи Work.ua. Водночас у столиці зростають ціни на базові потреби. Зокрема, оренда однокімнатної квартири станом на березень досягла 16,5 тис. грн, а у квітні в багатьох будинках піднялися тарифи на комунальні послуги.

Користувачі форуму чесно діляться власними історіями. Один із них написав, що сім’я з доходом 1400 доларів (приблизно 57 тис. грн) живе у власному житлі без розкоші — вистачає лише на їжу, комунальні платежі та необхідні речі. За його словами, навіть така сума не дозволяє “жити широко”.

Інший киянин із родиною з трьох осіб і загальним доходом 40 тис. грн (по 20 тис. на кожного дорослого) зізнався, що цих грошей вистачає лише на базові потреби. Купівля одягу для дорослих майже припинилася — усе йде на дитину.

Дехто вважає, що тисяча доларів або євро (понад 40 тис. грн) — це “мінімалка” для життя в Києві без відчутного дискомфорту. Натомість інший користувач, чия родина має щомісячний дохід 5600 євро (більше 250 тис. грн), повідомив, що їх вистачає на все — включно з будівництвом будинку, купівлею речей та заощадженнями.

Ці історії наочно демонструють: життя в Києві вимагає все більших витрат, і навіть при зарплатах, що перевищують середні, не всім вистачає на комфорт.

Останні новини