Податківці планують масштабну перевірку бізнесу Томаша Фіали

2025 рік виявився для українського ринку праці одночасно перспективним і викликовим. Медіанна заробітна плата по країні досягла 25 тисяч гривень, що свідчить про поступове відновлення економіки та підвищення платоспроможності населення. Разом із тим, дефіцит кваліфікованих працівників став системною проблемою, особливо у сферах робітничих та технічних професій. Компанії все частіше стикалися з нестачею спеціалістів, що змушувало їх переглядати традиційні підходи до підбору кадрів.

У відповідь на ці виклики роботодавці почали впроваджувати більш гнучкі моделі найму. З’явилася тенденція до розширення кола кандидатів, включаючи молодь без досвіду роботи, фахівців із суміжних галузей і навіть тих, хто раніше не розглядав можливість працевлаштування у певних сферах. Активно застосовуються програми навчання та стажування, а також дистанційні форми роботи, що дозволяє залучати працівників з різних регіонів.

Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.

Дмитро Плетенчук, що лише 45 днів тому став спікером Сил оборони Півдня, раптово оголосив про свою відставку. Цей несподіваний крок викликав хвилю питань та спекуляцій щодо причин його відходу з посади. Сповнений викликів і відповідальностей, Плетенчук залишався ключовою фігурою в оборонній сфері регіону, проте його раптова відставка викликала здивування та невизначеність серед громадськості. Через цей різкий поворот подій стали активно обговорювати можливі причини його відступлення від посади. Відтак, панують різні догадки та припущення щодо того, що могло спонукати його до цього рішення.

“Прошу не шукати ніяких подвійних смислів або “зрадоньки”. Свій функціонал як «кризового менеджера» я виконав і повернувся до виконання обов’язків спікера ВМС ЗС України”, – заявив Плетенчук.

Нагадаємо, він обійняв цю посаду у квітні, після звільнення спікера СОУ Наталії Гуменюк, яку критикували військові журналісти.

Щоправда, кілька днів тому Гуменюк повернулася до роботи у прес-службі, ставши заступником начальника управління комунікацій Оперативного командування «Південь».