Мобілізація автомобілів перетворюється на нову корупційну схему

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, висловив серйозну обуреність стосовно різкого наростання нападів на УПЦ та її священиків. Згідно з його заявою, зібраний звіт містить понад 250 сторінок неоспоримих доказів цих нападів. Заклик до влади України утриматися від розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, став однією з головних тез адвоката.

Амстердам переконливо заявив, що запропонований законопроект є лише виявом мови ненависті та може спричинити подальше розшарування суспільства. Напади на вірян, вигнання їх із храмів та обмеження доступу до молитви мають бути категорично виключені з дійсності, наголосив він.

Далі адвокат підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відмову від будь-яких ідей "русского мира". Відомі слова митрополита Київського Онуфрія про будівництво лише "божого миру" стали одним із ключових аргументів.

Заклик до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки також звучав у зверненні Амстердама. Він підкреслив критичне значення підтримки для України не лише для неї самої, але й для міжнародної спільноти. Зазначивши приклади з Афганістану та Києва, він закликав до уважнішого ставлення до потреб та ситуації в Україні.

У висновку можна зазначити наступне:

• Напади на Українську православну церкву та її священиків – це серйозна проблема, підтверджена об'єктивними доказами, які зібрав адвокат Роберт Амстердам у своєму звіті.

• Законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є неприйнятним і може лише загострити конфлікт в українському суспільстві. Важливо, щоб влада України враховувала цей факт та утримувалася від подальшого розгляду даного законопроекту.

• УПЦ має свою власну позицію, незалежну від Московського патріархату, і активно виступає за захист інтересів своїх вірян та підтримку держави України.

• Підтримка України з боку міжнародної спільноти, зокрема з боку США, є критично важливою у контексті захисту суверенітету та територіальної цілісності країни.

Усі ці моменти свідчать про необхідність уважного ставлення до ситуації з УПЦ та активної підтримки України у вирішенні цих проблем.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У коментарі, наданому в інтерв’ю, Денисенко чітко зазначила, що більше не зможе працювати з Безрук. Вона наголосила, що не засуджує її вибір, але стверджує, що це була свідома позиція, яку акторка обрала, виїхавши до країни-агресора.

“Галя Безрук вибрала залишитися в Росії, будувати кар’єру там. З нею я не готова працювати. Навіть якщо вона скаже: ‘Україно, моя рідна, я тебе люблю’, то ні. Це була свідома позиція — вибрати РФ. Я теж якоюсь мірою її розумію, чому вона так зробила. Ми завжди робимо вибір або з любові, або зі страху. Вона зробила вибір зі страху. Бо боялася, що тут її нічого не чекає, зі страху за свою дитину, кар’єру. Але це не та людина, з якою мені по дорозі”, — зазначила акторка.

Денисенко також поділилася своїми думками щодо інших колег, які, незважаючи на те, що багато років працювали в Росії, після початку повномасштабного вторгнення підтримали Україну. Серед них — Катерина Кузнєцова, Любава Грешнова, Михайло Пшеничний. За словами Наталки, вона готова працювати з цими акторами.

“Вони жили в Росії, працювали там. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вони зібрали речі і поїхали звідти. Я готова з ними працювати, звичайно. Вони так само, як і я до повномасштабного вторгнення, не усвідомлювали всієї серйозності ситуації. Поки війна не прийшла до твого дому, ти не розумієш цього”, — підкреслила вона.

Про Галину Безрук

Галина Безрук здобула популярність завдяки своїм ролям у таких серіалах, як “Останній москаль”, “Будиночок на щастя” і “Слуга народу”. З початком повномасштабного вторгнення вона відкрито підтримала путінський режим і переїхала до Росії, де продовжує будувати свою кар’єру.

Попри численні негативні коментарі на свою адресу, акторка довго мовчала про війну, а потім заявила, що вибирає сім’ю, а не батьківщину. Її батьки, які залишилися жити в Києві, також підтримали це рішення.