Меру Ірпеня Маркушину продовжили домашній арешт: захист готує апеляцію

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Чому це важливо? Відновлення контролю стало можливим після внесення змін до постанови Кабміну від 13 березня 2022 року № 303, яка тимчасово припиняла державний нагляд через складнощі воєнного стану. З 2025 року Україна повертається до суворішого моніторингу якості ліків, що включатиме контроль за виробництвом, торгівлею та імпортом лікарських засобів.

Основні зміни в системі нагляду Згідно з нововведеннями, держава контролюватиме:

Що це означає для фармацевтичного ринку? Відновлення нагляду означає посилення контролю на всіх рівнях – від виробників до кінцевих реалізаторів ліків. Це зменшить ризик появи на ринку неякісних препаратів, підвищить стандарти зберігання та реалізації, а також забезпечить більш надійне дотримання законодавства у сфері обігу психотропних речовин.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну стати частиною Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок, який дає можливість нашій країні увійти до складу Робочої групи, що займається наглядом за виконанням цієї угоди. Таке запрошення стало результатом ухвалення законопроєкту №11443, який був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і підтриманий парламентом.

Запровадження нового законодавства в рамках закону 4111-IX дозволяє внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що створює належну правову базу для ефективної боротьби з корупцією на міжнародному рівні. Це є важливим кроком до інтеграції України в міжнародні стандарти правової системи та зміцнення її позицій на глобальній арені.

За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення, яке може суттєво вплинути на фармацевтичний ринок країни. Найбільші національні дистриб’ютори лікарських засобів — компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» — отримали штраф на загальну суму 4,8 мільярда гривень за довготривалу картельну змову. Як йдеться у рішенні АМКУ, підприємства системно координували цінову політику на низку препаратів, що створювало умови для штучного зростання вартості ліків для кінцевих споживачів.

Попри гучність справи, кошти від штрафу досі не надійшли до державного бюджету. Юристи наголошують, що процес стягнення таких сум може тривати роками, адже компанії, зацікавлені у збереженні своїх позицій на ринку, активно користуються правом на апеляцію та інші юридичні інструменти захисту. Самі ж дистриб’ютори у публічних заявах апелюють до складної економічної ситуації під час війни та наголошують на загрозі збоїв у забезпеченні аптек і лікарень необхідними препаратами.

Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

Експерти зазначають, що ефективне управління ресурсами охорони здоров'я є критично важливим, особливо в умовах надзвичайного стану. Будь-які порушення в цій сфері можуть мати серйозні наслідки для системи охорони здоров'я та добробуту громадян.

Під час війни можновладці цього відомства заробляють сотні тисяч доларів на постачанні медліків та обладнання.

Очолює список перший заступник міністра Ляшка Сергій Олександрович Дубров, який отримує 10-15% від загальної суми закупівлі за вирішення питання щодо визначення предмета закупівлі медичних виробів і лікарських засобів. Ця схема приносить йому щорічний дохід у 300 тис. доларів.

Крім цього, чиновник займається систематичним здирництвом у питанні отримання ліцензії та акредитації медустановою на право займатися медичною практикою. Ця схема приносить йому 150 тис. доларів на рік.

Далі в списку – заступник голови МОЗ і головний санітарний лікар України Ігор Володимирович Кузін. Чиновник встиг вкрасти в рамках проведення проєкту “Додаткове фінансування України “Проєкт екстреної вакцинації проти COVID-19” Міжнародного банку реконструкції та розвитку (позика 150 млн доларів), на закупівлі медичного обладнання в ТОВ “МІОТ”, вартістю 7,4 млн доларів, і в турецького виробника Erigit Endustriyel, вартістю 3,6 млн доларів.

Також Кузін лобіював закупівлю медичного обладнання у групи компаній “Макрохім”. Загальний “заробіток” заступника голови МОЗ оцінюють у 200 тис. доларів на рік.

Завершує список корупціонерів МОЗ – Інна Василівна Солодка, ексдержсекретар відомства. Жінка надавала дозволи на виїзд без наявності законних на те підстав посадовим особам категорії “А”, лікування за кордоном, і співробітникам суб’єктів підприємницької діяльності (конференції, семінари тощо). За вирішення таких питань Солодка отримувала хабарі в розмірі 50-100 тис. доларів.

Причина її звільнення не відома, проте 2023 року Інна потрапила в скандал, коли в мережі з’явився кліп-римейк під назвою “Інна Sweety & Антитіла” – “Фортеця Бахмут” від гурту “Антитіла”, де в ролі фронтвумен була Солодка. Після запитань про спонсора та фінансування зйомок ролик оперативно видалили.

Загальний “дохід” заступників і держсекретаря МОЗ оцінюють у 30 млн грн.