Меру Бершаді Віталію Драгану повідомили про підозру через недекларування майна

Військові експерти та аналітики відзначають суттєвий прогрес у підготовці України до майбутнього зимового періоду. Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, у своєму нещодавньому виступі висловив стриманий оптимізм щодо здатності країни протистояти викликам холодного сезону.

“По-перше, Україна вживає заходів, які раніше не були помітні. Це удари по місцях концентрації значних обсягів озброєння, що зменшує російські можливості, зокрема в балістиці”, – пояснив Мусієнко. Він також зазначив, що Україна зміцнює свою систему протиповітряної оборони (ППО) та очікує на виконання домовленостей саміту НАТО, що відбувся у Вашингтоні цього літа, стосовно постачання нових систем ППО.

“Німеччина передала додаткові системи, які здатні знищувати крилаті ракети та інші загрози”, – додав експерт.

Однак, він зазначив, що окупанти намагатимуться розосередити місця зберігання припасів і ракетного озброєння, щоб уберегти їх від українських ударів. “Ворог думає, що зможе краще захистити свої запаси, але ми маємо ефективні засоби для їх виявлення та знищення”, – підкреслив Мусієнко.

9 жовтня Сили оборони України завдали удару по складу зі зберігання БПЛА “Шахед” у Краснодарському краї Росії, знищивши близько 400 одиниць. За даними Forbes, це становить близько 5% усіх БПЛА, які ворог використав проти України з початку повномасштабної війни. Раніше українські захисники також вразили арсенал головного ракетно-артилерійського управління противника в Брянській області РФ, де розташовані лише два десятки подібних об’єктів.

Завдяки активній роботі Сил оборони України та зміцненню ППО, українські військові сподіваються зменшити загрози та забезпечити безпеку країни в зимовий період.

П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив у силі штраф у розмірі 1,5 млн грн, накладений на одне з підприємств Одеської області через серйозні порушення порядку проведення розрахункових операцій. Суд відхилив скаргу товариства, підтвердивши позицію Одеського окружного адміністративного суду, який раніше відмовив у задоволенні вимог компанії та підтримав висновки Державної податкової служби.

Перевірки ДПС встановили, що товариство систематично порушувало законодавчі норми щодо проведення касових та банківських операцій. Зокрема, в актах контролю було зафіксовано недотримання правил оформлення розрахункових документів, відсутність обліку окремих надходжень і неправомірне використання касових апаратів, що створювало ризики ухилення від оподаткування та порушувало фінансову дисципліну.

Підставою для санкцій стала фактична перевірка, проведена податковим органом. Фахівці ДПС встановили низку серйозних порушень — від неправильного обліку товарних запасів до реалізації нафтопродуктів без створення електронних розрахункових документів.

Згідно з матеріалами справи, під час перевірки були виявлені такі порушення Закону «Про РРО»:

• необлікований товар — товариство вело облік нафтопродуктів з порушеннями законодавства• продаж пального без створення електронних фіскальних документів• ненадання покупцям розрахункових документів встановленої форми• відсутність первинних документів, які підтверджують походження та рух товару

Контролюючий орган направив підприємству запит на документи, але товариство не надало їх ні під час перевірки, ні протягом п’яти днів після отримання акта. Суд зазначив, що за таких умов документи вважаються відсутніми.

Колегія суддів послалася на норми Податкового кодексу та правові висновки Верховного Суду. Вони підтверджують, що:

• платник податків зобов’язаний вести облік на підставі первинних документів• ці документи мають бути надані під час перевірки або одразу після неї• відсутність документів автоматично означає порушення обліку

Крім того, суд наголосив: під час розгляду спорів щодо застосування РРО ключовим доказом є саме розрахунковий документ — фіскальний чек, створений реєстратором розрахункових операцій. Його відсутність при реалізації підакцизних товарів є прямим порушенням.

Оскільки підприємство не надало жодного підтвердження проведення операцій відповідно до законодавства, суд визнав штраф у 1,5 млн грн обґрунтованим.ДПС наголосила, що це рішення має стати нагадуванням для бізнесу: робота з пальним та іншими підакцизними товарами передбачає максимально чіткий і прозорий облік.

На трасі Київ – Одеса стався страшний інцидент, внаслідок якого хмельницький водій дальнобійник потрапив у центр уваги правоохоронців. Згідно з повідомленням, він є підозрюваним у вбивстві жінки, яку зустрів біля автозаправної станції.

За даними поліції, подія відбулася у вечірні години біля однієї з автозаправних станцій на популярній трасі Київ – Одеса. Чоловік, який працює далекобійником і проживає у Хмельницькому, познайомився з жінкою.

40-річний чоловік і 29-річна жінка продовжили спілкування в кабіні фури за розпиванням алкоголю. Там у них стався конфлікт і водій задушив жінку.

Він ліг спати з трупом в автомобілі, а вранці викинув його за 35 км від місця вбивства біля відстійника для фур.

Затримали його через тиждень у Львівській області. Він у всьому зізнався.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Компанія «Агроенергоінвест», яка займається логістикою та має хаб у Чопі (Закарпатська область) для транспортування вантажів з української колії на європейську, опинилася в центрі розслідування через підозри в ухиленні від сплати податків. У 2022 році компанія, котра заробляла десятки мільйонів гривень, потрапила під пильну увагу БЕБ та СБУ, які проводили перевірку діяльності в рамках так званого “зернового коридору”.

Розслідування було ініційовано в червні 2024 року, коли стало відомо, що Віктор Чередніченко, комерційний директор «Агроенергоінвест» та новий власник компанії після виходу з її складу онуки Анастасії Данілової, не включив у склад доходів безоплатно отримані соєві боби та не сплатив до державного бюджету податок на прибуток на суму 44,26 мільйонів гривень. Підозри були висунуті йому в березні 2024 року, а вже в червні компанія сплатила компенсацію на суму 11,34 мільйони гривень.

Ця сума була спрямована на відшкодування податкових втрат, що дало можливість Чередніченку уникнути кримінальної відповідальності. У результаті, суд ухвалив рішення про закриття справи та звільнення від кримінальної відповідальності. Як зазначається в документах, БЕБ, хоча й виявило порушення, все ж врахувало компенсацію, сплачену компанією.

Загалом, цей випадок підкреслює складність розслідувань у сфері бізнесу, пов’язаних з великими компаніями, де фінансові махінації часто маскуються під нормальну господарську діяльність. Однак, сплата компенсації вчасно дозволила уникнути серйозних наслідків для фігуранта справи.